8

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра теорії держави та права

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Теорія держави та права»

на тему:

Система права і система законодавства

Виконав __________________________

(курсант, студент, слухач, курс, навчальна група)

Спеціальність (напрям підготовки)_____

___________________________________

___________________________________

(навчальний підрозділ)

___________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

(посада, науковий ступінь,вчене звання,

___________________________________

прізвище та ініціали керівника)

Оцінка: Національна шкала ____________

Кількість балів: ______ ECTS: _________

Київ – 2015

План

Вступ.........................................................................................................................	3
Розділ 1. Система права як внутрішня організація права....................................	5
1.1 Поняття системи права. Система права і правова система ..........................	5
1.2 Структурні елементи системи права...............................................................	9
Розділ 2. Система законодавства:..........................................................................	16
2.1 Поняття системи законодавства її співвідношення з системою права..........................................................................................................................	16
2.2. Фактори побудови та розвитку системи законодавства в Україні .............	18
2.3 Галузева структура законодавства...................................................................	22
Розділ 3 Співвідношення системи права та системи законодавства .................	24
Висновки...................................................................................................................	26
Список використаних джерел та літератури........................................................	28

Вступ

Актуальність теми. У даній курсовій роботі розглядається питання систематизації права та систематизації законодавства. Різноманітні види норм права і нормативних актів в національних системах права дуже тісно взаємопов’язані, обумовлені вони системою політичних і економічних відносин які існують в суспільстві.

Інтерес до даної теми пояснюється тим, що ці два поняття дуже близькі між собою, але про їх тотожність говорити не доводиться. 

Ця тема є актуальною в теорії держави і права, тому що багато вчених розглядають різні підходи на характер зв'язку між цими двома системами. У цій роботі буде розглянутий погляд більшості вчених, як найбільш життєвий і обгрунтований. Актуальність дослідження полягає в тому, що тут відбувається процес пізнання особливостей правової системи України та її системи законодавства.

Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження є комплексний аналіз організаційної побудови держави для вивчення, є право і законодавство будь-якої держави являє собою не просто сукупність правил поведінки, але і певну систему.

Вивчення системи права і системи законодавства, визначення характеру взаємозв'язку між ними. 

Об'єктом дослідження є загальні тенденції організаційно-структурної побудови та функціонування систематизації права та систематизації законодавства у механізмі держави.

Предметом дослідження є інтегративна сукупність понять „система права”, „система законодавства” і „правова система”. Система права і система законодавства взаємо-обумовлюють і взаємодоповнюють одна одну, оскільки виражають (хоч і в різних формах) єдиний феномен – право, та мають єдину мету – регулювання відносин між людьми.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань потрібно знайти рішення наступних питань : 

1. Аналіз поняття «правової системи», її сутність як правового явища і структурну організацію. 

2. Зрозуміти поняття «системи законодавства», її сутність і будову.  3. Порівняти дві системи: правову систему і систему законодавства. З'ясувати, який характер зв'язку існує між ними. 

4. Розглянути особливості розвитку двох систем на сучасному етапі розвитку українського законодавства.

Право, яке знаходиться в процесі творення України є засобом утвердження держави, способом укріплення права українського народу на сучасну державу, інструментом регулювання відносин між людьми, громадянами, особою, державою, України з іншими державами. Тому сьогодні на перший план вийшла гуманістична і культурно-творча місія, яка найбільш проявляється в задоволенні духовних потреб людей, в забезпеченні прав і свобод громадянина.

Вона відіграє важливу роль у формуванні демократичної, правової, незалежної української держави. Система законодавства України є досить недосконалою і потребує великої праці над нею. Наприклад, податкове законодавство України є досить недосконале і тому гальмує розвиток економіки країни. Щоб уникнути цієї проблеми потрібно вдосконалювати себе та законодавчу базу України, а для цього потрібно виховувати молоде покоління, котре до проголошення незалежності Української держави виховувалось у тоталітарному режимі СРСР. Багато вчених стверджують щоб перейти від тоталітарного режиму до демократичного потрібно не менш трьох поколінь. Українська держава та інші держави котрі входили до колишнього СРСР пішли таким шляхом демократизації, як ні одна країна світу. Також в законодавстві України ще діють акти котрі застосовувались в СРСР, і вони сприяють гальмуванню розвитку Української, демократичної, незалежної, правової держави. Тому вивчаючи курс «Теорії Держави і Права» і працюючи над темою цієї курсової роботи я буду старанно досліджувати її, і робити все для удосконалення правової системи України .

Розділ 1. Система права як внутрішня організація права

1.1. Поняття системи права. Система права і правова система.

Відносини, в які вступають люди, об'єднання громадян, держава і суспільство знаходяться між собою в тісному взаємозв'язку, утворюючи єдине ціле. Відповідно і право, відображаючи суспільні відносини, їх стійкі ознаки, властивості, являє собою складну , цілісну систему.

Правова система як філософське поняття це певне цілісне явище, що складається з взаємопов'язаних частин (елементів), які взаємодіють між собою. Як ціле неможливе без його складових, так і окремі складові не можуть виконувати самостійні функції поза системою.

