Нігті (унгвес)

Мають корінь, тіло, вільний край. Лежать на ногтевом ложе.

Залози

Сальні залози. За добу виділяється приблизно 20 гр. шкірного сала, яке має бактеріальні властивості; найбільш їх на голові і верхній частині спини.

Потові залози. Найбільше їх в шкірі пальців, долонях, підошвах, пахвових складках. Кількість 2,5 млн. За добу виділяється від 5 – 650 мл поту.

Молочные железы (маммэ) производные потовых желез. Размещается на фасции большой грудной мышцы.

Б 6 Проаналізуйте будову вільної нижньї кінцівки

Скелет вільної нижньої кінцівки складається:

• стегно – утворюється стегновою кісткою (os femur)

• гомілка – утворюється великогомілковою(tibia) і малогомілковою(fibula) кістками.

• стопа – заплесну ( ), плесну( ), фаланги пальців

Заплесно:

• надп’яткова п’яткова , човникоподібна , кубоподібна , 3 клиноподібні

Плесно:

• 5 трубчастих кісток, фаланги пальців

Стопа:

• 5 поздовжніх кісток . 1 поперечна

Суглоби:

• кульшовий суглоб , колінний суглоб, гомілково – стопний суглоб

На стопі є 2 суглобі:

• лісфронка , нокара – використовують для ампутації стопи і пальців.

Б 7 Охарактеризуйте будову та відмінності чоловічого та жіночого сечівника

Сечівник Чоловічий(uretra masculinа) довжиною 16 – 22 см, діаметром 0,5 – 0,7 см, слугує для виведення сечі і сперми в нормі відкривається по центру головки статевого члена, може бути патологічна гіпоспадія – сечівник відкривається з боку на головці або на тілі. Має: 2 згини, 3 частини, 3 стискачі.

Частини чоловічого сечівника:

1. передміхурова – в неї відкриваються 2 сім’явиприскувальні протоки і протоки простати.

2. перетинчаста – проходить через сечостатеву діафрагму в неї відкриваються протоки бульбоуретральних залоз.

3. губчаста –

Стискачі

1. на початку сечівника (мимовільний)

2. в ділянці простати (мимовільний)

3. при переході через сечостатеву діафрагму(довільний)

Жіночий сечівник Довжина 3 – 4 см, ширина 8-12 мм, прямий, має 2 стискачі:

1. на початку сечівника (мимовільний)

2. при переході через сечостатеву діафрагму (довільний)

Відкривається сечівник в присінок піхви

Б 8 Охарактеризуйте скелет голови Назвіть кістки мозкового та лицевого черепа

Череп (cranium) – складається з кісток мозкового черепа(cranium cerebrale) і лицьового черепа(viscerale)

Мозковий череп:

• лобова кістка (os frontale)

• потилична кістка(os ocipitale)

• 2 тім’яні кістки(os parietale)

• скроневі кістки(os temporale )

• решітчаста( os ethmoidale)

• клиноподібна(os sphenoidale)

Лицевий череп:

• слізна кістка(os lacrimale), носова кістка(os nasale), вилична кістка(os zygomaticum), верхня щелепа(maxilla)

• нижня щелепа(mandibula), леміш(vomer), нижня носова раковина(concha nasalis inferior), піднебінна кістка(os palatinum), під’язикова кістка(os hyoideum)

Череп має склепіння і основу. Основа черепа є: внутрішня і зовнішня.

Внутрішня основа черепа має:

• сліпий отвір, півнячий гребінь, зорові канали, верхні очно - ямкові щілини, турецьке сідло

Отвори:круглий, овальний, остистий, рваний, внутрішній слуховий, яремний, канал під’язикового нерва

великий потиличний отвір, піраміди

Зовнішня основа черепа:

• різцевий канал, хоани

Отвори:овальний, остистий, рваний, канал сонної артерії, яремний, канал під’язикового нерва шило соскоподібний, соскоподібний, внутрішній слуховий отвір.

