ЗМІСТ

ВСТУП

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ Туристично-екскурсійне обслуговування

1.1 Загальні вимоги безпеки

1.2 Контроль за виконанням вимог безпеки

1.3 Заходи безпеки туризму

2. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3. ПСИХОЛОГІЯ БЕЗПЕЧНОГО ТУРИЗМУ

3.1 Методи підвищення безпеки

3.2 Деякі психологічні аспекти забезпечення безпеки

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Забезпечення безпеки завжди було найважливішою проблемою людства у всіх сферах діяльності. Людина з моменту свого зародження піддається змінюються небезпекам природного, техногенного, антропогенного, біологічного, соціального, екологічного характеру.

Розвиток туризму здійснюється в певній природною і соціальному середовищі, яка має вирішальний вплив на її результати. Цей вплив не завжди буває сприятливим. Небезпеки фізичного і соціального характеру повинні прийматися в розрахунок суб'єктами індустрії туризму, яким слід мінімізувати і запобігати різноманітні загрози безпеки туристської діяльності.

Саме поняття безпека визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх загроз. Під життєво важливими інтересами розуміється сукупність потреб, задоволення яких, надійно забезпечує існування і можливості прогресивного розвитку особистості, суспільства, держави.

Безпека туристичної поїздки включає в себе особисту безпеку туристів, збереженість їх майна, а також незавдання шкоди природному середовищу під час подорожі.

Туроператори та турагенти зобов'язані надати туристам всю вичерпну інформацію, медико-санітарні правила. Ці вимоги повинні в обов'язковому порядку доводитися до відома клієнтів до початку поїздки.

У цій контрольній роботі ми розглянемо небезпеки, з якими туристи можуть зіткнутися під час подорожі; звернемо увагу на всі можливі заходи, щоб забезпечити безпеку клієнтів. Визначимо основні вимоги, спрямовані на досягнення необхідної якості надаються споживачу послуг.

Мета даної роботи - вивчити систему безпеки в туризмі.

Завдання даної роботи:

1. вивчити загальні вимоги безпеки;

2. з'ясувати, хто і як контролює виконання вимог безпеки;

3. розглянути заходи безпеки туризму;

4. показати, як держава регулює туристську діяльність;

5. вивчити методи підвищення безпеки туризму;

6. розглянути деякі психологічні аспекти забезпечення безпеки туризму.

Об'єкт даної роботи - безпека в туризмі.

Предмет даної роботи - загальні вимоги, заходи та методи безпеки в туризмі.

1. Вимоги безпеки при Туристично-екскурсійне обслуговування

1.1 Загальні вимоги безпеки

При наданні туристських послуг повинен бути забезпечений прийнятний рівень ризику для життя і здоров'я туристів, як у звичайних умовах, так і в надзвичайних ситуаціях (стихійних лих, пожежі та т. п.), що виникають в країні подорожей.

Ризик для життя і здоров'я людини в туристсько-екскурсійному обслуговуванні виникає в умовах:

• c уществованія джерел ризику;

• прояви даного джерела на небезпечному для людини рівні;

• схильності людини впливу джерел небезпеки.

Шкідливі чинники (файктори ризику) у туризмі може бути класифіковані наступним чином:

• травмоопасность;

• вплив навколишнього середовища;

• пожежонебезпека;

• біологічні впливу;

• психофізіологічні навантаження;

• небезпека випромінювань;

• хімічні впливи;

• підвищена запиленість і загазованість;

• інші фактори;

• специфічні фактори ризику.

Травмоопасность може виникнути в результаті переміщення механізмів, предметів і тіл; внаслідок складного рельєфу місцевості; пересування гірських порід (каменепадів, селів, лавин); несприятливих ергономічних характеристик використовуваного туристського спорядження та інвентарю, що спричиняють травми (тісний спортивне взуття, невдала конструкція кріплення гірських лиж, вузькі лямки рюкзаків і. т. п.); небезпечних атмосферних явищ (статична електрика, блискавки, град і т. п.).

Зниження травмоопасностн забезпечується:

• захисними пристроями та огородженням з використання рухливих механізмів, предметів, небезпечних ділянок території (підйомників, канатних доріг, ділянок осипів в горах, біля водойм, гірськолижних трас і т.д.);

• використанням засобів індивідуального захисту (страхувальних мотузок, обв'язок при перетині складних ділянок туристського маршруту, головних шоломів, льодорубів, гаків тощо страхувального спорядження);

• дотриманням ергономічних вимог до туристського спорядження і інвентарю;

• дотриманням вимог будівельних норм і правил до житлових і громадських будинків і вимог відповідних нормативних документів до технічного стану транспортних засобів, що використовуються для перевезень туристів (екскурсійних автобусів, плавзасобів, пасажирських поїздів і т.д.);

• дотриманням правил експлуатації використовуваного інвентарю і обладнання (ліфтів, підйомників, візків тощо), забезпечуючи його безпечну роботу;

• випереджувальним інформуванням туристів про фактори ризику; заходи щодо попередження травм та про прийняття екстрених заходів у разі отримання травми.

