Мал. 1. Система мащення двигуна зил-130.

Мащення розподільних шестерень здійснюється маслом, що надходить самопливом по спеціальних каналах для стоку масла з головки блока.

Для мащення деталей двигуна масло заливають у піддон картера через масло наливну трубу з повітряним фільтром, що закривається кришкою. Рівень масла перевіряють за допомогою масломірної лінійки, що має дві мітки: "П" і "О". Він завжди повинен бути біля мітки "П". Забороняється експлуатація автомобіля, якщо рівень масла нижче мітки "О".

На вантажному автомобілі ЗИЛ-130 для охолодження масла влітку і при роботі у важких дорожніх умовах в системі мащення передбачено масляний радіатор. Встановлюється він спереду радіатора системи охолодження.

Для створення найкращих умов мащення в системі повинен підтримуватися певний тиск, контроль за яким здійснюється за допомогою спеціальних покажчиків або контрольних лампочок. Тиск масла в системі мащення прогрітого двигуна повинен бути 2,5 —3,0 кТ/см2.

При роботі на малих обертах холостого ходу тиск може зменшитись до 0,5 кГ/см2.

Місткість системи мащення автомобіля ЗИЛ-130 - 8л.

Масло випускається з системи мащення через зливний отвір у піддоні картера.

3.2Масла для мащення двигуна.

Для мащення двигунів застосовують масла, які добувають із залишків нафти після відгонки з неї бензину, тобто мазуту.

Мазут переганяють у спеціальних установках і одержують так звані дистилятні масла з великим вмістом шкідливих домішок. їх очищають за допомогою кислот (кислотне очищення) або спеціальних розчинників (селективне очищення).

Залежно від способу очищення розрізняють масла двох марок: АК і АС, де буква А означає, що мастило автомобільне, а букви К і С відповідно кислотного чи селективного очищення. Дизельне масло маркується буквою Д, моторні масла позначаються буквою М.

Масло для карбюраторних двигунів позначається буквами АДВ. Тут буква А означає, що масло без домішки і повинно застосовуватись для легких умов експлуатації; Б - масло з домішкою для середніх умов експлуатації, В -з домішкою для важких умов роботи.

Масла для дизельних двигунів мають після цифри букви В,Г,Д, де В - з домішкою для легких умов експлуатації, Г - з домішкою для середніх умов експлуатації і буква Д - з домішкою для важких умов експлуатації. Так, наприклад, якщо відома марка масла М-6Б, то її розшифровують так: М - масло моторне, цифра 6 - в'язкість масла, а буква Б - умови експлуатації.

Масла, що застосовуються для мащення двигунів, повинні задовольняти таким вимогам: не мати механічних домішок, які можуть спричинити збільшення спрацювання тертьових поверхонь деталей; не містить води, яка може замерзнути у холодну пору року і закрити канали системи мащення двигуна; не містить лугів і кислот, які спричиняють корозію деталей. Крім того, масло повинно мати певну в'язкість, стабільність і температуру застигання (втрати текучості).

Під в'язкістю масла розуміють опір його частинок взаємному переміщенню. При недостатній в'язкості масло легко видавлюється з зазорів між тертьовими деталями. При підвищеній в'язкості масло погано проходить через канали системи мащення і погано розбризкується. В'язкість масла позначається числом, яке, ставлять після букви, що визначає марку масла, наприклад, АС-8 (М-8В). Чим більше число, тим вища в'язкість масла. Тому для двигунів, що працюють при низькій температурі, застосовується масло з меншою в'язкістю, а для автомобілів, що працюють при високих температурах, - з більшою. Температура, при якій масло втрачає свою текучість, називається температурою застигання. Вона знаходиться в межах від-20до-40°С.

Масла, що застосовуються для мащення двигунів у холодну пору року, повинні мати більш низьку температуру застигання, ніж ті, що застосовуються влітку. Масло повинно тривалий час не змінювати своїх властивостей, тобто бути стабільним і не окислюватися киснем повітря.

Для мащення автомобільного двигуна ЗИЛ-ІЗО застосовують масло марки: літом АС-6 (М-6Б); взимку АС-10 (М-10Б).

З.З Масляний насос і масло приймач.

Для створення необхідного тиску в системі мащення на двигуні встановлюється масляний насос (рис.2). Він складається з корпуса, всередині якого розташовано дві пари шестерень. Одна пара шестерень насаджена на приводний валик і закріплена шпонкою, а друга обертається вільно на осі. Приводний валик приводиться в рух від гвинтової шестірні, розташованої на газорозподільному валі. При обертанні шестерень насоса їх зуб'я захоплюють масло біля впускного отвору, проносять між стінками корпуса і видавлюють у випускний отвір (рис.2,а).