З’єднання кісток черепа:

1. зубчастий шов – вінцевий, сагітальний, лямбдоподібний, мембрано подібний, лускоподібний, гладкий шов (на обличчі)

Особливості дитячого черепа:

1. сполучно – тканинні прошарки між кістками

2. тім’ячка – їх 6:велике, мале , 2 клиноподібних , 2 соскоподібних

3. відсутність повітроносних пазух

Б 9 Охарактеризуйте будову ока

Складається з:

• очного яблука

• зорового нерва

• додаткових структур: захисний апарат, руховий апарат, слізний апарат

Очне яблуко

Око складається з 3-х оболонок і ядра:

1. фіброзна – складається зі склери – це непрозора білкова оболонка і рогівка – це прозора оболонка складається з 5 шарів, немає судин, а має багато нервових закінчень, тому дуже чутлива до пошкодження. На межі переходу склери в рогівку є коловий венозний канал – Шлемів канал.

2. судинна – складається з власне судинної оболонки, війкового тіла, яке продукує внутріочну рідину (водянисту вологу) яка потрапляє в задню камеру ока через зіницю в передню камеру ока і далі всмоктується в Шлемів канал від війкового тіла до кришталика ідуть цинтові зв’язки – це дає змогу змінювати кривизну кришталика. Райдужка (iris) містить пігмент, якщо його мало – очі голубі, якщо багато – карі. Отвір в центрі райдужки називається зіниці (1,5 – 8мм) існує співдружня реакція на світло.

3. сітківка (retina) – містить палички і колбочки, палички містять пігмент родопсин і сприймають сутінкове бачення; колбочки містять пігмент родопсин – забезпечує кольорове бачення.

Існує 3 види колбочок:

• пігмент хлоролаб – сприймають зелений колір

• пігмент еритролаб – сприймають червоний колір

• пігмент цианолаб – сприймають синій колір

Сітківка має 2 плями:

1. сліпа пляма – це місце виходу зорового нерва (немає паличок і колбочок)

2. центральна ямка – знаходяться тільки колбочки, це місце найкращого бачення.

Ядро

1. склисте тіло – це драглиста речовина, яка виконує опорну і захисну функцію.

2. кришталик – це двояко випукла лінза, не має судин і нервів, тому буває штучний. Змінюючи свою кривизну забезпечує бачення рівновіддалених предметів.

3. водяниста волога – розташована в передній камері ока (між рогівкою і райдужкою) і в задній камері ока (між райдужкою і кришталиком).

Захисний апарат ока

• вії

• повіки – це шкірні складки, які містять хращ з середини повіки вистелені слизовою оболонкою кон’юктивою.

Руховий апарат

Око має 6 м’язів, із них 4 прямих (верхній, нижній, латеральний, медіальний) і 2 косих (верхній і нижній). М’язи починаються від фіброзного кільця зорового нерва і прикріплюються до склери знервуються окоруховим, блоковим і відвідним ЧМН.

Слізний апарат

Складаються з слізної залози яка розташована у верхньому латеральному куті орбіти. Сльоза збирається в медіальному куті ока через слізні крапки потрапляє в слізні канальці…в слізний мішок…в носослізний канал…нижній носовий хід.

Запалення носослізного каналу – дакрицистіт.

Б 10 Проаналізуйте будову шлунка

Шлунок

Це розширена частина травного каналу ємністю до 2 – 3 л, розташована в черевній порожнині під діафрагмою більш зліва. Форма залежить від конституції людини: гачка, рога, панчохи.

Шлунок має 2 кривизни:

мала кривизна , велика кривизна

Відділи шлунка

1. Кардіальний – місце входу стравоходу

2. Дно – збирає газовий пузир

3. Тіло

4. Пілоричний відділ (воротарний)

Стінка шлунка складається з 3-х оболонок:

1. слизова – утворює шлункові поля і ямки, а по малій кривизні подовжні складки.

2. м’язова – поздовжні, колові, косі м’язи.

3. очеревина – вкриває шлунок з усіх сторін крім смужок по малій і великій кривизні.

Б 11 Проаналізуйте будову сечової системи

Сечова систем – складається з нирок (де виробляється сеча) та сечовивідних шляхів: сечоводи, сечовий міхур і сечівник.

Нирки Це парний богоподібний орган, розташований в поперековій ділянці на рівні 12 грудного і 1-2 поперекового хребців, позаочеревинно. Права нирка на 1,5 см нижче ніж ліва.

