Око, губи, ніс, вухо (ст. 209). (8).

Органом зору є око. На очному яблуці спереду знаходиться рогівка, яка виступає більше всього. Інша частина очного яблука покрита білою склерою. Кольору оку надає райдужна оболонка, яка знаходиться за роговицею. Зіниця ока знаходиться посередині райдужної оболонки.

Світло потрапляє на сітківку, що знаходиться на внутрішньому протилежному боці. Очне яблуко розміщується ближче до носової частини очниці.

Для захисту очей слугують очниці, що є чотиригранними і мають форму піраміди спрямовану верхівкою всередину черепа. Брови знаходяться на верхньому краю очниць. Повіки нагадують мушлі з твердим сполучнотканинним складом. Внутрішній кут ока знаходиться нижче від зовнішнього.

Форма рота визначається перш за все губами. Губи вузькі, їх внутрішній край приєднаний до поверхні зубних лунок. Своїми товстими червоними краями вони оточують отвір рота і сходяться біля куточків рота. Верхня губа довша і виступає сильніше від нижньої. Під носовою перетинкою є борідка, під якою знаходиться середня частина верхньої губи, яка розміщується між двома підвищеннями нижньої губи.

Розрізняють спинку носа і його бічні поверхні. Під ними знаходиться основа носа. Починаючись від кореня, донизу ніс розширяється. Із-за двох хрящів, розміщених в крилах носа, його верхівка подвійна. Над хрящами крил носа бокові поверхні складаються з трикутних хрящів, які приєднуються до носових кісток.

Вухо знаходиться на рівні виличної дуги, орієнтовно на однаковій відстані від маківки та підборіддя. Вухо має форму еліпса, поздовжня вісь якого проходить паралельно спинці носа. Середню частину вуха займає вушна раковина і вушний кут, що знаходиться між передньою частиною раковини і мочкою вуха. У вусі розрізняють такі частини: завиток, човновидна ямка, проти завиток, козелок, проти козелок, міжкозелкова виїмка, мочка вуха, Верхня та нижня гілки проти завитка, трикутна ямка.

Кістки верхньої кінцівки

Плечовий пояс складається з двох кісток – лопатки та ключиці (ст. 22). (9).

Лопатка. Розміщена на задній частині грудної клітки між II і VII ребрами. Поздовжня ость лопатки йде вертикально. За формою лопатка нагадує трикутник, коротка сторона якого лежить зверху. У лопатці є тіло та два відростка. Тіло лопатки має два краї, з яких зовнішній ширший; овальна суглобова поверхня цього краю поєднується з відповідною суглобовою поверхнею плечової кістки. Передня поверхня тіла лопатки увігнута, а задня – випукла. Задня поверхня лопатки поділяється виступаючою лопатковою остю на дві частини – верхню меншу і нижню більшу. Лопаткова ость починається трикутною площадкою біля внутрішнього краю лопатки, а потім розширюється і зовнішнім своїм краєм утворює акроміальний відросток. Другий відросток лопатки – дзьобовидний вигинається вперед і назовні.

Ключиця. Довга, вигнута S- подібно кістка. Середня, більш довга її частина називається тілом, а два кінці – акроміальним і грудним кінцями. Внутрішні дві третини кістки утворюють випуклість, а зовнішня третина – увігнутість спереду. Зовнішній овальний плоский кінець поєднаний з лопаткою і покритий суглобовим хрящем. Інший випуклий кінець ключиці також покритий хрящем.

Кістки вільної верхньої кінцівки.

