- •1/ Предмет політології.
- •2. Політична участь як наслідок політичної соціалізації
- •3. Концептуальні підходи до вивчення мотивів політичної участі
- •6. Громадянське суспільство і соціальний капітал.
- •7. Коли виникає політ.Влада
- •8. Чим відрізняється державна влада від політичної влади
- •9. Основні концепції політичної влади
- •10. Яке співвідношення політичної та державної влади?
- •12. Характеристика типології політичної влади
- •Харизматична влада
- •Раціонально-правова влада
- •13. Визначення влади.
- •14. Чому влада і політика нероздільна і взаємообумовлена
- •15. Які основні елементи можна виділити в структурі влади? Назвіть їх.
- •16. Джерела і ресурси влади
- •17. Суверенітет
- •18. Легітимність:
- •19. Історично першим типом легітимності влади був традиційний:
- •21. Раціонально-легальній легітимності властиві:
- •22. Етнічна самоідентифікація
- •23. Які політичні фактори випливають етнічну мобілізацію
- •24. Етнонаціональна політика
- •25. Етнополітичний конфлікт
- •28. Поняття міжетнічної взаємодії
- •30. Які фактори вплив на політичну систему суспільства
- •31. Поняття та ознаки демократичної держави
- •32. Які системно утворюючі засади та основні функції політичної системи
- •33. Типи суч політ систем
- •34. Найважливіші функції держави
- •35. Сучасні партійні системи і їх суть
- •36. Форма державного правління
- •37. Фо́рма держа́вного у́строю
- •Класифікація федерацій[ред. • ред. Код]
- •38. Якою державою є україна
- •39. Які функції виконує президент
- •40. Яким чином в різних державах формується уряд.
- •41. Яку структура має парламент держави.
- •48. Соціальні цінності
- •50. Національна свідомість
- •51. Що таке політична соціалізація.
- •53. Які основні етапи політичної соціалізації
- •54. Основні фактори політичної соціалізації
- •55. Які особливості індивідуальної і суспільних рівнів…
- •59. Політична еліта: поняття і суть.
- •60. Типологія політичного лідерства.
- •68. Які існують моделі групової політики.
- •69. Порівняйте політичні стереотипи громадян
- •70. Політичні стереотипи Українців.
- •71. Поведінка виборців в Україні
- •72. Політичне відчуження
- •Політична проблема пасивності громадян в умовах демократії
- •74. Які взаємодії адміністрації і грумодськості
- •75. Органи держави та самоврядування: їх співвідношення
- •76. Поняття місцевого самоврядування та управління.
- •Системи місцевого самоврядування.
- •Компетенція місцевих органів управління
- •4. Відносини місцевих органів із центральними органами держави.
- •78. Які цілі встановлення соціального партнерства.
- •80. Україна в сучасному геополітичному середовищі
- •81. Меритокрáтія
- •82. Контр еліта
- •83. Соціальна результативність еліти,
- •84. Висловлення соціолога.
- •85. Харизматичне лідерство
- •86. Політична влада
- •91. Які особливості впливу соціальної структури.
- •92.Дайте характеристику ролі політичної комунікації
- •93. Роль змі
- •94. Свобода слова як вияв демократії
- •3. Обмеження свободи слова
- •95. Етнополітика незалежної України
- •99. Основні форми демократії
- •103. Класифікація прав
- •107. Легітимність влади
- •108. Демократична політична культура та її цінності
- •110. У законодавстві кожної демократичної країни закріплено виборчу систему.
- •111. Фемінізм як рух жінок за свої права
- •112. Соціальні уявлення про призначення чоловіків і жінок у суспільстві
- •114. Гендерні квоти
- •4. Комітети політичних дій та інші об’єднання із забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у політичній сфері.
- •5. Громадські об’єднання як суб’єкти гендерних перетворень.
- •117. Гендерна рiвнiсть в українi
- •121. Суб'єкти і об'єкти політики
- •122. Теоретична політологія –
- •124. Громадянське суспільство як умова свободи та демократії.
