- •1/ Предмет політології.
- •2. Політична участь як наслідок політичної соціалізації
- •3. Концептуальні підходи до вивчення мотивів політичної участі
- •6. Громадянське суспільство і соціальний капітал.
- •7. Коли виникає політ.Влада
- •8. Чим відрізняється державна влада від політичної влади
- •9. Основні концепції політичної влади
- •10. Яке співвідношення політичної та державної влади?
- •12. Характеристика типології політичної влади
- •Харизматична влада
- •Раціонально-правова влада
- •13. Визначення влади.
- •14. Чому влада і політика нероздільна і взаємообумовлена
- •15. Які основні елементи можна виділити в структурі влади? Назвіть їх.
- •16. Джерела і ресурси влади
- •17. Суверенітет
- •18. Легітимність:
- •19. Історично першим типом легітимності влади був традиційний:
- •21. Раціонально-легальній легітимності властиві:
- •22. Етнічна самоідентифікація
- •23. Які політичні фактори випливають етнічну мобілізацію
- •24. Етнонаціональна політика
- •25. Етнополітичний конфлікт
- •28. Поняття міжетнічної взаємодії
- •30. Які фактори вплив на політичну систему суспільства
- •31. Поняття та ознаки демократичної держави
- •32. Які системно утворюючі засади та основні функції політичної системи
- •33. Типи суч політ систем
- •34. Найважливіші функції держави
- •35. Сучасні партійні системи і їх суть
- •36. Форма державного правління
- •37. Фо́рма держа́вного у́строю
- •Класифікація федерацій[ред. • ред. Код]
- •38. Якою державою є україна
- •39. Які функції виконує президент
- •40. Яким чином в різних державах формується уряд.
- •41. Яку структура має парламент держави.
- •48. Соціальні цінності
- •50. Національна свідомість
- •51. Що таке політична соціалізація.
- •53. Які основні етапи політичної соціалізації
- •54. Основні фактори політичної соціалізації
- •55. Які особливості індивідуальної і суспільних рівнів…
- •59. Політична еліта: поняття і суть.
- •60. Типологія політичного лідерства.
- •68. Які існують моделі групової політики.
- •69. Порівняйте політичні стереотипи громадян
- •70. Політичні стереотипи Українців.
- •71. Поведінка виборців в Україні
- •72. Політичне відчуження
- •Політична проблема пасивності громадян в умовах демократії
- •74. Які взаємодії адміністрації і грумодськості
- •75. Органи держави та самоврядування: їх співвідношення
- •76. Поняття місцевого самоврядування та управління.
- •Системи місцевого самоврядування.
- •Компетенція місцевих органів управління
- •4. Відносини місцевих органів із центральними органами держави.
- •78. Які цілі встановлення соціального партнерства.
- •80. Україна в сучасному геополітичному середовищі
- •81. Меритокрáтія
- •82. Контр еліта
- •83. Соціальна результативність еліти,
- •84. Висловлення соціолога.
- •85. Харизматичне лідерство
- •86. Політична влада
- •91. Які особливості впливу соціальної структури.
- •92.Дайте характеристику ролі політичної комунікації
- •93. Роль змі
- •94. Свобода слова як вияв демократії
- •3. Обмеження свободи слова
- •95. Етнополітика незалежної України
- •99. Основні форми демократії
- •103. Класифікація прав
- •107. Легітимність влади
- •108. Демократична політична культура та її цінності
- •110. У законодавстві кожної демократичної країни закріплено виборчу систему.
- •111. Фемінізм як рух жінок за свої права
- •112. Соціальні уявлення про призначення чоловіків і жінок у суспільстві
- •114. Гендерні квоти
- •4. Комітети політичних дій та інші об’єднання із забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у політичній сфері.
- •5. Громадські об’єднання як суб’єкти гендерних перетворень.
- •117. Гендерна рiвнiсть в українi
- •121. Суб'єкти і об'єкти політики
- •122. Теоретична політологія –
- •124. Громадянське суспільство як умова свободи та демократії.
- •125. Тоталітарний режим
- •126. Роль і функції партій у суспільно-політичному житті
- •Роль і функції партій у суспільно-політичному житті
- •127. Авторитари́зм
- •128. Екстремізм
- •129. Ксенофобія
- •130. Міжнародні відносини і зовнішня політика держави
- •131. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та шляхи їх вирішення
- •132. Міжнародні міжурядові організації
- •Ознаки[ред. • ред. Код]
- •Класифікація[ред. • ред. Код]
- •Міжнародні організації[ред. • ред. Код]
- •134. Участь України у міжнародних організаціях
- •Засади співробітництва України з нато
- •Прагнення України до повноцінного членства в єс[ред. • ред. Код]
- •Позиція і політика єс[ред. • ред. Код]
- •Угода про асоціацію[ред. • ред. Код]
- •Порядок денний асоціації Україна — єс[ред. • ред. Код]
- •Майбутній вступ України в єс
- •Співробітництво в окремих секторах[ред. • ред. Код] Безпека та оборона[ред. • ред. Код]
- •Торгівельно-економічне співробітництво[ред. • ред. Код]
- •Юстиція і внутрішні справи[ред. • ред. Код]
- •Енергетика[ред. • ред. Код]
- •Охорона довкілля[ред. • ред. Код]
- •Транспорт[ред. • ред. Код]
- •136. Діяльність України в оон
51. Що таке політична соціалізація.
