2.1.Поняття небезпеки

Небезпека - негативна властивість живої та неживої матерії, здатне завдати шкоди самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям.

Небезпека - центральне поняття в безпеці життєдіяльності. Розрізняють небезпеки природного, техногенного та антропогенного походження.

Природничі повсякденні небезпеки, зумовлені кліматичними та природними явищами, виникають при зміні погодних умов та природної освітленості в біосфері. Для захисту від них (холод, слабка освітленість і т.д.) людина використовує житло, одяг, системи вентиляції, опалення та кондиціонування, системи штучного освітлення. Забезпечення комфортних умов життєдіяльності практично вирішує всі проблеми захисту від природних повсякденних небезпек.

Захист від природних небезпек - стихійних явищ, що відбуваються в біосфері (повені, землетруси тощо) - більш складне завдання, часто не має високоефективного рішення.

Негативний вплив на людину та середовище проживання не обмежується природними небезпеками. Людина, вирішуючи завдання досягнення комфортного і матеріального забезпечення, безперервно впливає на середовище існування своєю діяльністю і продуктами діяльності (технічними засобами, викидами різні виробництв і т.д.), генеруючи в середовищі проживання техногенні антропогенні небезпеки.

Техногенні небезпеки створюють елементи техносфери - машини, споруди, речовини тощо, а антропогенні небезпеки виникають в результаті помилкових або несанкціонованих дій людини чи груп людей.

Техногенні небезпеки багато в чому визначаються наявністю відходів, що неминуче виникають при будь-якому виді діяльності людини у відповідності з законом від непереборності відходів або побічних впливів виробництв. Відходи супроводжують роботу промислового і сільськогосподарського виробництва, енергетики, засобів транспорту, життя людей і тварин. Вони надходять у навколишнє середовище у вигляді викидів в атмосферу, скидів у водойми, виробничого та побутового сміття, потоків механічної, теплової та електромагнітної енергії і т.п. Кількісні і якісні показники відходів, а також регламент поводження з ними, визначають рівні і зони виникають при цьому небезпек.

Значних техногенних небезпек піддається людина при попаданні в зону дії технічних систем, до яких відносяться транспортні магістралі, зони випромінювання радіо-і телепередавальних систем, промислові зони. Рівні небезпечного впливу на людину в цьому випадку визначаються характеристиками технічних систем і тривалістю перебування людини в небезпечній зоні.

Ймовірно прояв небезпеки і при використанні людиною технічних пристроїв на виробництві та в побуті: електричні мережі і прилади, верстати, ручний інструмент, газові балони і мережі, зброю і т.п. Виникнення небезпек в також випадках пов'язане як з наявністю несправностей у технічних пристроях, так і з неправильними діями людини при їх використанні. Рівні виникають при цьому небезпек визначаються енергетичними показниками технічних пристроїв.

Енергетичні рівні техногенних небезпек істотно зросли в XX столітті, коли людина отримала в своє розпорядження могутню техніку, величезні запаси вуглеводневої сировини, хімічних і бактеріологічних речовин. У результаті історія людства породила черговий парадокс - протягом багатьох століть люди удосконалювали техніку, щоб убезпечити себе від природних небезпек, а в результаті дійшли до найвищих техногенним небезпекам, пов'язаним з виробництвом і використанням техніки і технологій.

Антропогенні небезпеки в XX столітті також неухильно наростали і продовжують наростати. Помилки, що допускаються людиною, реалізуються при проектуванні і виробництві технічних систем, при їх обслуговуванні (ремонт, монтаж, контроль), при неправильному виконанні обслуговуються персоналом (операторами) процедур управління, при неправильній організації робочого місця оператора, при високій психологічному навантаженню на операторів технічних систем , їх недостатню підготовленість і натренованості до виконання поставлених завдань. Статистика свідчить, що несприятливі психологічні якості людини все частіше стають причиною нещасних випадків, досягаючи на окремих виробництвах 40% від загального комплексу причин.

Людський фактор все частіше стає визначальним при виникненні аварій в технічних системах. Аналіз даних щодо примусової загибелі людей свідчить, що людський фактор багато в чому впливає на виникнення негативних подій і в побуті. Наростає роль антропогенних небезпек і в соціальному середовищі. Однією з найбільш поширених небезпек стає ВІЛ-інфіковані.

Серйозну небезпеку для людини становить споживання алкоголю. Алкогольна смертність при споживанні спиртного в кількості 14,5 літрів на рік становить близько 260 осіб на 100 тисяч населення.

Високими темпами наростає споживання наркотиків. В даний час в перелік реально діючих негативних факторів (небезпека) значний і налічує понад 100 видів, до найбільш поширених і володіє достатньо високими енергетичними рівнями відносяться негативні виробничі фактори. З них шкідливими є: запиленість і загазованість повітря, шум і вібрації, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання, підвищені та знижені параметри атмосферного повітря (температура, вологість, рухливість повітря, тиск), недостатнє і неправильне освітлення, монотонність діяльності й важка фізична праця та ін . До травмуючим (травмоопасним) чинників відносяться: електричний струм, що падають предмети, висота, рухомі машини і механізми, уламки зруйнованих конструкцій і т.д. [4, с. 12-16]

Шкідливий фактор - негативний вплив на людину, яка призводить до погіршення самопочуття або захворюванню.

Травмує (травмонебезпечний) фактор - негативний вплив на людину, яке призводить до травми або смерті.

У побуті нас супроводжує також велика гамма негативних факторів. До них відносяться: повітря, забруднений продуктами згоряння природного газу, викидами ТЕС, промисловими підприємствами, автотранспорту та сміттєспалювальних пристроїв; вода з надмірним вмістом шкідливих домішок; недоброякісна їжа; шум і інфразвук, вібрації; електромагнітні поля від побутових приладів, телевізорів, дисплеїв, ЛЕП , радіорелейних пристроїв; іонізуючі випромінювання (природний фон, медичне обстеження, фон від будівельних матеріалів, випромінювання приладів, предметів побуту); медикаменти при надмірному і неправильному споживанні, тютюновий дим, бактерії і алергени.

Світ небезпек, що загрожують особистості, дуже широкий і безупинно наростає. У виробничих, міських, побутових умовах на людину впливають одночасно, як правило, кілька негативних факторів. Комплекс негативних чинників, що діють в конкретний момент часу залежить від поточного стану системи «людина - середовище проживання».

Потенційна небезпека представляє загрозу загального характеру, не пов'язаного з простором і часом. Наприклад, у виразах «шум шкідливий для людини», «вуглеводневі палива пожежовибухонебезпечних» говориться тільки про потенційну небезпеку для людини шуму і горючих речовин. Наявність потенційних небезпек знаходить своє відображення в аксіомі: «Життєдіяльність людини потенційно небезпечна». Аксіома зумовлює, що всі дії людини і всі компоненти довкілля, перш за все технічні засоби і технології, крім позитивних властивостей і результатів, мають здатність генерувати травмуючі і шкідливі фактори. При цьому будь-яке нове позитивне дія людини або його результат неминуче призводять до виникнення нових негативних факторів.

Реальна небезпека завжди пов'язана з конкретною загрозою впливу на людину, вона координувала в просторі і в часі.