- •Розділ і. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація.
- •Розділ іі. Інформатизація навчально-виховного процесу
- •Розділ ііі. Використання інформаційних технологій при здійсненні навчально-виховного процесу.
- •3.1. Практичне застосування інформаційних технологій у фізичній культурі та спорті.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Харьківська державна академія фізичної культури
Кафедра інформатики та біомеханіки
РЕФЕРАТ
на тему:
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
Виконав: студент 3 курсу, д/в
групи 32
Гречанов Роман
Олександрович
Харьків – 2015
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………...3
Задачі………………………………………………………………………..4
Розділ І. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація……….6
Розділ ІІ. Інформатизація навчально-виховного процесу….……………8
Розділ ІІІ. Використання інформаційних технологій при здійсненні навчально-виховного процесу...................................................................11
Практичне застосування інформаційних технологій у фізичній культурі та спорті.….………………….……………….…………..12
Висновки…………………………………………………….…………….14
Список використаної джерел……………………………………….……15
ВСТУП
Сучасний курс прогресу передових країн світу базується на концепції усебічного культурного, інтелектуального, професійного і фізичного розвитку кожного індивіда, як одиниці суспільства.
При цьому, в реалізації цієї мети основне місце відводиться системі освіти. Сьогодні саме завдяки підвищенню рівня вченості населення розвинені країни світу займають перші лави. Тому необхідно розглянути усі аспекти інтеграції комп’ютерних систем та мереж в нашу систему освіти.
Не є секретом те, що в наш час майбутнє за інформаційними технологіями. Вони знаходять свою роль в будь-яких галузях, тому не дивно, що більшість наукових публікацій пов’язано так, чи інакше з інформатизацією.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що розгляду інформаційних технологій присвячено дослідження таких учених (Н. Азарова, І. Богданов, Є. Бондаренко, Р. Гуревич, Н. Котенко, О. Сергєєв та ін.) [1; 2; 3; 9].
Є. Бондаренко доводить, що сучасний навчальний процес на всіх його рівнях відбувається в умовах широкомасштабної комп’ютеризації закладів освіти та інтенсивного впровадження інформаційних технологій у практику навчання [3].
На думку Н. Азарової використання інформаційних технологій дозволяє створити принципово нову інформаційну освітню сферу, що надає широкі можливості для навчальної діяльності, значно впливає на перерозподіл ролей між її учасниками, підвищує мотивацію, розвиває самостійність, забезпечує індивідуалізацію та диференціацію освітнього процесу, сприяє модернізації традиційної системи навчання [1].
І. Богданов, О. Сергєєв вказують, що особливої уваги заслуговує опис унікальних можливостей інформаційних технологій, реалізація яких створює передумови для небувалої в історії дидактики інтенсифікації навчального процесу, а також створення методик, які орієнтовані на розвиток особистості тих, хто навчається [2].
Н. Котенко, вказує на те, що чітко визначились три головні напрями використання комп’ютерів у навчальному процесі, а саме, по-перше, це навчання технологіям, що вимагають активного використання комп’ютера (графічний і текстовий редактори, робота у комп’ютерних мережах); навчання спеціалізованим технологіям (створення музики, комп’ютерне конструювання і анімація, макетування і верстка тощо); по-друге, вивчення інформатики як науки, що розглядає інформаційно-логічні моделі; по-третє, використання комп’ютера як технічного засобу у вивченні основ наук у школі і ПТНЗ, фундаментальних і технічних дисциплін у ВНЗ [9].
Актуальність теми. Незважаючи на певні труднощі, пов’язані з організаційними, матеріально-технічними, науково-методичними аспектами розробки і впровадження сучасних інформаційних технологій в освіті, назріла необхідність переходу від використання традиційних засобів до сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, що дозволяють значно ефективніше здійснювати аккумулювання, обробку і передачу інформації, вести самостійну роботу і самоосвіту, якісно змінювати зміст, методи і організаційну форму навчання, підготовку висококваліфікованих спеціалістів.