В соціології і політології існують найрізноманітніші визначенняполітичної соціалізації. Соціолог Василь Щегорцев відзначає, що політична соціалізація - це своєрідне введення людини до соціально-політичного середовища, залучення її до системи функціонуючих політичних орієнтацій, традицій, навичок та явищ, внаслідок яких формуються політична свідомість та політична культура особи. Політолог проф. Олена Шестопал та інші визначають політичну соціалізацію як сукупність процесів становлення політичної свідомості та поведінки особи, прийняття та виконання політичних ролей, прояв політичної активності. Мабуть, це визначення більш вдале, повніше і чіткіше розкриває самий зміст та суть політичної соціалізації особи.
Проблема політичної соціалізації особи ставить питання: як і чому особа включається у політичне життя, які фактори, а головне - результати включення особистості у політичне життя? Але ці питання вирішуються досить просто: залучення особи до політики реалізується шляхом її участі у політичному процесі, соціально-класовими факторами (соціальним походженням індивіда, його становищем у соціально-класовій структурі суспільства та ін.). Однак у процесі залучення людини до політики можна, не заперечуючи значення соціального середовища, орієнтуватися здебільшого на соціально-психологічне пояснення механізмів залучення людини до політики.
Існують політико-психологічні концепції політичної соціалізації особи, які передбачають поведінки та науковий підходи. Процес політичної соціалізації особи базується і на психологічній основі пошуку підсвідомих, ірраціональних механізмів (концепції Еріха Фромма, Герберта Маркузе, Вільгельма Рейха, Гарольда Ласуелла, Андре Адлера та ін.). Кожний напрямок здійснення політичної соціалізації особи допускає визначення її механізмів, але недоцільно абсолютизувати їх тому, що сам процес політичної соціалізації особи багатомірний, протікає на різноманітних рівнях. І не можна не погодитись, що, по-перше, найсильніший вплив на людину відбувається з боку інститутів політичної системи, владних структур, національних та соціальних спільностей, груп (починаючи з класу і кінчаючи сім' єю політичних лідерів та ін.). По-друге, сама людина - внутрішні механізми свідомого та несвідомого реагування на соціально-політичні імпульси.
Соціальна обумовленість залучення особи до політики допускає розмежування політичних, неполітичних факторів процесу політичної соціалізації особи. Характер і тип державного устрою, політичний режим, політичні інститути, політичні партії та політичні рухи, об' єднання - ось основні політичні фактори процесу політичної соціалізації особи. Сім' я, школа та інші навчальні заклади, робота, служба, культура, мистецтво, література, засоби масової інформації, національні звичаї та традиції тощо, - все це неполітичні фактори соціалізації особи. Але розмежування факторів соціалізації особи на політичні й неполітичні зовсім не носить відносного характеру. Адже поділ факторів соціалізації особи на політичні та неполітичні фактори процесу політичної соціалізації відбувається у кожному конкретному випадку і, отже, зовсім не обов' язкова наявність того чи іншого фактора. Справді, за тоталітаризму багато, здавалось би, неполітичних факторів функціонують і впливають саме як політичні.
Стратегія засвоєння механізмів політичної соціалізації увійшла до політичних програм консерваторів, лібералів, лівих та правих радикалів, численних політичних партій та суспільно-політичних рухів. І це природно. Тому що політична соціалізація може бути використана як надійний і досить тонкий інструмент політичного контролю, засіб насадження особі потрібних панівним верствам політичної мети та цінностей, причому це можливо зробити непомітно для самої людини. Політична соціалізація передбачає формування певної політичної позиції індивіда. До понять політичної позиції включаються: емоційне ставлення до політичних явищ і процесів, переконаність у політичних явищах, системі політичних цінностей, схильність до політичної діяльності тощо. Політична позиція - явище індивідуальне, дає можливість зрозуміти мотиви індивідуальної політичної орієнтації та поведінки особи. Політична позиція не піддається безпосередньому сприйманню: вона бачиться тільки ззовні і проявляється то чітко, то розпливчасто тощо. Про політичну позицію людини судять по тому, що вона робить, що говорить, яка її політична поведінка. Політична соціалізація особи залежить від її (особистості) місця в соціальній структурі, рівня спільної культури, традицій тощо. Велику роль відіграє психічний стан людини.
