- •1/ Предмет політології.
- •2. Політична участь як наслідок політичної соціалізації
- •3. Концептуальні підходи до вивчення мотивів політичної участі
- •6. Громадянське суспільство і соціальний капітал.
- •7. Коли виникає політ.Влада
- •8. Чим відрізняється державна влада від політичної влади
- •9. Основні концепції політичної влади
- •10. Яке співвідношення політичної та державної влади?
- •12. Характеристика типології політичної влади
- •Харизматична влада
- •Раціонально-правова влада
- •13. Визначення влади.
- •14. Чому влада і політика нероздільна і взаємообумовлена
- •15. Які основні елементи можна виділити в структурі влади? Назвіть їх.
- •16. Джерела і ресурси влади
- •17. Суверенітет
- •18. Легітимність:
- •19. Історично першим типом легітимності влади був традиційний:
- •21. Раціонально-легальній легітимності властиві:
- •22. Етнічна самоідентифікація
- •23. Які політичні фактори випливають етнічну мобілізацію
- •24. Етнонаціональна політика
- •25. Етнополітичний конфлікт
- •28. Поняття міжетнічної взаємодії
- •30. Які фактори вплив на політичну систему суспільства
- •31. Поняття та ознаки демократичної держави
- •32. Які системно утворюючі засади та основні функції політичної системи
- •33. Типи суч політ систем
- •34. Найважливіші функції держави
- •35. Сучасні партійні системи і їх суть
- •36. Форма державного правління
- •37. Фо́рма держа́вного у́строю
- •Класифікація федерацій[ред. • ред. Код]
- •38. Якою державою є україна
- •39. Які функції виконує президент
- •40. Яким чином в різних державах формується уряд.
- •41. Яку структура має парламент держави.
- •48. Соціальні цінності
- •50. Національна свідомість
- •51. Що таке політична соціалізація.
- •53. Які основні етапи політичної соціалізації
- •54. Основні фактори політичної соціалізації
- •55. Які особливості індивідуальної і суспільних рівнів…
- •59. Політична еліта: поняття і суть.
- •60. Типологія політичного лідерства.
- •68. Які існують моделі групової політики.
- •69. Порівняйте політичні стереотипи громадян
- •70. Політичні стереотипи Українців.
- •71. Поведінка виборців в Україні
- •72. Політичне відчуження
- •Політична проблема пасивності громадян в умовах демократії
- •74. Які взаємодії адміністрації і грумодськості
- •75. Органи держави та самоврядування: їх співвідношення
- •76. Поняття місцевого самоврядування та управління.
- •Системи місцевого самоврядування.
- •Компетенція місцевих органів управління
- •4. Відносини місцевих органів із центральними органами держави.
- •78. Які цілі встановлення соціального партнерства.
- •80. Україна в сучасному геополітичному середовищі
- •81. Меритокрáтія
- •82. Контр еліта
- •83. Соціальна результативність еліти,
- •84. Висловлення соціолога.
- •85. Харизматичне лідерство
- •86. Політична влада
- •91. Які особливості впливу соціальної структури.
- •92.Дайте характеристику ролі політичної комунікації
- •93. Роль змі
- •94. Свобода слова як вияв демократії
- •3. Обмеження свободи слова
- •95. Етнополітика незалежної України
- •99. Основні форми демократії
- •103. Класифікація прав
- •107. Легітимність влади
- •108. Демократична політична культура та її цінності
- •110. У законодавстві кожної демократичної країни закріплено виборчу систему.
- •111. Фемінізм як рух жінок за свої права
- •112. Соціальні уявлення про призначення чоловіків і жінок у суспільстві
- •114. Гендерні квоти
- •4. Комітети політичних дій та інші об’єднання із забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у політичній сфері.
- •5. Громадські об’єднання як суб’єкти гендерних перетворень.
- •117. Гендерна рiвнiсть в українi
- •121. Суб'єкти і об'єкти політики
- •122. Теоретична політологія –
- •124. Громадянське суспільство як умова свободи та демократії.
