- •Лекція № 7
- •Тема: планування, облік і контроль у фізичному вихованні учнів спеціальної медичної групи для студентів ііі курсу факультету зЛіТ
- •Навчально-матеріальне забезпечення – мультимедійний проектор, презентація
- •1. Програма з фізичної культури для учнів спеціальної медичної групи
- •Відмінності програми для учнів смг
- •Навчальна документація з планування та обліку в роботі спеціальної медичної групи:
- •2. Періоди фізичного виховання учнів смг
- •Періоди фізичного виховання учнів смг
- •3. Контрольні заходи
- •Облік засвоєного програмного матеріалу.
- •4. Лікарсько-педагогічні спостереження
- •5. Самоконтроль
- •Лекція № 8,9,10
- •Тема: особливості методики фізичного виховання учнів з різними захворюваннями для студентів ііі курсу факультету зЛіТ
- •Навчально-матеріальне забезпечення – мультимедійний проектор, презентація
- •Боднар і. Теорія, методика і організація фізичного виховання учнів спеціальної медичної групи Навч.-методичний посіб. – Львів, Українські технології. – 2005. – 48 с.
- •Дубогай о.В., Завацький в.В., Короп в.П. Фізичне виховання студентів, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи. Луцьк, Надстир’я, 1996. – 222 с.
- •Полатайко ю.О. Фізичне виховання школярів у спеціальних медичних групах. – Івано-Франківськ: Плай, 2004. – 161 с.
- •Тарасенко м.Н., Керзнер з.М., Степанов а.О. Физическое воспитание учащихся техникумов в специальных медицинских группах. Учеб- методическое пособие. – м.: Высш. Шк. , 1978. – 176 с.
- •Теория и методика физического воспитания. Учебник для ин-тов фк / Под ред. Т.Ю.Круцевич (в 2-х т.). К.: Олимпийская литература, 2003. – 422 с.
- •Язловецький в.С. Фізичне виховання учнів з відхиленнями в стані здоров'я. Навчальний посібник. Кіровоград: рвв кдпу імені в.Винниченка, 2004. – 352 с.
- •1. Терміни допуску учнів до занять у спеціальній медичній групі
- •Терміни допуску до занять у спеціальній медичній групі учнів з захворюваннями серцево-судинної системи
- •2. Особливості методики занять з фв учнів з серцево-судинними захворюваннями
- •Методичні прийоми розвантаження серцевого м’язу і судин
- •Особливості методики фізичного виховання учнів з серцево-судинними захворюваннями в основному періоді
- •Характеристика захворювань дихальної системи і особливості методики занять з фізичної культури
- •3. Методичні особливості занять при захворюваннях органів травлення
- •Загальні риси методики
- •4. Особливості методики при захворюваннях залоз внутрішньої секреції і розладах обміну речовин
- •5. Особливості методики фізичного виховання з учнями, які страждають нервово-психічними захворюваннями
- •Особливості методики занять з учнями, які страждають неврозами
- •6. Особливості фізичного виховання вагітних
- •7. Організація і методика занять з учнями, які мають порушення зору
- •Залежність порушень опорно-рухового апарату від гостроти зору
- •Обмеження до занять фізичною культурою школярів за станом органу зору
- •8. Фізичне виховання з учнями, які мають вади постави.
- •9. Методика занять зі учнями з пошкодженнями опорно-рухового апарату
3. Методичні особливості занять при захворюваннях органів травлення
Хвороби системи травлення займають суттєве місце в клінічній медицині. Захворювання органів тралення часто вражають людей найбільш працездатного віку, обумовлюючи високий показник тимчасової непрацездатності і інвалідизації. Серед захворювань внутрішніх органів нозологія розподілилася таким чином: хронічний холецистит – 54%, дискінезія жовчного міхура і жовчних шляхів – 46%, органи травлення – 62%, хронічні гастрити – 40%, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки – 19%, коліти – 13% випадків. Тісний анатомо-фізіологічний зв’язок між органами травлення робить неможливим окреме лікування того чи іншого органу при його захворюванні.
