- •2.Проаналізуйте міжпредметні зв*язки методики викладання укр. Мови у внз. Схарактеризуйте головні напрями сучасної лінгвістичної науки як підґрунтя модернізації мовної освіти в Україні.
- •4. Лекція як форма аудиторної роботи зі студентами-філологами
- •7. Схарактеризуйте лабораторне заняття з мови як форму аудиторної роботи зі студентами-філологами
- •11.Доцільність методики викладання української мови у внз в етнолінгвістичному і культурологічному аспектах.
- •14.Методика викладання лексикології і фразеології
- •19.Доведіть, що функційно-комунікативний підхід до вивчення мовних одиниць є домінантою у методиці викладання української мови у внз.
- •20, Дайте оцінку комунікативно-діяльнісному підходу до вивчення мовних одиниць
- •26. Дискурсивна компетенція у студентів-філологів
- •29 Білет. Традиційні та інноваційні методи та прийоми навчання
- •1. Прокоментуйте проблему добору дидактичного матеріалу для вивчення української мови за професійним спрямуванням на нефілологічних факультетах внз
- •12. Співробітництва і співдружності викладачів, студентів, учнів, сім'ї, громадськості, трудових колективів у формуванні гармонійно розвиненої особистості студента — майбутнього вчителя.
7. Схарактеризуйте лабораторне заняття з мови як форму аудиторної роботи зі студентами-філологами
Лабораторні заняття посідають значне місце в системі підготовки студентів філологічних факультетів. Їх мете, як зазначає Т. Донченко, полягає у формуванні первинних професійних умінь і навичок на основі теоретичних відомостей.
В умовах кредитно-модульної системи кожне лабораторне заняття спрямоване на створення творчої атмосфери в процесі навчання, а це грунтується, як указує І. Дичківська на таких засадах:
- налаштованість студентів на творчий пошук, невимушені стосунки з одногрупниками, викладачами;
- розвиток уяви, фантазії з відповідним контролюванням;
- створення ситуації внутрішньої свободи;
- взаємодопомога, знаходження сенсу у творчій діяльності;
- вільне спілкування, обмін думками, ідеями, а найголовніше – особистісна включеність майбутніх педагогів у творчість.
До сучасних лабораторних занять в умовах кредитно-модульної системи ставляться такі вимоги:
- оволодіння базовими теоретичними знаннями;
- забезпечення оптимальних умов для формування навчальних навичок і вмінь;
- вироблення професійно спрямованих якостей;
- оволодіння узагальненими методами й прийомами творчої діяльності (спостереження, моделювання, формулювання самостійних висновків тощо);
- забезпечення самостійної діяльності кожного студента;
- використання проблемно-пошукових завдань із чіткою фаховою спрямованістю;
- стимулювання творчої навчальної діяльності студентів;
- використання засобів мультимедіа, музики, живопису;
- спрямованість на формування в студентської молоді чуття слова, естетичних смаків.
До видів діяльності в умовах аудиторії відносимо:
- аналіз лінгводидактичної спадщини, статей, опублікованих на сторінках фахових журналів (виступи та їх рецензування, бліц-опитування, письмове тестування тощо);
- моделювання навчального процесу (імітаційно-моделювальні ігри, круглі столи, конференції, дискусії, фрагменти уроків, виховних заходів тощо).
У практиці вищих навчальних закладів сформувалися різні підходи до методики проведення лабораторних занять, зокрема, за місцем у структурі навчальної дисципліни: виконання завдань після теоретичного курсу (послідовний метод); за організаційними особливості: фронтальні (коли всі студенти виконують теж саме завдання) і групові лабораторні роботи (коли студенти поділені на підгрупи з 2-4 осіб, які виконують різні за змістом завдання).
Проведення лабораторних занять вимагає від студента творчої ініативи, самостійності в прийнятті рішень, глибокого знання й розуміння навчального матеріалу. Усе це позитивно впливає на розвиток пізнавальних інтересів і здібностей.
8. (питання про спецкурси і спецсемінари). Сьогодні змістові та процесуальні характеристики навчального процесу у вищій школі мають відповідати новій освітній парадигмі розвитку вищої освіти в Україні, яка повинна бути зорієнтованою на розвиток особистості майбутнього фахівця. Одним із основних і найважливіших завдань освітянської галузі є розробка та реалізація особистісно зорієнтованої моделі педагогічної освіти, розрахованої на підготовку висококваліфікованого вчителя, здатного виявити високий професіоналізм у нових умовах входження нашої держави до єдиного європейського освітнього простору
Належної уваги набуває професійно орієнтований напрямок, тому особливо вагомими у підготовці майбутніх спеціалістів є спецкурси та спецсемінари, присвячені актуальним питанням певної галузі науки. О. Семеног у своїх працях наголошує на проблемі «ефективності функціонування системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури як цілісної особистісно орієнтованої структури, що визначається повнотою реалізації тісних взаємозв'язків між навчально-пізнавальною, науково-дослідницькою, практично-діяльнісною підсистемами, зокрема виявом міжпредметного, інтегративного потенціалу навчальних курсів»
«спецкурс - курс лекцій у вузі, який являє собою поглиблену розробку спеціальної, окремої теми за програмою, запропонованою лектором» . спецсемінар «курс, що вивчається студентами на старших курсах у межах вузької спеціалізації і передбачає оволодіння спеціальними засобами професійної діяльності в обраній для спеціалізації галузі науки або практики» . «важливим завданням спецсемінару є вироблення вміння об'єктивно аналізувати доповіді і рецензії своїх товаришів, індивідуально і колективно обговорювати матеріал, дискутувати» .
Програми спецкурсів та спецсемінарів розробляються з метою ефективності фахової орієнтації в навчальний процес вищих навчальних закладів. спецсемінари дійсно є невід'ємною частиною навчального процесу у ВНЗ:. Отже, позитивно позначається на якості підготовки студентів тенденція до збільшення спецкурсів і спецсемінарів у ВНЗ, які сприяють активності студентів у навчальному процесі, стимулюють їх до набуття належних навичок дослідницької роботи,
. На спецкурсах велика увага приділяється актуальним питанням сьогодення, акцентується увага на проблемних завданнях, що потребують подальшого вивчення. Працюючи на спецсемінарах, студенти під керівництвом викладача готують наукові доповіді із залученням різноманітних джерел. Таким чином, вони практично засвоюють методи наукових досліджень проблематики семінару, адже знання можна вважати надбанням студента тільки за умови, що він приклав для їх здобуття свої розумові та практичні зусилля.
проведення спецкурсів і спецсемінарів створюють умови для формування в студентів стійкого інтересу до вивчення окремих предметів, створюють передумови для розширення та поглиблення знань із галузі вибраних напрямків, а також для розвитку пізнавальних і творчих здібностей студентів.
