3. Розрахунок безперервно – потокових ліній

На підставі аналізу продукції, її обсягу, стану технологічного процесу, можливостей його вдосконалення, маси і габаритів виробу вибирається певний різновид потокової лінії та обчислюються основні її параметри: такт, ритм, кількість робочих місць, довжина робочих зон, швидкість руху конвейера. Безперервно-потокові лінії характерні для масового виробництва.

Головна умова для організації безперервно – потокових ліній – це забезпечення жорстокої синхронності всіх технологічних операцій, тобто узгодженості всіх операцій між собою, відповідно рівності

Такт потокової лінії – це інтервал часу, за який сходять з лінії вироби, що пересуваються один за одним:

Визначення такту потоку ( ) :

(хв/шт.),

де: Ф_д – дійсний (ефективний) фонд часу роботи потокової лінії, хв.;

Ф_н – номінальний фонд часу роботи потокової лінії, хв.;

Т_{n –} час регламентованих перерв на відпочинок, хв.;

N_зап – виробниче завдання, шт.;

S – кількість робочих змін

Обчислюючи час роботи безперервних потокових ліній, треба передбачати періодичні короткочасні перерви в роботі конвеєра для відпочинку робітників.

Якщо предмети праці передаються не поштучно, а транспортними партіями ( n_m ), то вони сходять з лінії за інтервал часу, що називається ритмом лінії:

де R – ритм лінії, хв.

Кількість робочих місць, які треба організувати на кожній операції і коефіцієнт їх завантаження:

де: t_i – довготривалість операцій, хв.;

 - такт потоку, хв;

C_пр – прийнята чисельність робочих місць, шт.

Швидкість руху конвейєра () залежить від його такту й відстані між виробами і розраховується згідно з формулою:

де: L₀ – крок конвейєра, тобто відстань між двох суміжних виробів, які знаходяться на потоці, м.

 = 0,1…2 м/хв – швидкість конвейєра для потокової лінії з безперервним рухом конвейєра.

Продуктивність поточної лінії – це кількість виробів, що сходять з лінії за одиницю часу ( шт./год) розраховується по формулі:

Нормальна довжина робочої зони кожної операції , м:

На операціях із значними відхиленнями часу для їх виконання передбачається резервна _і (додаткова) зона.

Величина резервної зони визначається за такою формулою:

Можливий розрахунок довжини резервної зони за допомогою числа цілих поділів, які додаються до нормальної зони операції.  = 1,2,3,… або інше ціле число, яке застосовується в тому випадку, коли операції нестабільні і тому необхідно створювати резервні робочі зони.

У загальному вигляді довжина робочої зони операції визначається як сума довжин нормальної й додаткової (резервної) зон за такою формулою:

L_i = L₀ (C_{пр і}+_і)

Довжина робочої ділянки конвейєра L_р.д. визначається як сума довжин робочих зон по операціях:

,

де m – чисельність операцій, що виконуються на потоці, шт.

Довжина замкнутої стрічки транспортера (конвейєра) визначається як:

L_З.С. = 2L_P.Д + 2 πR

де R – радіус барабана, який натягує стрічку транспортера, м.

Тривалість технологічного циклу виготовлення одного виробу на потоковій лінії:

(хв.)

Тривалість виробничого циклу обробки виробу на лінії визначається із врахуванням часу транспортування одного предмета за такою формулою:

Якщо конвейєр потокової лінії робочий, тобто технологічні операції виконуються безпосередньо на конвейєрі, проводиться розрахунок робочої зони кожної операції, робочої ділянки конвейєра, а також довжини замкнутої стрічки транспортера.

Рис. 11.1. Схема робочих зон операцій на конвейєрі