Міністерство освіти і науки України

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра харчових технологій, хімії та БЖД

Розрахунково-графічна робота

з курсу “Цивільний захист ”

Варіант № 11

Виконав:

Студент групи ЗТМ-091 Зарубін А.М.

Перевірив:

Ст. викладач Авер’янов Ф.І.

Чернігів ЧНТУ 2015

Зміст

1. Завдання 1…………..………………………………….………………………3

2. Завдання 2…………..………………………………….………………………5

3. Завдання 3…………..……………………………….…………………………6

Перелік посилань………………………………………………………………….8

Завдання 1 Ідентифікація потенційно небезпечного підприємства

У цьому завданні потрібно використовуючи вихідні дані провести ідентифікацію потенційно небезпечного підприємства за наявності на підприємстві небезпечних речовин.

Вихідні дані:

Таблиця 1 – вихідні дані для проведення ідентифікації ПНО

Перелік речовин	Толуол	бензин	сірково-день	етилену оксид
Об’єм ємностей, куб. м	30	50	25	10
Густина, т/м3	3.84	0.78	0.964	1.005
Процент заповнення	90	70	80	50
Відстань від межи селітебної території	200

Розв’язання:

За таблицею 2.14 [15 с.18] визначаємо для індивідуальних небезпечних речовин їх порогови маси. Для першого класу це 50 та 50 тон відповідно, для

другого класу 5 та 5 тон. Сумарну порогову масу розрахуємо за формулою:

1. Сірководень

2. Етилену оксид

Зведемо всі дані у таблицю.

Таблиця 1.1 – Зведені дані про небезпечну речовину

Речовина	Об’єм ємностей, куб. м	Густина, т/м3	Процент заповнення	Маса, т.	Відношення до індивід. небезпечних речовин	Категорія	Група	Порогова маса, т.
								1 клас	2 клас
Сірководень	25	0,964	80	19,28	відноситься	1,8	1,2	50	5
Етилену оксид	10	1,005	50	5,025	відноситься	1,5,8	1,2	50	5

Порівнюючи загальну масу речовини з пороговим значенням речовин для 1 та 2 класу, робимо висновок, що об‘єкт за масою небезпечної речовини відноситься до об‘єкту підвищеної небезпеки другого класу.

Відстань від селитебної території всього 200м.

Визначимо, чи є підприємство підвищено – небезпечним за територією.

Для 1 класу: Q_ir = Q_i *(R _x / R_П)² =50* (200/ 500)² = 8 т.

Для 2 класу: Q_ir = Q_i *(R _x / R_П)² = 5* (200/ 500)² = 0,8 т.

де R _x – відстань до селитебної території.

R_П – гранична відстань до об’єкта (до 1 та 2 групи).

Порівнявши загальну масу речовини з пороговою масою за відстанню (територією) робимо висновок, що об’єкт відноситься до об’єкту підвищеної небезпеки 1 класу(оскільки 0,8т<5,025т<8т). А за масою небезпечної речовини маємо 1 клас.

Завдання 2 Розрахунок збитків завданих надзвичайної ситуацією

Розрахунок збитків провести згідно з НС, використовуючи при цьому «Методику оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», постанова КМ України, № 175 від 15.02.2002 р.

Таблиця 2 – Вихідні дані для оцінки збитків

Вихідні дані	Варіант 18
Тип надзвичайної ситуації	Аварія на комунальних системах життєзабезпечення
Рівень НС	регіональний
Кількість загиблих, чол.	4
Отримали інвалідність, чол.	-
Постраждали важко від НС, чол.	80
Постраждали легко від НС, чол.	10
Балансова вартість майна, тис. грн.	1500
Зменшення балансової вартості, %	30
Коефіцієнт амортизації	0.1
Ліквідаційна вартість майна, тис. грн.	6

Розв’язання:

Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС проводиться за такою загальною формулою, складові якої визначені у розділі I [16]: З = Нр +Мр (1)

Відповідно до класифікацій надзвичайних ситуацій, у кожному випадку НС є технологічний характер.

Основні види збитків за типом та масштабом НС :

• Нр – втрати життя та здоров’я населення;

• Мр – руйнування та пошкодження основних фондів, зниження майна та продукції.

Особливості проведення розрахунків основних видів збитків

1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення визначається за такою формулою:

Нр = S Втрр + S Вдп + S Ввтг, (2)

де S Втрр – втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;

S Вдп – витрати на виплату допомоги на поховання;

S Ввтг – витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника.

а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва000000000 розраховуються на підставі даних, наведених у таблиці 2[16], за такою формулою:

S Втрр = МлN + МтN + МіN + МзN, (3)

де Мл – втрати від легкого нещасного випадку;

Мт – втрати від тяжкого нещасного випадку;

Мі – втрати від отримання людиною інвалідності;

Мз – втрати від загибелі людини;

N – кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.

Б) витрати на виплату допомоги на поховання розраховуються за такою формулою:

S Вдп = 12 х Мдп х Nз, (4)

де Мдп – 0,15* тис. гривень/людину – допомога на поховання (за даними 000органів соціального забезпечення);

Nз – кількість загиблих.

в) витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника розраховуються на кожну дитину за такою формулою:

S Ввтг = 12 х Мвтг х (18-Вд), (5)

де 12 – кількість місяців у році;

Мвтг – 0,037* тис. гривень – розмір щомісячної пенсії на дитину до 000досягнення нею повноліття – 18 років (за даними органів соціального 000забезпечення);

Вд – вік дитини.

Отже підставляємо дані згідно довідникових таблиць в формулу:

S Втрр=0.28 х 10+6.5 х 80+ 47 х 4=710.8 тис.грн.

S Вдн=12 х 0.15 х 4=7.2 тис.грн.

S Ввтг= 12 х 0.037 х (18 – 5)=5.772 грн.

Якщо враховуючи, що кількість дітей, що залишились без годувальника, наприклад, 8, то загальний

S Ввтг= 5.772 х 8 = 46.176 тис.грн.

Таким чином

Нр =710.8+7.2+46.176 = 764.176 тис.грн.

2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції розраховуються за такою формулою:

Мр = Фв + Фг, (6)

де Фв – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів 0000виробничого призначення;

Фг – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів 0000невиробничого призначення.

А) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення складаються із збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення та розраховуються за такою формулою:

де – зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації; i

– коефіцієнт амортизації i-го виду основних фондів а виробничого призначення;

n – кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;

L_b – ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування;