- •1/ Предмет політології.
- •2. Політична участь як наслідок політичної соціалізації
- •3. Концептуальні підходи до вивчення мотивів політичної участі
- •6. Громадянське суспільство і соціальний капітал.
- •7. Коли виникає політ.Влада
- •8. Чим відрізняється державна влада від політичної влади
- •9. Основні концепції політичної влади
- •10. Яке співвідношення політичної та державної влади?
- •12. Характеристика типології політичної влади
- •Харизматична влада
- •Раціонально-правова влада
- •13. Визначення влади.
- •14. Чому влада і політика нероздільна і взаємообумовлена
- •15. Які основні елементи можна виділити в структурі влади? Назвіть їх.
- •16. Джерела і ресурси влади
- •17. Суверенітет
- •18. Легітимність:
- •19. Історично першим типом легітимності влади був традиційний:
- •21. Раціонально-легальній легітимності властиві:
- •22. Етнічна самоідентифікація
- •23. Які політичні фактори випливають етнічну мобілізацію
- •24. Етнонаціональна політика
- •25. Етнополітичний конфлікт
- •28. Поняття міжетнічної взаємодії
- •30. Які фактори вплив на політичну систему суспільства
- •31. Поняття та ознаки демократичної держави
- •32. Які системно утворюючі засади та основні функції політичної системи
- •33. Типи суч політ систем
- •34. Найважливіші функції держави
- •35. Сучасні партійні системи і їх суть
- •36. Форма державного правління
- •37. Фо́рма держа́вного у́строю
- •Класифікація федерацій[ред. • ред. Код]
- •38. Якою державою є україна
- •39. Які функції виконує президент
- •40. Яким чином в різних державах формується уряд.
- •41. Яку структура має парламент держави.
- •48. Соціальні цінності
- •50. Національна свідомість
- •51. Що таке політична соціалізація.
- •53. Які основні етапи політичної соціалізації
- •54. Основні фактори політичної соціалізації
- •55. Які особливості індивідуальної і суспільних рівнів…
- •59. Політична еліта: поняття і суть.
- •60. Типологія політичного лідерства.
- •68. Які існують моделі групової політики.
- •69. Порівняйте політичні стереотипи громадян
- •70. Політичні стереотипи Українців.
- •71. Поведінка виборців в Україні
- •72. Політичне відчуження
- •Політична проблема пасивності громадян в умовах демократії
- •74. Які взаємодії адміністрації і грумодськості
- •75. Органи держави та самоврядування: їх співвідношення
- •76. Поняття місцевого самоврядування та управління.
- •Системи місцевого самоврядування.
- •Компетенція місцевих органів управління
- •4. Відносини місцевих органів із центральними органами держави.
- •78. Які цілі встановлення соціального партнерства.
- •80. Україна в сучасному геополітичному середовищі
- •81. Меритокрáтія
- •82. Контр еліта
- •83. Соціальна результативність еліти,
- •84. Висловлення соціолога.
- •85. Харизматичне лідерство
- •86. Політична влада
- •91. Які особливості впливу соціальної структури.
- •92.Дайте характеристику ролі політичної комунікації
- •93. Роль змі
- •94. Свобода слова як вияв демократії
- •3. Обмеження свободи слова
- •95. Етнополітика незалежної України
- •99. Основні форми демократії
- •103. Класифікація прав
- •107. Легітимність влади
- •108. Демократична політична культура та її цінності
- •110. У законодавстві кожної демократичної країни закріплено виборчу систему.
- •111. Фемінізм як рух жінок за свої права
- •112. Соціальні уявлення про призначення чоловіків і жінок у суспільстві
- •114. Гендерні квоти
- •4. Комітети політичних дій та інші об’єднання із забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у політичній сфері.
- •5. Громадські об’єднання як суб’єкти гендерних перетворень.
- •117. Гендерна рiвнiсть в українi
- •121. Суб'єкти і об'єкти політики
- •122. Теоретична політологія –
- •124. Громадянське суспільство як умова свободи та демократії.
- •125. Тоталітарний режим
- •126. Роль і функції партій у суспільно-політичному житті
- •Роль і функції партій у суспільно-політичному житті
- •127. Авторитари́зм
- •128. Екстремізм
- •129. Ксенофобія
- •130. Міжнародні відносини і зовнішня політика держави
- •131. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та шляхи їх вирішення
- •132. Міжнародні міжурядові організації
- •Ознаки[ред. • ред. Код]
- •Класифікація[ред. • ред. Код]
- •Міжнародні організації[ред. • ред. Код]
- •134. Участь України у міжнародних організаціях
- •Засади співробітництва України з нато
- •Прагнення України до повноцінного членства в єс[ред. • ред. Код]
- •Позиція і політика єс[ред. • ред. Код]
- •Угода про асоціацію[ред. • ред. Код]
- •Порядок денний асоціації Україна — єс[ред. • ред. Код]
- •Майбутній вступ України в єс
- •Співробітництво в окремих секторах[ред. • ред. Код] Безпека та оборона[ред. • ред. Код]
- •Торгівельно-економічне співробітництво[ред. • ред. Код]
- •Юстиція і внутрішні справи[ред. • ред. Код]
- •Енергетика[ред. • ред. Код]
- •Охорона довкілля[ред. • ред. Код]
- •Транспорт[ред. • ред. Код]
- •136. Діяльність України в оон
4. Комітети політичних дій та інші об’єднання із забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у політичній сфері.