- •125. Тоталітарний режим
- •126. Роль і функції партій у суспільно-політичному житті
- •Роль і функції партій у суспільно-політичному житті
- •127. Авторитари́зм
- •128. Екстремізм
- •129. Ксенофобія
- •130. Міжнародні відносини і зовнішня політика держави
- •131. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та шляхи їх вирішення
- •132. Міжнародні міжурядові організації
- •Ознаки[ред. • ред. Код]
- •Класифікація[ред. • ред. Код]
- •Міжнародні організації[ред. • ред. Код]
- •134. Участь України у міжнародних організаціях
- •Засади співробітництва України з нато
- •Прагнення України до повноцінного членства в єс[ред. • ред. Код]
- •Позиція і політика єс[ред. • ред. Код]
- •Угода про асоціацію[ред. • ред. Код]
- •Порядок денний асоціації Україна — єс[ред. • ред. Код]
- •Майбутній вступ України в єс
- •Співробітництво в окремих секторах[ред. • ред. Код] Безпека та оборона[ред. • ред. Код]
- •Торгівельно-економічне співробітництво[ред. • ред. Код]
- •Юстиція і внутрішні справи[ред. • ред. Код]
- •Енергетика[ред. • ред. Код]
- •Охорона довкілля[ред. • ред. Код]
- •Транспорт[ред. • ред. Код]
- •136. Діяльність України в оон
Майбутній вступ України в єс
У жовтні 2005-го року Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу сказав, що майбутнє України «в ЄС». Однак 9-го жовтня 2005-го року Європейська Комісія у новій редакції документа щодо стратегії розвитку зазначила, що виконання планів розширення (Хорватія і республіки колишньої Югославії) може блокувати можливість вступу України, Білорусі і Молдови. Комісар Оллі Рен сказав, що ЄС має уникнути «занадто великого розширення» наголосивши, що поточний план розширення виглядає цілковито завершеним.[17]
Українські оглядачі виділяють так звану «групу опору» прийняття України до ЄС. Зокрема при укладанні тексту Посиленої Угоди між Україною і ЄС у березні 2007 з нього були виключені згадування про перспективу членства. «Будь-які згадки про перспективу вступу України до Євросоюзу були виключені з проекту посиленої угоди Україна — ЄС через позицію Франції», пише впливове німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung. Позиція Італіїзалежить від внутрішнього політичного розкладу цієї країни. Так під час передвиборчих перегонів у цій країні уряд Сільвіо Берлусконі давав дипломатичні сигнали, що готовий підтримати євроінтеграційні прагнення України. Його політичний супротивник Романо Проді навпаки заявив, що «перспективи України вступити до ЄС такі самі, як і в Нової Зеландії».[18]
Найстійкішим адвокатом ефективних відносин України з ЄС є провідні політичні сили сусідньої Польщі, члена ЄС з стійкими історичними зв'язками з Україною.
27 червня 2014 президент Єврокомісії Жозе-Мануел Баррозу заявив, що Угода про асоціацію є початком вступу України в ЄС[19]. Того ж дня Комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле заявив, що він вірить у майбутнє членство України в ЄС[20].
Щоб приєднатися до Євросоюзу, держава-заявник має задовольняти політичним і економічним умовам, загальновідомим як Копенгагенські критерії (в честь минулого в Копенгагені саміту 1993): демократичне уряд, що визнає верховенство закону і відповідних свобод та інститутів. Відповідно до Маастрихтського договору кожна поточна держава-член, а також Європарламент повинні прийти до згоди з приводу будь-якого розширення.
Вступ до ЄС відбувається в кілька етапів:
підписання Угоди про асоціацію;
включення в офіційну програму розширення ЄС;
подача заявки на вступ;
отримання статусу кандидата в члени ЄС;
вступ до ЄС.
Україна знаходиться на першому з цих етапів.
Процес вступу займає кілька років. Наприклад, Фінляндія подала заявку на вступ в 1991 році, а в 1995 році стала членом ЄС[21].
Співробітництво в окремих секторах[ред. • ред. Код] Безпека та оборона[ред. • ред. Код]
Рамки співробітництва між ЄС та Україною у реалізації Європейської політики безпеки та оборонивизначають угоди
«Про визначення загальної схеми участі України в операціях ЄС з врегулювання криз»
«Про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом» (підписані 13 червня 2005 р.).
Україна приєднується до заяв та позицій ЄС з регіональних та міжнародних проблем (станом липень 2009 р. Україна приєдналася до 90% заяв). Порушується питання залучення України на етапі їх підготовки.
Схвалено Робочий план співробітництва між Збройними Силами України та Генеральним секретаріатом Ради ЄС у сфері Європейської політики безпеки та оборони на 2009 рік.
16 жовтня 2008 започатковані перші неформальні зустрічі Міноборони України з Європейським оборонним агентством.
Україна бере участь у поліцейській місії ЄС у Боснії та Герцеговині (п'ять представника від МВС).
Опрацьовується питання участі України у військово-морській операції ЄС «Atalanta», яка розпочата у грудні 2008 р. в рамках Європейської політики безпеки та оборони для боротьби з актами піратства біля узбережжя Сомалі.
