5.4.10. Техніка вправлення гострого двобічного переднього вивиху нижньої щелепи (за Гіппократом)

Інструментарій: марлеві серветки великі або чистий рушник, бинт марлевий середній або широкий нестерильний;

Положення лікаря і пацієнта: хворий сидить у кріслі, що максимально опущене, або на низькому стільці, при цьому спина хворого повинна обпиратися об стіну – потилиця хворого повинна мати міцну опору. Голову хворого фіксують вертикально підголовником або її тримає помічник лікаря. Лікар розміщується спереду від постраждалого. Нижня щелепа хворого повинна розташовуватися декілька нижче (до 10см), ніж рівень кистей опущених рук лікаря – тоді створюються умови для повного розслаблення жувальних м'язів хвогоро при мінімальному зусиллі лікаря. Лікар обертає марлевими серветками або рушником великі пальці обох рук для попередження пошкодження їх зубами пацієнта.

Техніка проведення:

• Лікар заводить великі пальці обох рук в порожнину рота пацієнта і розташовує їх на жувальній поверхні нижніх корінних зубів з обох боків, а при їх відсутності – на альвеолярному відростку нижньої щелепи;

• Пальцями лікар міцно охоплює тіло нижньої щелепи ззовні та знизу;

• Поступово та обережно натискаючи великими пальцями на моляри донизу, лікар одночасно іншими пальцями натискає на підборіддя з гори до низу, чим втомлює та послаблює скорочені жувальні м’язи пацієнта;

• Зміщуючи щелепу до низу лікар примусово відтискає суглобові головки нижньої щелепи до низу – декілька нижче рівня суглобових бугорків скроневих кісток;

• Натисканням долонь спереду назад на підборіддя лікар плавно зміщує нижню щелепу до заду, щоб суглобові головки щелепи занурились в суглобові ямки скроневих кісток. В цей момент лікарю слід швидко змістити великі пальці в присінок рота, щоб не заважати зміщенню щелеп та не пошкодити свої пальці

• Вправлення головок суглобових відростків супроводжується характерним звуком і швидким та щільним рефлекторним змиканням щелеп;

• З метою обмеження рухів в скронево-нижньощелепному суглобі та попередження повторного вивиху лікар фіксує нижню щелепу на 4-5 дні тім’яно-підборідною бинтовою пов’язкою;

• Хворому накладають пов’язку та рекомендують обмежувати відкривання рота, другу щелепну дієту терміном на 10-15 діб, прийом анальгетиків;

• При неможливості розтянути скорочені жувальні м’язи лікар повинен зробити двобічну анестезію за Берше або Берше-Дубовим.

5.4.11. Техніка вправлення гострого двобічного заднього вивиху нижньої щелепи.

Інструментарій: марлеві серветки великі або чистий рушник, бинт марлевий середній або широкий нестерильний;

Положення лікаря і пацієнта: хворий сидить у кріслі, що максимально опущене, або на низькому стільці, при цьому спина хворого повинна обпиратися об стіну – потилиця хворого повинна мати міцну опору. Голову хворого фіксують вертикально підголовником або її тримає помічник лікаря. Лікар розміщується спереду від постраждалого. Нижня щелепа хворого повинна розташовуватися декілька нижче (до 10см), ніж рівень кистей опущених рук лікаря – тоді створюються умови для повного розслаблення жувальних м'язів хвогоро при мінімальному зусиллі лікаря. Лікар обертає марлевими серветками або рушником великі пальці обох рук для попередження пошкодження їх зубами пацієнта.

Техніка проведення:

• Лікар розміщує великі пальці обох рук у присінку порожнини рота на зовнішній поверхні альвеолярних відростків нижньої щелепи у треті моляри та на зовнішні косі лінії нижньої щелепи;

• ІІ-V пальцями міцно охоплює кут та тіло нижньої щелепи ззовні та з низу;

• Поступово натискаючи великими пальцями на тіло нижньої щелепи до низу, лікар послаблює скорочені жувальні м’язи;

• Натисканням пальців обох рук на кут та тіло щелепи ззаду до переду, лікар висовує тіло щелепи в перед, чим зміщує суглобові головки нижньої щелепи в суглобові ямки скроневих кісток;

• Вправлення головок суглобових відростків супроводжується характерним звуком і швидким та щільним рефлекторним змиканням щелеп;

• З метою обмеження рухів в скронево-нижньощелепному суглобі та попередження повторного вивиху лікар фіксує нижню щелепу на 3-4 тижні тім’яно-підборідною бинтовою пов’язкою;

• Хворому накладають пов’язку та рекомендують обмежувати відкривання рота, другу щелепну дієту терміном на 10-15 діб, прийом анальгетиків;

• При неможливості розтянути скорочені жувальні м’язи лікар повинен зробити двобічну анестезію за Берше або Берше-Дубовим.