Рівень змін нервово-психічного статусу в групі здорових сягає 45%, рівень факторів ризику дистресу – 64%. Ще серйозніших змін зазнає стан психічного здоров'я дітей. У 27% виявлені затримка психічного розвитку, або схильність до неї, у 10% - акцентуація рис характеру особистості, в 17% - схильність до психопатій. Таким чином виникає загроза знищення в ХХІ столітті інтелектуального рівня нації, різкого росту числа психічних захворювань.
Загальні риси методики
Необхідним є ретельний контроль з боку викладача за учнями, які мають захворювання органів травлення, оскільки вони схильні переоцінювати свої можливості.
Відновлення умовно-рефлекторної діяльності органів травлення починається через 3-3,5 год. після їжі. Відчуття ситості супроводжується зниженням збудливості скелетної мускулатури. Таким чином, виконання фізичних вправ відразу після їжі порушує природні процеси травлення. Недотриманні цих правил призведе до погіршення функціональних і регенеративних процесів в кишково-шлунковому тракті (КШТ).
Характер впливу тренувань на травлення різний: невеликі помірні навантаження стимулюють, а сильні, інтенсивні, тривалі пригнічують рухову, секреторну, всмоктувальну функції кишково-шлункового тракту.
Урок необхідно проводити на відкритому повітрі. В холодну і вітряну погоду заняття на вулиці проводити не варто.
Можна використовувати усі вправи, рекомендовані програмою, але з обмеженим обсягом та інтенсивністю. В перший час потрібно щадити черевний прес, уникати вправ на тренажерах.
При підвищеній подразливості і порушеннях сну заняття доцільно проводити в супроводі музики (світломузики).
Допускаються вправи для всіх груп м’язів. Корисними є циклічні вправи невеликої та середньої інтенсивності, які залучають великі групи м’язів.
Слід проявляти обережність у вправах з різкими струсами тіла, стрибками.
Спеціальними (ІІ період) є вправи, в яких беруть участь м'язи живота, тулуба і таза, а також вправи на розслаблення і дихальні вправи. Вправи для м'язів живота сприяють зміцненню "м'язового корсету" підвищують тонус і перистальтику шлунку. Фізичні вправи для м’язів тулуба слід виконувати з невеликою амплітудою, щоб захистити ділянку виразкового процесу. Використовуючи фізичні вправи для черевного пресу, необхідно уникати статичних напружень у хворих; необхідно, щоб у них підвищення внутрішньочеревного тиску чергувалося з його зниженням при розслабленні м’язових стінок черевної порожнини.
Рекомендується виконання вправ в положенні тіла лежачи на боці, спині, животі. У положенні лежачи створюються кращі умови для кровообігу у черевній порожнині, відтоку жовчі, рухливості діафрагми і знижується навантаження на м'язи живота. Вихідне положення рекомендується часто змінювати.
Вправи з обтяженням слід чергувати з вправами на розслаблення м'язів, дихальними вправами. Особливо корисними є дихальні вправи на діафрагмальне дихання.
Показано вправи на координацію, увагу, рівновагу.
Для стимуляції коркових процесів і вегетативних функцій, створення позитивних емоцій у заняття треба вводити елементи ігор естафети.
Через 2-3 місяці після лікування можна використовувати плавання, біг.
Фізичне навантаження не повинне викликати явної втоми. Темп виконання частіше всього - середній. Щільність занять 40-50% - 60-70%.
На учнів, в яких підвищена моторна функція, заняття з фізичного виховання повинні впливати заспокійливо. Інтенсивність повинна бути такою, щоб трохи пригальмувати прискорену перистальтику. Тому не бажані стрибки, підскоки і вправи для м’язів черевного пресу.
