5.5.3. Пояснити методику зупинки післяекстракційної кровотечі

Інструментарій: шприц з голкою, анестетик, пінцет, затискач, гачок Фарабефа, марлеві тампони, йодоформна турунда.

Техніка проведення гемостазу:

• проводять відповідне знечулення;

• хірургічною ложечкою видаляють кров’яний згусток, тампоном висушують комірку;

• проводять ревізію комірки, інструментом затискають місце кровотечі, або накладають шов на судину слизової оболонки;

• довгу полоску йодоформної турунди вводять у комірку, починаючи з глибоких відділів та щільно притискають турунду до країв;

• на комірку, заповнену йодоформною турундою, накладають марлевий тампон і хворий міцно стискає зуби;

• через 30 хв. забирають обережно марлевий тампон і при відсутності кровотечі відпускають пацієнта;

• йодоформну турунду забирають з комірки через 5 днів.

5.5.4. Пояснити та провести забір матеріалу при цитологічному дослідженні

Цитологічний метод – це мікроскопічне дослідження клітинного складу патологічного вогнища.

Матеріал для цитології беруть у вигляді мазків-відбитків чи зішкрябів з виразкової поверхні, а також методом пункційної біопсії (насмоктуючи матеріал в просвіт голки або взяттям матеріалу за допомогою спеціальної голки для пункційної біопсії).

Мазок-відбиток виготовляють шляхом прикладання до виразкової поверхні стерильного предметного шкла.

Зішкряб з поверхневих шарів виразки беруть гострою хірургічною ложечкою і переносять отриманий матеріал на предметне шкло.

Взяття матеріалу для цитологічного дослідження методом пункційної біопсії проводиться із дотриманням правил асептики.

Беруть стерильні шприц та голку, проколюють підозрілі тканини та декількома рухами поршня шприца в просвіт голки насмоктують біоптат (кожен раз від’єднуючи шприц від голки), який після виймання голки з тканин видувають на предметне шкло.

Розміщений на предметному склі матеріал розпластують по поверхні за допомогою іншого предметного скла.

Рівномірно тонкий мазок підсушують, маркують та доставляють в цитологічну лабораторію.

5.5.5. Пояснити та виконати френулопластику

Вкорочення вуздечки верхньої губи часто поєднується із утворенням діастеми між постійними різцями. Коротка вуздечка, яка прикріплюється до краю альвеолярного відростка може відтягувати ясеневі сосочки, в результаті чого утворється патологічна зубо-ясенева кишеня.

Френулопластика – операція, що проводиться з метою поглиблення передсінка порожнини рота й переміщення вуздечки губи.

Інструментарій: шприц з голкою, анестетик, скальпель, пінцет, затискач, распатор, голка та голкотримач, шовний матеріал, гачок Фарабефа, марлеві тампони.

Техніка проведення френулопластики:

• після антисептичної обробки ротової порожнини проводять інфільтраційне знечулення;

• вуздечку губи поздовжньо розсікають на дві семетричні половини, утворюючи два зустрічних трикутних клапті (за Лімбергом), які відшаровують та взаємно переміщують;

• після переміщення трикутних клаптів на рану накладаються вузлуваті кетгутові шви.

У випадку незначного скорочення можна провести V-подібний розтин, внаслідок чого утворюється ромбоподібна рана, краї якої сшивають між собою.

Рисунок