Психологія депривації

Змістовий модуль 1. Феноменологія психічної деривації

Тема 1. Поняття та основні види психічної депривації

Предмет та завдання курсу. Термінологія та визначення понять: психічна депривація, деприваційна ситуація, деприваційний синдром, наслідки психічної депривації, деприваційний досвід, механізми депривації. Сучасні теорії психічної депривації.

Багаторівневе розуміння психічної депривації. Загальні симптоми та симптомокомплекси деприваційних розладів. Суспільні та внутрішні умови депривації. Наслідки депривації.

Види психічної депривації. Сенсорна депривація. Достатня кількість зовнішніх вражень як необхідна умова для нормального дозрівання мозку в дитячому й ранньому віці. Стимулювання когнітивного і мовного розвитку дітей.

Рухова депривація. Обмеження руху у результаті травм або хвороб. Наслідки обмеження дітей у прагненні рухатися (бігати, плазувати, стрибати). Стереотипне розгойдування, стан депресії у маленьких дітей із закритих дитячих установ. Емоційна депривація. Потреба в емоційному контакті. Феномен прихильності. Поняття сингонії. Наслідки незадоволення потреби в емоційному контакті.

Тема 2. Материнська та психосоціальна депривація

Форми соціальної депривації. Материнська депривація. Прихильність до матері як нормативне явище в розвитку будь-якої дитини. Типи відношення прихильності. Типові стадії, які проходить поведінка немовляти або маленької дитини внаслідок відділення (сепарації). Тип особистості, що формується у дитини, яка з народження потрапила в умови материнської депривації. Стадії, за якими формується здатність дитини відокремлюватися від матері.

Психосоціальна депривація. Форми розладу прихильності (виражене порушення спілкування з навколишніми) як результату психосоціальної депривації. Нездатність до благополуччя як наслідок недоліків в турботі про дитину у дитячих будинках та притулках.

Тема 3. Психологія депривації батьківських взаємодій

Вплив розлучення батьків на дитину, вікові особливості. Типи реакцій дітей на ситуацію розлучення батьків: активізація своєї діяльності і гри, гнів, побоювання і фобії, відчуття відповідальності за розлучення, порушена ідентифікація, самотність і суперечлива відданість дітей, соматичні симптоми, зниження шкільної успішності.

Реакції дітей на смерть батьків. Вікові особливості переживання горя дітьми. Найпоширеніші реакції дітей на смерть одного або обох батьків: тривожність, замкнутість, ізоляція і проблеми концентрації уваги, Сум, туга, провина, гнів.

Розвиток дітей в сім'ях, де батько і/чи мати зловживають алкоголем. Основні види поведінки дітей осіб, що зловживають алкоголем: «жахлива дитина», «псевдобатько», «блазень гороховий», «людина-невидимка», «хворий».

Тема 4. Вікові аспекти психічного розвитку депривованої особистості

Спілкування дошкільників з дорослими і однолітками в умовах сімейної депривації. Особливості пізнавальної сфери депривованих дошкільників. Особливості довільної поведінки. Розвиток самосвідомості дошкільника в умовах дитячого будинку.

Готовність до школи дітей, що виховуються в інтернатних закладах. Особливості інтелектуальної та афективно-потребової сфер вихованців школи-інтернату молодшого шкільного віку. Характер спілкування з дорослими і однолітками. Специфіка відставання у психічному розвитку молодших школярів.

Мотиваційна сфера депривованих підлітків. Змістовні характеристики образу-Я підлітка. Розвиток рефлексії депривованого підлітка та її вплив на формування самооцінки та самоприйняття. Дефекти у становленні самоідентичності як причина виникнення агресивних реакцій. Становлення статеворольових орієнтацій. Причини труднощів у встановленні контактів з оточуючими. Феномен почуття “Ми”, характерний для вихованців закладів інтернатного типу.