Вплив навколишнього середовища обумовлено підвищеними чи зниженими температурами навколишнього середовища, вологістю і рухливістю повітря в зоні обслуговування туристів, різкими перепадами барометричного тиску.

Показники мікроклімату в приміщеннях обслуговування туристів (у спальних кімнатах і клубних залах, в приміщеннях харчування-кафе, барах і ресторанах та інших), а також у транспортних засобах повинні відповідати встановленим санітарно-гігієнічним вимогам (ГОСТ 12.1.005-88. "Система стандартів безпеки праці. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони ").

Попередження шкідливих впливів даного чинника ризику забезпечується:

• вибором сприятливого пори року, доби для проведення туристського заходу;

• раціональним проектуванням траси туристського маршруту;

• урахуванням погодних особливостей району;

• спорудою на трасах туристських маршрутів укриттів від негоди;

• оснащенням приміщень і транспортних засобів пристроями кондиціонування і вентиляції, дезодорації повітря, опалювання, автоматичного контролю і сигналізації;

• забезпеченням відповідної екіпіровки туристів, включаючи засоби індивідуального захисту;

• своєчасним інформуванням туристів реальні і прогнозованих умовах на маршруті (у тому числі, кліматичних умовах).

Пожежобезпечність

Номенклатура вимог і показників по забезпеченню безпеки туристів від впливу даного чинника ризику та їх перевірки здійснюються відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Загальні вимоги".

Експлуатацію об'єктів обслуговування необхідно здійснювати в суворій відповідності з вимогами правил пожежної безпеки та інших затверджених нормативних документів.

Біологічні фактори (патогенні мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності; мікроорганізми, а також отруйні рослини, плазуни, комахи і тварини, що є переносниками інфекційних захворювань, що викликають опіки, алергійні та інші токсичні реакції).

Вплив даних факторів ризику на туристів попереджається:

• дотриманням встановлених санітарних норм і правил обслуговування;

• застосуванням обладнання і препаратів для дезінфекції, стерилізації, дератизації;

• використанням знаків безпеки і необхідного маркування на предметах обладнання і спорудах, що використовуються при обслуговуванні туристів (посуду, кухонного інвентарю, у т. ч. для приготування їжі в поході, місць водозабору, колодязів тощо);

• проведенням попередніх та періодичних медичних оглядів обслуговуючого персоналу; необхідних профілактичних щеплень та дезінфекційної обробки спорядження відповідно до вимог міжнародних медичних норм;

• випереджувальним інформуванням туристів про небезпечні тварин, риб, плазунів, рослинах, ареали поширення яких співпадають з туристичним маршрутом, про те, як уникнути небажаних контактів, і які екстрені заходи слід зробити у разі отримання травми (контакту).

Психофізіологічні чинники ризику.

Виключення або зниження впливу психофізіологічних факторів ризику (фізичних і нервово-психічні перевантаження) досягається:

• раціональним побудовою програми обслуговування туристів, графіків переміщення за маршрутами, які передбачають достатні умови для нормальної життєдіяльності людини (сну, прийому їжі, задоволення санітарних і побутових потреб);

• урахуванням психофізіологічних особливостей туристів при формуванні туристської групи;

• дотриманням ергономічних вимог до використовуваному туристському спорядження і інвентарю,транспортних засобів, меблів.

Небезпечними випроміненням є: підвищений рівень ультрафіолетового та радіологічного випромінювання.

Попередження небезпеки ультрафіолетової радіації на туристських маршрутах забезпечується:

• інформуванням туристів негативного впливу ультрафіолетового випромінювання на здоров'я людини;

• використанням засобів індивідуального захисту (захисних масок; кремів; одягу, який закриває тіло, руки, ноги туристів; сонцезахисних окулярів).

Необхідно враховувати дію даного чинника ризику при плануванні графіка руху по маршруту (за відкритими, незатіненої дільницями маршруту в гірських, водних, лижних та інших походах).

Туристські маршрути допускається прокладати й експлуатувати тільки в місцевостях із сприятливими характеристиками радіологічного стану.

