- •1. Поняття та види зобов’язань у цивільному праві
- •2. Зміна зобов’язання та заміна осіб у зобов’язанні
- •3. Припинення зобов’язань
- •4. Загальна характеристика та класифікація засобів забезпечення виконання зобов’язань
- •5. Попередній договір
- •6. Публічний договір та договір приєднання
- •7. Поняття та підстави цивільно-правової відповідальності у цивільному праві
- •8. Поняття характеристика категорії договору у цивільному праві
- •9. Види договорів у цивільному праві
- •3 Урахуванням наявності або відсутності еквівалентності відносин договори поділяються на:
- •10. Зміст цивільно-правового договору
- •11. Порядок укладення договору
- •12. Зміна та розірвання цивільно-правового договору
- •13. Договір купівлі-продажу
- •14. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу
- •15. Захист прав споживачів
- •16. Види договору купівлі-продажу
- •17. Роздрібна купівля-продаж
- •18. Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу
- •19. Договір поставки
- •20. Контрактація с/г продукції
- •21. Договір міни
- •22. Договір дарування
- •23. Договір ренти
- •24. Договір довічного утримання
- •25. Загальна характеристика договору найму
- •26. Права та обов’язки сторін за договору найму
- •27. Припинення договору найму
- •28. Розірвання договору найму
- •29. Договір оренди державного та комунального житла
- •30. Договір суборенди
- •31. Прокат
- •32. Оренда земельної ділянки
- •33. Договір лізингу
- •34. Види та форми лізингу
- •35. Права та обов’язки сторін за договором лізингу
- •36. Договір позички
- •37. Договір найму житла
- •38. Права наймача житла та членів його сім’ї
- •39. Зміна та розірвання договору найму (житла)
- •40. Приватизація житла
- •41. Договір підряду
- •42. Договір перевезення
- •43. Договір перевезення вантажу
- •44. Договір перевезення пасажирів та багажу
- •45. Договір морського перевезення
- •46. Договір зберігання
- •47. Спеціальні види договору зберігання
- •48. Загальна характеристика страхування
- •49. Види і форми страхування
- •50. Договір страхування
- •51. Відмова від здійснення страхових виплат та припинення договору страхування
- •52. Договір доручення
- •53. Договір комісії
- •54. Договір управління майном
- •55. Договір позики
- •56. Кредит, його види та форми
- •57. Кредитний договір
- •58. Банківський вклад та банківський рахунок
- •59. Загальна характеристика розрахунків за цивільним законодавством
- •60. Спільна діяльність
- •61. Поняття та загальна характеристика позадоговірних зобов’язань
- •62. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •63. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу
- •64. Рятування здоров’я, життя, майна фізичної та майна юридичної особи
- •65. Створення загрози здоров’ю, життю, майну фізичної або майну юридичної особи
- •66. Набуття та збереження майна без достатньої правової підстави
- •67. Підстави виникнення деліктних зобов’язань
- •68. Підстави звільнення від відповідальності за деліктними зобов’язаннями
- •69. Відшкодування шкоди, завданої працівником фізичної або юридичної особи
- •70. Відшкодування шкоди, завданої державою, органом влади, місцевого самоврядування, у тому числі при нормотворчій діяльності
- •71. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями, бездіяльністю органів дізнання, слідства, прокуратури, суду
- •72. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою, малолітньою, недієздатною особами
- •73. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •74. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смерті
- •75. Відшкодування моральної шкоди
- •76. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •77. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без доручення
- •78. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми, недієздатними і громадянами, нездатними розуміти значення своїх дій
- •79. Поняття та елементи договору простого товариства
- •80. Зміст та припинення договору простого товариства
- •81. Поняття, предмет, ціна, форма, зміст договору купівлі-продажу
- •82. Поняття договору поставки, його відмінність від договору купівлі-продажу
- •83. Договори контрактації с/г продукції
- •84. Підряд на науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи
- •85. Договір пронадання послуг
- •86. Поняття та види транспортних договорів
- •87. Особливості зберігання на товарному складі
- •88. Договір управління майном. Істотні умови та сторони у договорі управління майном
- •89. Відповідальність та припинення договору управління майном
- •90. Поняття та характеристика договору концесії
- •91. Характеристика договору уступки вимоги та переведення боргу
- •92. Способи припинення зобов’язань
- •93. Принцип належного виконання зобов’язання
1. Поняття та види зобов’язань у цивільному праві
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання, як і будь-яке правовідношення, становлять такі елементи: суб'єкти, об'єкт і зміст.