Мета дослідження - проаналізувати застосування інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.
Задачі:
1. Дати характеристику інформаційним технологіям та їх класифікації.
2. Описати застосування інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.
3. Розглянути доступність інформаційних технологій у фізичній культурі і спорті.
.
Об’єкт дослідження - інформаційні технології забезпечення у навчально-виховному процесі.
Предмет дослідження - класифікація інформаційних технологій та впровадження їх у навчально-виховний процес.
Методи дослідження - теоретичний аналіз літературних джерел, узагальнення отриманих даних з практичного досвіду фахівців.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані у процесі створення належних умов, щодо впровадження інформаційних технологій у діяльності навчального закладу та організації навчального процессу, а також у підготовці до семінарських занять, для розробки матеріалів конференцій.
Структура роботи. Реферат складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Розділ і. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація.
Створення та функціонування інформаційних систем в освіті тісно пов’язані з розвитком інформаційної технології - головною складовою частини автоматизованої інформаційної системи.
Інформаційна система за своїм складом нагадує підприємство з перероблення даних і виробництва вихідної інформації.
Як і в будь-якому процесі, в інформаційній системі наявна технологія перетворення даних у результативну інформацію.
Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) - системно організована для розв’язання задач управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, нагромадження, пошуку, оброблення і захисту інформації на основі застосування програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки та зв’язку, а також засобів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.
Сучасна інформаційна технологія орієнтована на застосування найширшого спектру технічних засобів електронно-обчислювальних машин і засобів комунікацій. На її основі створено та створюються обчислювальні системи й мережі різних конфігурацій не тільки для нагромадження, зберігання, перероблення інформації, але й максимального зближення термінальних улаштувань до робочого місця спеціаліста та для підтримки прийняття рішення керівника.
Основу нової інформаційної технології складають розподілена обчислювальна техніка, «дружнє» програмне забезпечення та сучасні засоби комунікації. Принципова відміна нової інформаційної технології полягає не тільки в автоматизації процесів зміни форми й розміщення інформації, а й у зміні її змісту.
І сьогодні можна говорити про забезпечувальні ІТ і функціональні ІТ.
Забезпечувальні ІТ - технології оброблення інформації, які використовуються як інструмент у різних предметних сферах для розв’язання різних задач.
Функціональні ІТ - це модифікація забезпечувальних ІТ, за якої реалізується, будь-яка з предметних технологій. Наприклад, в арсеналі облікового процесу можуть перебувати як забезпечувальні технології (наприклад, текстові й табличні процесори), так і спеціальні функціональні технології (табличні процесори, СУБД, експертні системи, реалізуючі предметні технології).
Інформаційні технології можна класифікувати за рядом ознак:
за способом реалізації в АІС;
за ступенем охоплення задач управління;
за класом реалізуючих технологічних операцій;
за типом користувацького інтерфейсу;
за способом побудови мережі;
за обслуговуючими предметними сферами.
Одна з сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій - напрям технології «клієнт - сервер». Цей підхід реалізується в технології зв’язування та запровадження об’єктів (ОLЕ), організації локальних мереж і мережевих операційних систем, у глобальних мережах типу Internet, в архітектурі систем керування базами даних, в архітектурі пакетів прикладних програм.
Розділ іі. Інформатизація навчально-виховного процесу
Входження України в європейський освітній простір та її приєднання до Болонської декларації вимагає відносного реформування системи освіти відповідно до європейських стандартів, а також перегляду змісту, форм, технологій, засобів та методів навчання.
Інформатизація навчально-виховного процесу - це система методів, процесів і програмно-технічних засобів, які використовуються з метою збору, обробки, аналізу, зберігання, розповсюдження та використання інформації. Одними з головних наслідків цього процесу буде, по-перше, фундаменталізація освіти на усіх рівнях; по-друге, впровадження методів інноваційної та розвиваючої освіти на основі використання перспективних інформаційних технологій; по-третє, реалізація концепції випереджаючої освіти, орієнтованої на життя молодої людини в умовах інформаційного суспільства.