Хімічні фактори ризику (токсичні, дратівливі).

Для запобігання дії даних чинників ризику в обслуговуванні туристів необхідно:

• проводити регулярний контроль вмісту шкідливих хімічних речовин в повітрі, воді, грунті, продуктах харчування та інших біологічних середовищах;

• здійснювати будівництво та розміщення об'єктів для обслуговування туристів у сприятливому, з точки дії хімічних чинників ризику, середовищі;

• застосовувати препарати для дезінфекції в суворій відповідності з інструкцією з використання, виключаючи можливість контактів туристів з цими коштами.

Підвищена запиленість і загазованість

Допустимих рівнів шкідливих речовин у повітрі зон обслуговування туристів, приміщень, транспортних засобів повинні бути не вище, ніж встановлено загальними санітарно-гігієнічними вимогами до повітря робочої зони, а також іншими санітарними нормами і правилами.Безпека забезпечується дотриманням вимог до оснащення приміщень, транспортних засобів вентиляцією з очищенням повітря.

Інші фактори ризику

До інших факторів ризику відносяться небезпеки, пов'язані з відсутністю необхідної інформації про послугу та її номінальних (запроектованих) характеристиках.

Необхідно передбачати:

• надання туристам достатньої інформації про реалізованих туристських послугах відповідно до вимог, встановлених діючою нормативною документацією (вимогами до змісту Інформаційного листка до туристської путівці, Технологічної карти подорожі, Технологічної карти екскурсії; а також відомостями про основні характеристики цих послуг; умовах обслуговування);

• проведення для туристів необхідних інструктажів з безпеки, що враховують специфіку виду туристського маршруту.

Специфічні чинники ризику в туризмі зумовлені:

• можливістю виникнення природних і техногенних катастроф у зоні розміщення туристського підприємства або маршруту, а також інших надзвичайних ситуацій (у тому числі пов'язаних зі станом громадського порядку в районі обслуговування туристів);

• технічним станом використовуваних об'єктів (туристських готелів, баз, кемпінгів, канатних доріг і підйомників, туристських трас, в тому числі, гірничо-пішохідних, лижних, гірськолижних, водних, верхових і в'ючних тварин, різноманітних транспортних засобів, у тому числі велосипеда, маломірних і гребних судів);

• складним рельєфом місцевості (річковими порогами, гірськими схилами, моренними, скельними, льодовими ділянками туристських трас тощо);

• рівнем професійної підготовленості обслуговуючого персоналу (інструкторів, екскурсоводів, гідів та ін);

• підготовкою туристів до пересування за маршрутом певного виду і категорії складності (інструктаж, екіпірування й т. п);

• інформаційним забезпеченням (гідрометеорологічні прогнози; маркування трас туристських маршрутів; осередки виникають стихійних лих; зміна ентомологічної, орнітологічної та інших ситуацій).

Туристське підприємство повинно мати комплект діючих нормативних документів щодо забезпечення безпеки туристів, і керуватися ними у своїй діяльності. Турфірми м.Санкт-Петербурга, що піклуються про безпеку своїх клієнтів, можуть розраховувати на послуги професійних охоронців.

Туристське спорядження та інвентар, що застосовуються при обслуговуванні туристів, повинні відповідати вимогам, встановленим діючою нормативною документацією на ці види спорядження.

У кожному туристському підприємстві повинні бути розроблені та затверджені плани дій персоналу у надзвичайних ситуаціях (стихійних лих, пожежі та інших), які включають взаємодію з місцевими органами управління, які беруть участь у рятувальних роботах.

Керівник туристського підприємства несе відповідальність за підготовленість персоналу до дій у надзвичайних ситуаціях (стихійні лиха, захоплення заручників тощо). Гіди груп повинні бути навчені і фізично підготовлені до ролі охоронця (знешкодження кишенькових злодіїв, вирішення конфліктів в барі чи ресторані, захист тургрупи від вимагачів і жебраків і т.д.).

Вимоги до безпеки обслуговування для конкретних видів туристських послуг встановлюються нормативною документацією на відповідні види послуг: державними стандартами, правилами, статутами, кодексами та іншими.

Туристські підприємства зобов'язані ознайомити туристів з елементами ризику кожної конкретної туристської послуги та заходами щодо його запобігання.

Інформація, необхідна для туристів з метою охорони життя і здоров'я, надається завчасно, до початку відпочинку і в процесі обслуговування.

Інформація, що забезпечує безпеку життя і здоров'я туристів у процесі обслуговування, надається в порядку, встановленому діючою нормативною документацією.