Сечовід

Парний орган, довжиною 30 см, сполучає ниркову миску і сечовий міхур. Має черевну і тазову частини та 4 звуження:

1. на початку сечовода

2. при переході черевної частини в тазову

3. протягом тазової частини

4. біля стінки сечового міхура

Стінка сечовода має 3 оболонки:

• слизову,

• м’язову

• адвентицію

Сечовий міхур

Непарний порожнистий орган (резервуар для сечі), ємністю 250 – 700 мл. Повний міхур доходить до пупка, розташований в порожнині малого таза за лобковим симфізом.

Має: дно, тіло, верхівку.

Стінка складається з 3-х оболонок:

• слизова – утворює складки крім трикутника обмеженого 2 отворами сечоводів і 1 – сечівника

• м’язова – поздовжній шар, коловий шар, поздовжній

• зовнішня оболонка – не вкриває передню стінку повного сечового міхура.

Сечівник

Чоловічий(uretra masculinа) довжиною 16 – 22 см, діаметром 0,5 – 0,7 см, слугує для виведення сечі і сперми в нормі відкривається по центру головки статевого члена, може бути патологічна гіпоспадія – сечівник відкривається з боку на головці або на тілі. Має: 2 згини, 3 частини, 3 стискачі.

Частини чоловічого сечівника:

1. передміхурова – в неї відкриваються 2 сім’явиприскувальні протоки і протоки простати.

2. перетинчаста – проходить через сечостатеву діафрагму в неї відкриваються протоки бульбоуретральних залоз.

3. губчаста –

Стискачі

1. на початку сечівника (мимовільний)

2. в ділянці простати (мимовільний)

3. при переході через сечостатеву діафрагму(довільний)

Жіночий сечівник

Довжина 3 – 4 см, ширина 8-12 мм, прямий, має 2 стискачі:

1. на початку сечівника (мимовільний)

2. при переході через сечостатеву діафрагму (довільний)

Відкривається сечівник в присінок піхви

Б 12 Проаналізуйте будову нирки

Нирки

Це парний богоподібний орган, розташований в поперековій ділянці на рівні 12 грудного і 1-2 поперекового хребців, позаочеревинно. Права нирка на 1,5 см нижче ніж ліва.

Фіксуючий апарат

1. Ниркова фасція

2. Ниркова ніжка

3. М’язове ложе

4. Жирова капсула

5. Внутрішній черевний тиск

При слабкості фіксуючого апарату, виникає патологія «блукаюча нирка».

Будова нирки має:

1. поверхні – передня – опукла, задня – плоска.

2. полюси – верхній (на ньому надниркові залози) і нижній.

3. краї – латеральний – опуклий і медіальний – увігнутий

З медіального краю є ворота нирки куди заходять:

- ниркова артерія

- нерви

Виходять:

• ниркова вена

• сечоводи

• лімфатичні судини

Нирка складається з:

• паренхіми

• малих чашечок

• великих чашечок

• ниркова миска

Паренхіма нирки складається:

• кіркової речовини (5 мм) – в ній знаходяться 4\5 усіх нефронів.

• Мозкової речовини – в ній знаходяться піраміди, які верхівками обернені до малих чашечок, з’єднуючись утворюють сосочки, на який є 15 – 17 отворів, через які сеча потрапляє в малі чашечки, великі, миску, сечовід і т. д.

Кіркова речовина заходить в мозкову і утворюються ниркові стовпи, а мозкова заходить в кіркову і утворюються мозкові промені.

Нефрон

Це морфофункціональна одиниця нирки - нефрон.

Складається з:

• ниркового (мальпігієвого) тільця – це клубочок капілярів і капсула Шумлянського – Боумена

• системи канальців – проксимальні канальні, петля Генлє і дстальні канальні.

Сеча утворюється з крові в результаті трьох процесів:

1. фільтрація – відбувається в нирковому тільці, фільтрується вода, солі, амінокислоти; не проходять формені елементи крові, в результаті фільтрації утворюється первинна сеча 150 – 180 мл.

2. реабсорбція – це зворотнє всмоктування з первинної сечі назад у кров, відбувається в канальцях нирки, утворюється 1 – 1,5 л вторинної сечі.

3. секреція – це з крові в канальні виділяється сечова кислота, сечовина, лікувальні препарати.

