4. Особливості методики при захворюваннях залоз внутрішньої секреції і розладах обміну речовин

Порушення обміну речовин (ожиріння, подагра, діабет) варто розглядати не як ізольовані порушення тієї чи іншої сторони обміну речовин, а як стани при яких спостерігаються різні сполучення порушень нервово трофічної і гормональної регуляції обміну речовин в організмі. При ожирінні, наприклад, порушується не тільки жировий обмін. Важливе значення має нездатність печінки і м’язів відкладати глікоген. І тоді вуглеводи перетворюються в жир. При діабеті порушується водний і жировий обмін, а при подагрі поряд зі змінами пуринового обміну спотворюються жировий (ожиріння) і вуглеводний (діабет) обміни. У профілактиці цих захворювань велике значення придають раціональному харчуванню і помірним фізичним навантаженням, які впливають на обмін речовин шляхом активізації нервових і гуморальних впливів.

Діабет. За останні роки значно збільшилася кількість захворювань діабетом і кількість смертельних випадків внаслідок нього. Як відомо діабет невиліковний і зустрічається в любому віці. Недостатність інсуліну в організмі призводить до порушення вуглеводного, жирового і білкового обмінів.

Виділяють три стадії в розвитку діабету: потенційний, коли є лише схильність до захворювання; латентний, коли виявляється з допомогою проби на толерантність до вуглеводів; явний діабет коли є характерні клінічні і біохімічні симптоми захворювання.

На заняттях з учнями, які страждають на діабет намагаються не допускати перевтоми. Застосовуються вправи для усіх м’язових груп. Рухи виконують з великою амплітудою в повільному і середньому темпі, а для дрібних – у швидкому. Поступово вводяться координаційно складні вправи. Широко застосовують вправи з предметами, на снарядах. Застосовують дозовану ходьбу, веслування, ковзани, лижі, біг, ігри при суворому лікарському контролі.

Ожиріння. Виділяють три ступені надлишок маси на 30% - 1 ступінь; на 30-49% - ІІ ступінь, на 50% і вище – ІІІ ступінь ожиріння.

Активний руховий режим і дієтотерапія на фоні раціонального загартування організму складають основу профілактики і лікування ожиріння. Обмежують вживання солі і рідин, приправи та екстракти речовин, що викликають апетит. Для збільшення енерговитрат корисне плавання (2-3 рази на тиждень) і регулярні заняття улюбленим видом фізичних вправ.

Починати заняття потрібно з виконання вправ, які розвивають великі м'язові групи. В першу чергу, це м'язи живота й спини, бокові м'язи тулуба, а також м'язи рук і ніг. Тут у найбільшій ступені відкладається жир. Треба намагатися, щоб більшість вправ комплексу базувалося на одночасному залученні в рух різних частин тіла. Наприклад піднімання рук вверх через сторони з одночасним присіданням. Ефективним є виконання вправ з обтяженням невеликої маси 1-5 кг. Вага обтяження підбирається індивідуально. Вона повинна дозволити виконати вправу більше 10-15 разів у серії.

Великий потенціал для оздоровчих цілей мають танцювальні рухи і аеробіка. Вони не тільки розвивають загальну витривалість, а й зміцнюють серцево-судинну і дихальну систему, сприяють витраті енергії, а також створюють позитивний емоційний тонус.

При захворюваннях ендокринної системи, при струмах, що протікають без порушень вазовегетативного характеру, можливі заняття фізичними вправами в основній медичній групі. При струмі з явищами тиреотоксикозу, в залежності від вираженості симптомів, учні прямуються для занятті в спеціальну або підготовчу медичну групу.