Плечова кістка (ст. 24). (10) Плечова кістка – це характерно вигнута трубчаста кістка з розширеними епіфізами (суглобовими кінцями). Розрізняють середню частину кістки – її тіло, верхній кінець або суглобову голівку, під якою знаходиться шийка плечової кістки. Нижче шийки знаходяться два бугри: верхній великий і передній малий з міжбугровою виїмкою. Нижній кінець плечової кістки товстіший від верхнього, плоский. На ньому розміщуються внутрішній гострий виросток (знаходиться нижче), призначений для прикріплення згиначів і зовнішній виросток, більш тупий і призначений для розгиначів. Між двома виростками знаходиться суглобовий блок, який утворює суглоб з ліктьовою кісткою, а ззаду напівлункова глибока ямка для ліктьового відростка. На зовнішньому боці блоку є головчасте підвищення, яке утворює суглоб з променевою кісткою. Над блоком є ліктьова ямка для венечного відростка ліктьової кістки; над головчастим підвищенням – променева ямка. Поперечний розріз тіла плечової кістки представляє собою трикутник.

Кістки передпліччя (ст. 26). (11).

Передпліччя складають дві кістки: з боку великого пальця знаходиться променева кістка, а з боку мізинця – ліктьова За формою ці кістки різко відрізняються одна від одної. Ліктьова кістка довша і її верхній кінець товстіший; у променевої кістки більш масивним є нижній кінець. Кістки передпліччя звернені одна до одної гострими краями. Щілина між кістками затягнута сполучною міжкістковою перетинкою, яка звужується доверху і донизу.

Ліктьова кістка. Верхній шершавий відросток ліктьової кістки називається ліктьовим відростком (олекранон); його звернена наперед поверхня увігнута в поздовжньому напрямку. Ця поверхня посередині розділяється гребенем на дві частини. Спереду є другий відросток верхнього епіфізу ліктьової кістки – венечний, на променевому боці якого знаходиться покрита хрящем ямка (зовнішній бік). В цій ямці обертається край голівки променевої кістки. Поперечний переріз тіла ліктьової кістки має форму трикутника. Нижній епіфіз ліктьової кістки тонший від верхнього, його невелика голівка знаходиться на променевому боці, а на боці мізинця – злегка вигнутий шиловидний відросток.

Променева кістка. На вигляді спереду променева кістка нагадує S- подібну форму, вона знаходиться паралельно до ліктьової кістки. Більш тонкою є верхня частина кістки у вигляді циліндричної голівки з суглобовою ямкою (внутрішній бік), нижче лежить шийка променевої кістки, яка пов’язує голівку з тілом. На ліктьовому боці є невелика бугористість (вид спереду). Нижній край кістки розширений, на ліктьовому боці кістки розташована напівлункова ямка (внутрішній бік). На боці великого пальця нижнього епіфізу кістки розміщений невеликий шиловидний відросток. Основа нижнього епіфізу має дві суглобові поверхні, розділених гребенем.

Скелет кисті. Скелет кисті складається з трьох частин: зап’ястя, п’ястя і флангів пальців (ст. 29). (12).

Кістки зап’ястя. Кістки зап’ястя, що утворюють продовження передпліччя, розміщені у два ряди (вісім кісток) У верхньому ряду у напрямку від великого пальця до мізинця знаходяться такі кістки:

човновидна, напівлуночкова, трьохгранна, гороховидна.

В нижньому ряду розміщені такі кістки:

велика многокутна, мала многокутна, головчаста, гачковидна.

Самою великою кісткою зап’ястя є головчаста – вона має круглу, покриту зверху хрящем голівку. На долонній поверхні гачкуватої кістки виступає характерний відросток у вигляді гачка.

Верхній ряд кісток зап’ястя оточує голівку головчастої кістки, утворюючи суглобову впадину.

Кістки п’ястя (п’ясна або п’ясток). Кістки п’ясна (п’ять кісток) збільшуються у напрямку від мізинця до великого пальця і складають єдину систему з кістками зап’ястя. П’ясна кістка великого пальця відрізняється від інших не тільки за формою, а й за розміщенням. Інші п’ясні кістки розміщені поряд і знаходяться в одній площині, п’ясна кістка великого пальця розміщена відособлено. Вона сама товста і сама коротка кістка п’ясна. Тіло кожної п’ясної кістки у напрямку до кінців потовщується і переходить зверху в основу, а знизу в голівку. Основа має форму неправильного чотирикутника. Голівка п’ясної кістки великого пальця в поперечному напрямку ширша і менш випукла, ніж голівки інших кісток п’ясна.