- •125. Тоталітарний режим
- •126. Роль і функції партій у суспільно-політичному житті
- •Роль і функції партій у суспільно-політичному житті
- •127. Авторитари́зм
- •128. Екстремізм
- •129. Ксенофобія
- •130. Міжнародні відносини і зовнішня політика держави
- •131. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та шляхи їх вирішення
- •132. Міжнародні міжурядові організації
- •Ознаки[ред. • ред. Код]
- •Класифікація[ред. • ред. Код]
- •Міжнародні організації[ред. • ред. Код]
- •134. Участь України у міжнародних організаціях
- •Засади співробітництва України з нато
- •Прагнення України до повноцінного членства в єс[ред. • ред. Код]
- •Позиція і політика єс[ред. • ред. Код]
- •Угода про асоціацію[ред. • ред. Код]
- •Порядок денний асоціації Україна — єс[ред. • ред. Код]
- •Майбутній вступ України в єс
- •Співробітництво в окремих секторах[ред. • ред. Код] Безпека та оборона[ред. • ред. Код]
- •Торгівельно-економічне співробітництво[ред. • ред. Код]
- •Юстиція і внутрішні справи[ред. • ред. Код]
- •Енергетика[ред. • ред. Код]
- •Охорона довкілля[ред. • ред. Код]
- •Транспорт[ред. • ред. Код]
- •136. Діяльність України в оон
Угода про асоціацію[ред. • ред. Код]
Докладніше у статті Угода про асоціацію з Європейським Союзом
З метою переведення відносин між Україною та ЄС від формату «партнерства та співробітництва» до «політичної асоціації та економічної інтеграції» наразі ведуться переговори щодо
нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво
низки галузевих угод та домовленостей, які її доповнюватимуть в окремих сферах відносин між Україною та ЄС.
5 березня 2007 розпочато переговори про укладення нової угоди, яка має замінити Угоду про партнерство та співробітництво. Представники ЄС наполягали на укладанні стратегічних відносин з Україною як з країною сусідом.[10] Під час паризького Саміту Україна-ЄС (вересень 2008) досягнуто компромісного рішення щодо назви цієї угоди як Угоди про асоціацію.
Важливою складовою частиною нової Угоди є створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка передбачає максимально глибоку економічну інтеграцію на основі домовленостей, досягнутих під час двосторонніх переговорів з ЄС щодо вступу України до СОТ. Проведено всі раунди переговорів, останній ХХІ раунд відбувся 11 листопада 2011 року.
Порядок денний асоціації Україна — єс[ред. • ред. Код]
16 червня 2009 р. під час засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС політично схвалено«Порядок денний асоціації Україна — ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію», який є новим практичним інструментом на заміну Плану дій Україна-ЄС для підготовки Сторін до реалізації Угоди про асоціацію до моменту набуття нею чинності.
Документ підготовлено на принципах:
політичної асоціації та економічної інтеграції,
спільної участі, спільної відповідальності та спільної оцінки.
Передбачено щорічний перегляд та запровадження механізму моніторингу його реалізації.
Моніторинг того, як Україна виконує свої зобов'язання в рамках Порядку денного асоціації, та оцінку виконання Україною чинного до весни 2009 р.[11] Плану дій Україна — ЄС здійснює як Європейська Комісія, так і українське громадянське суспільство.
Європейська Комісія слідкує за результатами (передусім щодо реалізації реформ) в рамках традиційного щорічного аналізу поступу в межах Європейської політики сусідства — ENP Progress Report[12]. Доповідь за 2009 опублікована англійською[13] та українською[14] мовами.
Українське громадянське експертне середовище здійснювало власну оцінку виконання дійсного в минулому Плану дій Україна — ЄС[15], та проводить оцінку виконання зобов'язань в рамках чинного Порядку денного асоціації. У травні 2010 року в Україні стартував Громадський моніторинг Порядку денного асоціації Україна-ЄС. У 2013 році був оприлюднений моніторинговий звіт щодо прогресу у виконанні зобов'язань у сфері охорони довкілля в рамках Порядку денного асоціації Україна — ЄС та виконання Дорожніх карт Східного партнерства за 2012 рік[16]. На цей час проведено всі 21 раунди переговорів та готується XVII саміт Україна — ЄС, який очікувався на 22 листопада 2013 року. Саміт відбувся 28 листопада 2013 року, але обіцяну асоціацію В. Янукович не підписав під тиском Путіна. Внаслідок цього в листопаді в Києві, а згодом і по Украïні піднявся масовий протест, відомий як Євромайдан. Він продовжувався три місяці, перетік у революцію та загальну нестабільність, пов'язану з агресією Росії і призвів до зміни украïнськоï влади. Ключовими подіями стали підписання політичної частини Угоди 21 березня 2014 р., а 27 червня 2014 р. — економічної (тобто вже повністю) Угоди про Асоціацію.
