Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

КАФЕДРА ФОТОГРАММЕТРІЇ ТА

ГЕОІНФОРМАТИКИ

Науково-дослідницька робота на тему: «Використання бпла у військових цілях»

Виконав:

ст. гр.ФТМ-41

Телещук Ю.О.

Науковий керівник:

Глотов В.М.

Львів-2015

Зміст

Аналіз літературних джерел………………………………………………3

ВСТУП……………………………………………………………………… 4

Технологічна схема………………………………………………………...5

Розділ 1. Аналіз дешифрування об’єктів, отриманих за зображеннями з БПЛА …………………………………………………… 7

1. Дешифрування зображень …………. ……………………………..7

2. Дешифрування зображень в програмному середовищі MicroStation SE.……………………………………………………..15

   1. Загальні положення……………………………………….………..15

   2. Ознайомлення з інтерфейсом програми MicroStation…………16

1.2.3. Вивчення функцій створення і редагування векторної графіки………………………………………………………………………15

1.2.4. Особливості роботи з референц-файлами………………………..22

1.2.5. Дешифрування об’єктів………………………..…………………..23

1.2.6. Топологічний контроль якості дешифрування………………....25

1.2.7. Дешифрування знімків, отриманих при зніманні з БПЛА в смт. Східниця в 2014 р…………………………………………………….26

Розділ 2. Аналіз точності визначення координат об’єктів (цілей),отриманих за допомогою навігаційного GPS, який встановлений на БПЛА………………....…………………………….......31

Висновки……………………………………………………………….........34

Список використаної літератури………………………………………...35

Аналіз літературних джерел

Найбільш інформативними [1,2] є системи цифрового зображення . Отримані з їх допомогою зображення мають дуже високу роздільну здатність на місцевості. Але за цифровим зображенням неможна визначити наявність де яких якісних характеристик об’єкту, важко оцінити характер діяльності і стан простого об’єкту. Звертають увагу на основні дешифрувальні ознаки об’єктів місцевості.

Дешифрування зображень [2,3,4,5,6,7] займає одну з основних ланок в опрацюванні даних дистанційного зондування. Отримані матеріали

знімання поверхні Землі вимагають якісної і достовірної оцінки, що в

подальшому вплине на якість і точність створення і опрацювання інформації про об’єкти місцевості. На сьогоднішній час переважну більшість даних дистанційного зондування (матеріали аерофото і космічного знімання) подають у цифровому вигляді – це растрові зображення поверхні Землі отримані у

різних діапазонах хвиль. Для виконання високоточних робіт ці зображення

підлягають орторектифікації, тобто врахування похибок знімання, похибок

за рельєф місцевості і прив’язки до певної системи координат.

Під час опрацювання великих масивів растрових даних в дрібних

масштабах, а саме розпізнання тих чи інших об’єктів, використовують

автоматичні методи дешифрування зображень. Проте, ідентифікація

об’єктів на зображеннях крупних масштабів потребує втручання людини –

спеціаліста з дешифрування зображень, який однозначно може розпізнати і

класифікувати всі об’єкти на зображені. Результати такого дешифрування можна подавати в різноманітних видах. Найпоширеніші – це растри якостей, які узагальнюють і систематизують інформацію у вигляді того ж растру, або – векторний –метод який передбачає подання інформації про об’єкти у вигляді умовнихпозначень – точок, ліній, площин, що дозволяє швидко отримувати

метричні дані про об’єкти, а в разі потреби оперативно вносити зміни у

розташування цих об’єктів.Для дешифрування растрових зображень використовують різноманітніпрограмні засоби – Arc View, MapInfo, Panorama, ERDAS, Surfer –програми, які дозволяють опрацьовувати растрові і векторні дані зподальшим кількісно-якісним аналізом.

До такої програми належить і MicroStation – потужній інструмент для

проектування, який дозволяє реалізувати інженерні проекти і розрахунки будь-якої складності. В літературному джерелі 3 детально описано, як користуватися програмним пакетом MicroStation.

Вступ

Актуальність теми полягає в тому, щоб дослідити доцільність встановлення навігаційного GPS-приймача на БПЛА, що дозволить зробити висновок, чи можливе його використання під час ведення бойових дій з метою визначення точних координат цілей для розвідки, артилерії тощо. Маючи точні координати об’єктів (місця розташування ворожої артилерії чи інших одиниць техніки, командних пунктів, блокпостів і т.д.), військові без ризику для власного життя зможуть знищувати силу противника без небезпеки для мирного населення). А також визначити, чи отримані знімки підлягають дешифруванню, що є теж важливим для будь-якого військовослужбовця, оскільки сплутавши цивільний об’єкт з ворожим, можна завдати втрат серед мирних жителів, що є неприпустимим під час ведення будь-яких бойових дій. Такі вчинки приводять до ворожого настрою зі сторони цивільного населення і може нести вкрай сумні наслідки. Актуальність таких досліджень несе першочерговий характер, оскільки може суттєво змінити хід військових дій .

Мета дослідження в тому, щоб провести детальний аналіз дешифрування об’єктів, отриманих за зображеннями з БПЛА і проаналізувати точність визначення координат об’єктів, отриманих за допомогою навігаційного GPS-приймача, який встановлений на БПЛА.

Завдання:

• Дослідити точність визначення координат навігаційним GPS- приймачем на БПЛА;

• Проаналізувати ,чи достатньо дешифруються знімки, отримані при зніманні з БПЛА.