Інформаційні технології (ІТ) - це системний метод швидкого та об’ємного пошуку, обробки, аналізу, накопичення бази даних, збереження та передачі інформації. ІТ - методологія і технологія навчання з використанням сучасних засобів навчання, в першу чергу, компютерної техніки.
Різкий стрибок у розвитку комп’ютерної техніки та програмного забезпечення змушує впроваджувати в навчальний процес також Інтернет-технології - новітні інформаційні технології, які базуються на використанні комп’ютерної мережі Інтернет та програмних комплексів.
Відомо, що першим і невід’ємним етапом при використанні в любій сфері діяльності сучасних інформаційних технологій являється формування у кожної людини „інформаційної культури” – необхідного мінімуму знань, умінь та навичок їх використання при забезпеченні навчально-виховного процесу [Клопов Р.В., 2007] (див. рис. 1).
Необхідно зазначити, що формування „інформаційної культури” у студентів Харьківської державної академії фізичної культури відбувається уже на I курсі і продовжується на протязі всього періоду їх навчання в академії. Студенти вивчають прикладні програми Microsoft Office для їх використання при вивченні спеціальних дисциплін. Крім цього, вони оволодівають вміннями використовувати ресурси „Інтернет” для пошуку неохідної навчальної інформації, навичками використання електронної пошти та програмними навчальними комплексами як загальних, так і спеціальних дисциплін.
Вище вказане відноситься також і до викладачів академії, професійна підготовка яких в силу своїх службових обов’язків повинна відповідати сучасним вимогам вищої освіти.
Вивчення інформаційних т |
Розробка прикладних програм для розв’язування нових теоретичних та практичних задач |
Складання алгоритму їх використання для рі- шення конкретних задач |
Практична їх
перевірка в роботі,
доопрацювання та
усунення зауважень
Рис. 1. Блок-схема алгоритму дій для використання
інформаційних технологій в навчально-виховному процесі.
В
останні роки термін «інформаційні
технології» часто виступає синонімом терміна
«комп'ютерні технології», тому що
всі інформаційні
технології в
даний час так чи інакше пов'язані з
застосуванням комп'ютера.
Проте, термін «інформаційні технології» набагато ширше і включає в себе «комп'ютерні технології» в якості складової. При цьому, інформаційні технології, засновані на використання сучасних комп'ютерних та мережевих засобів, утворюють термін «Сучасні інформаційні технології».
І.В. Роберт під засобами сучасних інформаційних і комунікаційних технологій розуміє програмні, програмно-апаратні та технічні засоби, а також прилади, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем транслювання інформації, інформаційного обміну, що забезпечують операції зі збирання, продукування, накопичення, зберігання, обробки, передачі інформації і можливість доступу до інформаційних ресурсів комп'ютерних мереж (у тому числі глобальних).
До засобів сучасних інформаційних і комунікаційних технологій відносяться ЕОМ, ПЕОМ, комплекти термінального обладнання для ЕОМ усіх класів, локальні обчислювальні мережі, пристрої введення-виведення інформації, засоби введення і маніпулювання текстової та графічної інформацією, кошти архівного зберігання великих обсягів інформації та інше периферійне устаткування сучасних ЕОМ, пристрої для перетворення даних з графічної або звукової форми подання даних в цифрову і назад; засоби і пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією (на базі технологій Мультимедіа та «Віртуальна реальність»); системи штучного інтелекту; системи машинної графіки, програмні комплекси (мови програмування, транслятори, компілятори, операційні системи, пакети прикладних програм та ін) та ін; сучасні засоби зв'язку, щоб забезпечити інформаційнувзаємодію користувачів як на локальному рівні (наприклад, в рамках однієї організації або декількох організацій), так і глобальному (в рамках всесвітнього інформаційного середовища).

ехнологій