5.5.6. Пояснити та виконати пластику вуздечки язика

Вкорочена вуздечка язика прикріплюється не тільки до основи нижньої поверхні язика, але й до переднього його відділу (до кінчика язика). При цьому спостерігається обмеження рухомості язика й утруднення під час вимови деяких зубо-ясневих звуків.

Інструментарій: шприц з голкою, анестетик, скальпель, пінцет, затискач, распатор, голка та голкотримач, шовний матеріал, гачок Фарабефа, марлеві тампони.

Техніка проведення операції:

• проводиться антисептична обробка ротової порожнини;

• здійснюють двохсторонню інфільтраційну анестезію або провідникове знечулення язикового нерва;

• поперечно розсікають вкорочену вуздечку язика із подальшим відшаруванням слизової по краях рани;

• ромбовидну рану, що утворилася на меж дна порожнини рота та нижньою поверхнею язика зашивають кетгутовими швами.

У випадку різкого скорочення можна здовжувати вуздечку язика переміщенням трикутних клаптів.

5.5.7. Виконати кюретаж лунки

Інструментарій: шприц з голкою, анестетик, пінцет, хірургічні ложички, гачок Фарабефа, стерильні марлеві тампони.

Положення лікаря і пацієнта: лікар стає спереду та справа від пацієнта.

Голова хворого знаходиться на рівні ліктьового суглобу лікаря при операції на нижній щелепі та на рівні плечового суглоба і запрокинута – при операції на верхній щелепі.

Техніка проведення кюретажу лунки:

• проводять відповідне знечулення;

• невелику хірургічну ложку вводять у комірку (в однокореневих) або в дві чи три лунки (у багатокореневих) зубах, обстежують дно комірки, видаляють гранульоми, грануляційну тканину, уламки зуба чи альвеоли та добиваються заповнення комірки кров’ю;

• на верхній щелепі у комірках молярів та премолярів кюретаж проводять дуже обережно, щоб не перформувати дно верхньощелепної пазухи;

• після заповнення комірки кров’ю стискаються краї лунки і прикриваються марлевим стерильним тампоном, який хворий прикушує.

5.5.8. Виконати операцію альвеолотомії

Інструментарій: шприц з голкою, анестетик, скальпель, пінцет, затискач, распатор, бормашина з прямим наконечником, металева фреза, хірургічна ложка, кісткові кусачки, голка та голкотримач, шовний матеріал, гачок Фарабефа, марлеві тампони.

Положення лікаря і пацієнта: лікар стає спереду та справа від пацієнта. Голова хворого знаходиться на рівні ліктьового суглобу лікаря при операції на нижній щелепі та на рівні плечового суглоба і запрокинута – при операції на верхній щелепі.

Техніка проведення альвелотомії:

• проводять знечулення;

• розсікають скальпелем слизівку над виступом (гострим краєм) альвеоли вздовж альвеолярного гребеня і з переходом до перехідної згортки, здійснюючи кутовий розтин;

• відшаровують распатором слизово-окісний клапоть;

• кусачками видаляють виступаючу частину кістки, загладжують гострі виступи кістковою ложкою та фрезою;

• з допомогою скальпеля та ножиць видаляють надлишок слизово-окісного клаптя;

• слизово-окісний клапоть укладають на місце і на рану накладають вузлуваті шви.