Суб'єктами зобов'язання є його сторони: управомочена сторона - кредитор і зобов'язана сторона -боржник.
У деяких зобов'язаннях один із суб'єктів виступає виключно як кредитор, інший - виключно як боржник. Наприклад, у договорі позики позикодавець є виключно кредитором, а позичальник - виключно боржником.Однак у переважній більшості випадків кожний із суб'єктів зобов'язання є водночас і кредитором, і боржником.
Юридичним об'єктом зобов'язання є дія, здійснення якої (або утримання від якої) кредитор має право вимагати від боржника.
У зобов'язанні виділяють окрім юридичного матеріальний об'єкт. Ним виступає певне матеріальне благо, з приводу якого суб'єкти вступають у зобов'язальні правовідносини.
Зміст зобов'язання, як і будь-якого цивільного правовідношення, включає суб'єктивне право і юридичний обов'язок. Суб'єктивне право, що належить управомоченій стороні у зобов'язанні (кредитору), називають правом вимоги, а відповідний йому обов'язок зобов'язаної сторони (боржника) - боргом. Отже, зміст зобов'язання становлять права та обов'язки його сторін.
Залежно від підстави виникнення зобов'язання поділяють на:
Договірне зобов'язання виникає на підставі договору, який представляє спільну волю його сторін на досягнення правового результату майнового або немайнового характеру (купівля-продаж, рента).
Недоговірне зобов'язання виникає на підставі правомірних односторонніх дій (правочинів чи юридичних вчинків) або неправомірних дій особи, за якими наслідки настають незалежно або всупереч її волі (наприклад, зобов'язання із заподіяння шкоди, з публічної обіцянки винагороди тощо).
Залежно від виконуваної функції зобов'язання поділяють на регулятивні та охоронні.
До регулятивних належать всі види договірних та окремі види недоговірних зобов'язань.
До охоронних зобов'язань належать інші види недоговірних зобов'язань.
Залежно від концентрації прав та обов'язків суб'єктів зобов'язання останні поділяють на:
В односторонніх зобов'язаннях одна сторона має тільки права і виступає виключно як кредитор, а інша-тільки обов'язки і виступає виключно як боржник. Прикладом одностороннього зобов'язання може бути зобов'язання із заподіяння шкоди.
У двосторонніх зобов'язаннях кожний із суб'єктів має і права, і обов'язки і виступає одночасно і кредитором, і божником. Наприклад, у зобов'язанні з договору підряду підрядник не може приступити до виконання роботи, якщо замовник не виконав свого обов'язку щодо надання матеріалів.
Залежно від характеру поведінки боржника виділяють зобов'язання:
У зобов'язаннях з позитивним змістом боржник зобов'язаний до вчинення певної активної дії.
У зобов'язаннях з негативним змістом обов'язок боржника полягає в утриманні від певних дій.
Залежно від визначеності предмета виконання виділяють:
В однооб'єктних зобов'язаннях предмет виконання становить цілком визначена дія - передати річ, надати певну послугу тощо.
Іноді боржнику надається можливість вибору однієї з кількох дій, а також можливість вибору щодо передачі одного з кількох предметів, передбачених договором або законом. У такому випадку йдеться про виконання альтернативного зобов'язання. Наприклад, комісіонер за договором комісії може за своїм вибором набути для комітента один з двох видів товарів, які будуть у продажу.
Окремий вид становлять зобов'язання особистого характеру. До них належать зобов'язання, які є нерозривно пов'язаними з особою боржника або кредитора. У зобов'язаннях, які є нерозривно пов'язаними з особою боржника, виконання обов'язку боржника не може бути покладено на іншу особу. Боржник має виконати свій обов'язок особисто (створення ним літературного чи художнього твору).
Прикладом зобов'язання, що є нерозривно пов'язаним з особою кредитора, є зобов'язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом.
Види зобов’язань:
часткові – кожний кредитор має право на одержання виконання в рівній частці предмета зобов’язання, кожний з боржників зобов’язаний виконати свою частку, рівну з частками інших боржників даного зобов’язання.
субсидіарні – при невиконанні або неналежному виконанні обов’язку одним із боржників зобов’язання виконання зобов’язання покладається на іншого боржника.
солідарні – кожний кредитор вправі одержати виконання в повному обсязі, а кожний боржник повинен виконати зобов’язання також повністю.
уступка вимоги – передача кредиторам своїх прав за зобов’язання іншій особі (кредитор, який поступився своїми правами – цемент), а особа, на користь якої право поступається – цесіонарій.
переведенням боргу – вибуття із зобов’язання первісного боржника і вступ у нього нового боржника.