Б13 ЖІНОЧІ СТАТЕВІ ОРГАНИ

Жіночий сечівник

Довжина 3 – 4 см, ширина 8-12 мм, прямий, має 2 стискачі:

3. на початку сечівника (мимовільний)

4. при переході через сечостатеву діафрагму (довільний)

Відкривається сечівник в присінок піхви

Зовнішні статеві органи

• лобковий симфіз

• статеві губи

• клітор

• присінок піхви

• великі присінкові (бартолінові залози)

• дівоча пліва

• уретра та пара уретральні залози

• промежина

Лобок (maus pubis)- це найнижча ділянка передньої черевної стінки, яка завдяки добре розвинутій підшкірної клітковини яка виступає у вигляді підвищення або лобка. У дорослих жінок шкіра лобка вкрита волоссям за 3 типами:

1. за жіночим типом – горизонтальна лінія або межа росту волосся

2. за чоловічим типом – волосся росте по білій лінії до пупка і внутрішній поверхні стегон.

3. за змішаним типом – по білій лінії живота, а на внутрішній поверхні стегон немає.

В дитячому віці оволосіння відсутнє, в старечому – скупе.

Меже лобка:

• верхня – горизонтальна лінія живота

• бічні – пахвинні складки

Клінічне значення по верхній межі лобка (горизонтальна межа – перехідна складка) під час операцій робиться горизонтальний розріз по Пфаншентейну.

Великі статеві губи (labia pudenda maiora) – 2 товсті парні складки шкіри з дуже розвинутою підшкірною клітковиною. Вони є аналогом чоловічої калитки. Зовнішня поверхня – вкрита волоссям, медіальна містить сальні і потові залози у верху вони переходять у шкіру лобка, внизу – спайку. Простір між великими статевими губами - називається соромітною або статевою щілиною.

Малі статеві губи (labia pudenda minora) – парні складки шкіри, розташовані медіально від великих статевих губ. У верху малі статеві губи роздвоюються на 2 пари ніжок, верхня – зливаючись утворюють крайню плоть клітора, нижня – вуздечко клітора. Внизу – задню спайку великих статевих губ. Не містять волосяних фолікулів, проте містять велику кількість сальних залоз. Статеві губи мають велику кількість нервових закінчень, що роблять їх надзвичайно чутливими.

Клітор (clitoris) – аналог чоловічого статевого члена, він складається з тіла, голівки, вуздечки, крайньої плоті і жінок, які кріпляться до окістя лобкової кістки. Сальні залози клітора виділяють специфічний секрет – смегма. Це орган статевого відчуття.

Присінок піхви (vestibulum vagins) – це простір обмежений з боків внутрішньою поверхнею малих статевих губ, внизу – спайка, вверху – це клітор.

Отвори які відкриваються в присінок піхви:

• уретра

• піхва

• пара уретральні залози

• вивідні протоки бартолінових залоз

Великі залози присінку піхви (бартолінові залози) – розташовані в нижній третині великих статевих губ. Вивідні протоки відкриваються в човникоподібну ямку на 17 – 19 год «умовного циферблату». Виділяють секрет лужної реакції, що зволожують вхід до піхви під час статевого акту.

Уретра (uretra) – довжиною жіночого сечовивідного каналу 3 – 4 см

Оболонки уретри

• слизова оболонка має поздовжні складки,

• підслизова містить слизові залози

• м’язовий шар складається з внутрішніх поздовжніх і зовнішній циркулярний

Існує 2 сфінктери уретри:

1. розташований в місці переходу сечового міхура в уретру, складається з не посмугованих м’язів

2. зовнішні складки з посмугованих м’язів, його ми можемо контролювати

Біля зовнішнього вічка уретри розташовані 2 – 3 вивідні протоки скенієвих залоз (пара уретральних), які зволожують зовнішнє вічко сечівника.

Промежина (perineum)

Це проміжок між задньою спайкою та куприком, вона поділяється на акушерську (передню)промежину - проміжок між задньою спайкою і анальним отвором; і задню промежину – від анального отвору до куприка.

Дівоча пліва (hymen) – це дублікат ура слизова оболонка, яка може бути різної форми, найтиповіша кільцеподібна, варіанти (зубчаста, гратчаста, луноподібна, трубчаста). Патологічний стан гінатрезія – суцільна пліва, у 25% жінок вона може бути відсутня. Вона виконує бар’єрну функцію, є межею між зовнішніми і внутрішніми органами. Після першого статевого акту дівоча пліва розривається, утворюються гіменальні сосочки ( ), після пологів вони виражені дуже слабко і називаються миртоводними сосочками.