Відразу ж потрібно звернути увагу на те, що, незважаючи на подібність висловів, потрібно чітко розрізняти два поняття - «правова система» і «система права». Перше поняття , тобто "правова система" - це система всіх юридичних явищ , які існують у певній державі або групі однотипних держав, сюди входять - і власне саме право, і правова ідеологія, і судова (юридична) практика держави. Поняття «правова система» має істотне значення для характеристики права тієї або іншої країни. Звичайно, в цьому випадку говориться про «національну правову систему», наприклад, Росії, Великобританії, Китаю.

І ось стосовно тієї або іншої країни використання поняття «національна правова система» дуже важливо тому, що в ній поряд з власне правом можуть грати визначальну роль або судова (юридична) практика, або правова ідеологія, від чого в свою чергу залежить весь лад, «весь світ» правових явищ.

Саме тому у зв’язку із цією ознакою виділяють такі сім'ї правових систем: - сім'я нормативно-законодавчих систем континентальної Європи – романо - германське право (в цих системах на першому місці стоїть закон);

- сім'я нормативно-судових , англосаксонських правових систем -

прецидентне право Великобританії, США (в цих системах домінуюче

значення має судова, юридична практика, прецедент);

- сім'я релігійно-традиційних, заідеологізованих систем-мусульманське право, радянське право (в цих системах домінуючу роль відіграє релігія, партійна ідеологія).

До складу правої системи входять:

- різноманітні правові акти(юридичні норми з їх зовнішніми джерелами, об'єктивовані акти тлумачення і застосування цих норм); діяльність відповідних суб’єктів по створенню таких актів.

- різноманітні види і прояви правосвідомості;

- стан законності та його деформації(акти правомірної, а також неправомірної поведінки).

Друге ж поняття, система права, торкається тільки самого права, його будови. тобто система права - це внутрішня форма права, яка має об'єктивний характер своєї по6удови. що відображається в єдності та узгодженості всіх її норм , диференційованих за правовими комплексами. галузями , підгалузями, інститутами й нормами права.

Право складається з численних правових норм. Аби правильно вибрати ту чи іншу правову норму для їх реалізації , треба знати, що вони об'єднуються не за випадковими ознаками; між ними існує конкретна схожість і відмінність. Завдяки цій об'єктивній зумовленості й характерним ознакам схожості, відмінностей правових норм усе право можна подати як визначену систем .Тому праву притаманні такі об’єктивні властивості - воно розвивається через правовідносини, породжувані економічними відносинами, а вже потім установлювані чи санкціоновані державою;

- під впливом правовідносин і правосвідомості розвивається не

тільки норма права, право, а й правова система і правова надбудова;

- право не слід зводити тільки до правових норм, його належить розглядати у взаємодії з іншими елементами правової системи (наприклад, правове регулювання та його механізм, правовідносини, правосвідомість та ін.);

- система норм права є елементом системи правового регулювання, взаємодії об'єктивного та суб'єктивного права, правовідносин і правосвідомості;

- ступінь розвиненості системних властивостей права багато в чому залежить від розвиненості всієї правової системи. Це означає, що систему права слід вивчати в межах певної правової системи.

Для системи права характерні такі риси:

По-перше, система права характеризується об'єктивністю, тобто залежність системи права від рівня розвитку суспільних відносин та об'єктивних умов існування і функціонування суспільства. Система права не може створюватися по суб'єктивному розсуду людей, оскільки зумовлена реально існуючою системою суспільних відносин. Право повинно відображати потреби суспільства. Якщо право в своїх нормах неадекватно відображає потреби суспільного життя, то воно стає гальмом суспільного прогресу. Так звані «мертві» закони або норми є результатом довільного правотворення , що не враховує або таке, що не пізнало об'єктивних потреб суспільного життя.

По-друге, для системи права характерні єдність, яка виявляється в заснованості системи права на єдиних принципах і нормах права, і взаємозв'язок норм, її складових. вони не можуть функціонувати ізольовано, їх регулююча сила складається з взаємоузгодженості і загальної цілеспрямованості. Будь-який структурний елемент, витягнутий з системи права, позбавляється системних функцій, а отже, і соціальної значущості.

По-третє, система права як цілісне утворення охоплює всі норми, діючі в тій або іншій державі, і являє собою складний багаторівневий ' комплекс, що складається з норм права, правових інститутів і галузей права.

У системі права діють зв'язки чотирьох рівнів:

1)між елементами нормами права; 2) між нормами, об'єднаними в правові інститути; 3) між інститутами відповідної галузі права; 4) між окремими галузями права.

Система права - це об’єктивно зумовлена внутрішня організація права певного суспільства, яка полягає в єдності і погодженості усіх юридичних норм та диференціації їх за галузями, підгалузями та інститутами.

Таким чином, можна зробити висновок, що поняття системи права, на відміну від правової системи, охоплює не сукупність усіх правових (юридичних) явищ у їхній взаємодії, а тільки внутрішню будову права, яка виражається в єдності і узгодженості діючих в державі правових норм і разом з тим в розподіленні права на відносно самостійні частини.

Системність, як ознака права, означає сукупність норм, які взаємообумовлюють. взаємодоповнюють і взаємозалежать одна від одної.