Досягненням паритетного представництва в органах влади опікуються комітети політичних дій та кампанії з підтримки жіночого лідерства. Усі гендерні перетворення відбувалися під громадським тиском, спрямованим на обстоювання політичних і виборчих прав жінок. Про задавненість цієї проблеми та складнощі її розв’язання свідчить історія країн світу [4].
Найдавнішим в сучасній історії об’єднань на політичну підтримку жінок є Фонд жіночих кампаній, створений 1974 року у Вашингтоні (округ Колумбія, США). Він допомагав усім жінкам, незалежно від їхньої партійної належності, потрапити до всіх рівнів законодавчої та виконавчої влади [7]. Фонд надавав фінансову підтримку жінкам на найбільш ранніх стадіях виборчої кампанії. Мета згаданого об’єднання – створити національну мережу з прихильників ідеї розвитку жіночого лідерства в країні. За 20 років свого існування Фонд надав фінансову й технічну підтримку понад 1300 жінкам-кандидатам. Іще одна відома організація з фіксованим членством – Список Емілі (EMILI’s LIST), заснована 1985 року в США, направляла фінанси безпосередньо кандидатці, котра зобов’язувалася в разі обрання вирішувати соціальні питання захисту жінок, сім’ї, дітей і всіляко сприяти розвитку жіночого політичного лідерства. Це – ефективний засіб підтримки жінок-кандидаток, які розпочинають політичну кар’єру.
Для України важливий досвід Польщі через територіальну близькість та історичні реалії. Комуністична ідеологія «рівності» сприяла лише високому рівню зайнятості на ринку праці жіночої частини населення. Інші норми й цінності гендерних прав і можливостей не розвивалися. Зміни політичної системи сприяли розвитку гендерної рівності. Польські аналітики Урсула Новаковська та Войцех Станкєвіч стверджують: вивчення проблем, які постали внаслідок економічних і суспільних реформ, змусили владу окреслити стратегію щодо різних соціальних груп, у тому числі і щодо статусу жінок у Польщі [6].
Великий уплив на гендерні зміни Польщі мала гендерна політика Європейського Союзу. Вона передбачає відсутність дискримінації та сприяє рівним можливостям жінок і чоловіків. Основними принципами законодавчих актів Європейського Союзу є: заборона дискримінації за статевою ознакою; особливі заходи, що сприяють фактичному досягненню рівності між жінками й чоловіками та спрямовані на заборону прямої й опосередкованої дискримінації; призначення компенсації та санкцій за порушені права; запровадження відповідних інституційних механізмів захисту – омбудсмана й колегіальних органів установлених прав, уповноважених здійснювати контроль над виконанням установлених вимог і розглядати справи про порушені права.
Основні принципи гендерної рівності закладені в Конституції Республіки Польща 2003 року. Стаття 32 проголошує рівні права жінок і чоловіків та недопущення дискримінації в політичній, суспільній або економічній сферах. Стаття 33 стверджує, що жінка й чоловік у Республіці Польща має рівні права в житті сімейному, політичному, суспільному та господарському. А першим кроком на шляху запровадження гендерної рівності в країні став проект закону про рівний статус жінок і чоловіків від 19 липня 2002 року, поданий на розгляд Сейму. Він передбачав:
· Розподіл обов’язків, пов’язаних із наданням обом статям права участі в політичному житті, між політичними владами різних рівнів.
· Принципи, яких не знало раніше польське законодавство, передусім, паритетної демократії щодо майнових прав жінки та чоловіка як подружжя.
· Право рівного доступу до навчання, а також верифікації підручників і шкільних посібників на їхню відповідність критеріям рівності статей.
· Засади рівного доступу до професійної праці, що полягають у рівності шансів під час прийняття на роботу, однаковій винагороді за однакову працю, однакових умовах праці, рівних шансах при підвищенні кваліфікації та недопущенні дискримінації.
· Рівність прав і обов’язків батьківства [6].
У Польщі дедалі частіше на політичних посадах з’являються жінки. На виборах мера (президента) Варшави перемогу в листопаді 2006 року здобула Ханна Гронкевич-Вальц, кандидат від партії «Платформа обивательська». Вона стала першою жінкою, котра посіла таку високу посаду в Польщі [8]. Розвиток гендерної рівності у Польщі посилюватиметься внаслідок того, що гендерна політика в Європейському Союзі є пріоритетною. Що демократичнішою стає країна, то краще розвивається гендерна рівність. І навпаки: що ліпше долаються гендерні проблеми, то демократичнішою стає країна.