Фаланги пальців. Кожен палець складається з трьох фаланг, а скелет великого пальця утворений тільки двома фалангами. Фаланга має тіло та епіфізи. Довжина фаланг різна: довжина другої фаланги дорівнює 2/3 першої фаланги, а довжина нігтьової фаланги дорівнює 2/3 другої фаланги. Фаланги пальців, як і всі трубчасті кістки, злегка увігнуті в подовжньому і в поперечному напрямках. На верхньому кінці першої фаланги видно суглобову впадину, що нагадує тарілку, а на нижньому кінці – характерний блок. Основа другої фаланги має подвійну суглобову поверхню, відповідно блоку першої фаланги. Третя або нігтьова фаланга, має переважно таку ж саму форму, як і останні.

Сесамовидні кістки. Біля головки п’ясної кістки великого пальця, над долонними кінцями суглобової поверхні, лежать дві невеликі кістки. Подібні кістки зустрічаються інколи і біля голівок інших п’ясних кісток, частіше всього ІІ та V.

Поєднання кісток: лопатки, ключиці і плечової кістки (ст. 31, 32). (13.1)

Плечовий суглоб. Рука кріпиться до тулуба за допомогою двох кісток: ключиці та лопатки. Овальна суглобова поверхня акроміального кінця ключиці поєднана з суглобовою поверхнею лопаткової кістки. Сферична голівка плечової кістки входить в суглобову впадину лопатки. Поверхня суглобової впадини ледь увігнута, зверху вниз вона розширюється.

Оскільки плечова кістка тісно поєднана з кістками плечового поясу, то вони беруть участь в кожному русі плечової кістки. Ключиця піднімається або опускається, рухається вперед або назад, а її зовнішній кінець може, навіть, опираючись на грудину здійснювати кругові рухи. Слідом за ключицею рухається пов’язана з нею лопатка, виконуючи ковзаючи рухи вниз або вверх, назовні або всередину. Під час такого руху ключиця конусоподібну поверхню.

Такі рухи змінюють форму поверхні тіла.

Поєднання кісток: плечової, променевої і ліктьової (ст. 33, 34).(14, 14.1)

Ліктьовий суглоб складається з трьох частин: з плече-ліктьового суглобу, плече-променевого суглобу та променево-ліктьового суглобу. В плече-ліктьовому суглобі напівлункова виїмка ліктьової кістки оточує блок плечової кістки; в плече-променевому суглобі заглиблена суглобова впадина променевої кістки торкається голівки плечової кістки. В променево-ліктьовому суглобі суглобова поверхня голівки променевої кістки лежить в невеликій напівлуночковій ямці ліктьової кістки.

Під час сильного розгинання передпліччя ліктьовий відросток ліктьової кістки входить в ліктьову ямку плечової кістки.

Під час обертання всередину нижній кінець променевої кістки здійснює дугоподібний рух навколо нижнього кінця ліктьової кістки. Вісь обертання проходить через середину суглобової впадини променевої кістки і через шиловидний відросток ліктьової кістки. Плече утворює з передпліччям тупий кут; під час обертання всередину цей кут зникає і передпліччя стає прямим продовження плеча.

Поєднання кісток кисті (ст.. 42, 43). (15).

Зап’ястно-п’ясний суглоб. Кисть може здійснювати різні рухи; її можна згинати, розгинати, приводити та відводити, обертати. Зап’ястно-п’ясні суглоби функціонують неоднаково: рухи суглобу великого пальця та суглобів інших пальців відрізняються.

Суглоби II – V пальців – малорухомі, а суглоби великого пальця сідловидний, тому він більш рухомий. Перші суглоби пальців, які мають по три фаланги, відносяться до типу сферичних і вони більш рухомі. Суглобові поверхні другого та третього суглобів – циліндричні, тому можливе лише згинання та розгинання. Суглобова поверхня першої та другої фаланг великого пальця циліндрична.