3. Основні положення Болонської конвенції стосовно початкової школи, зокрема, вимог до вчителів. Сутність компетентнісного підходу до змісту навчання і виховання та їх якості.

Приєднання України до Болонської конвенції потребує реформування системи освіти, оновлення її змісту і структури. Процес уходження нашої країни до європейського освітнього простору має позитивно позначитися на якості підготовки педагогічних кадрів, підвищенні рівня конкурентоспроможності випускників, гармонізації вищої педагогічної освіти.

Професійну підготовку визначають як процес формування фахівця для певної галузі діяльності, оволодіння ним певним родом занять, професією.

Вимоги до вчителя - це система професійних якостей, що визначають успішність педагогічної діяльності

В ряду вимог до сучасного педагогу на провідне місце повертається духовність. Своїм особистим поведінкою, ставленням до життя наставник зобов'язаний подавати приклад духовного життя, виховувати учнів на високих ідеалах людських чеснот, істини і добра. Сьогодні багато громади вимагають, щоб учитель їх дітей був віруючою людиною, якій вони могли б довірити моральне виховання своїх чад.

Важлива вимога до вчителя - наявність педагогічних здібностей-якість особистості, що виражається в схильностях до роботи з учнями, любові до дітей, отримання задоволення від спілкування з ними. Часто педагогічні здібності звужуються до вміння виконувати конкретні дії - красиво говорити, співати, малювати, організовувати дітей тощо Виділено наступні види здібностей: Організаторські Дидактичні Рецептивних Комунікативні Сугестивні Дослідницькі Науково-пізнавальні

Педагогічні здібності (талант, покликання, задатки) ми повинні визнати важливою передумовою успішного оволодіння педагогічною професією, але аж ніяк не вирішальним професійною якістю.

Тому важливими професійними якостями його ми повинні визнати працелюбність, працездатність, дисциплінованість, відповідальність, вміння поставити мету, обрати шляхи її досягнення, організованість, наполегливість, систематичне і планомірне підвищення свого професійного рівня, прагнення постійно підвищувати якість своєї праці і т.д.

Обов'язкове для вчителя якість - гуманізм, тобто ставлення до зростаючого людини як найвищої цінності на землі, вираз цього відношення в конкретних справах і вчинках.

Професійно необхідними якостями вчителя є витримка і самовладання. Професіонал завжди, навіть при найнесподіваніших обставинах (а їх буває чимало), зобов'язаний зберігати за собою провідне становище в навчально-виховному процесі.

Окремо слід сказати про професійний такті педагога - дотриманні почуття міри в спілкуванні з учнями.

Особистісні якості в учительській професії невіддільні від професійних. Серед них: володіння предметом викладання, методикою викладання предмета, психологічна підготовка, загальна ерудиція, широкий культурний кругозір, педагогічну майстерність, володіння технологіями педагогічної праці, організаторські вміння і навички, педагогічний такт, педагогічна техніка, володіння технологіями спілкування, ораторське мистецтво та ін Любов до своєї праці - якість, без якого не може бути педагога. Доданки його - сумлінність і самовідданість, радість при досягненні виховних результатів, постійно зростаюча вимогливість до себе, до своєї кваліфікації.

Особистість сучасного вчителя багато в чому визначається його ерудицією, високим рівнем культури.

Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на формування в учнів ключових, міжпредметних та предметних компетентностей. Компетентність — складне особистісне утворення, що інтегрує знання, уміння, навички, досвід виконання діяльності, ставлення до процесу і результату, створює передумови самостійної діяльності особистості.

У компетентнісному та особистісно орієнтованому підходах на першому плані — діяльність учня, зокрема опора на різноманітний досвід і розвиток дитини, надання їй можливості самостійно вибудовувати власну траєкторію освіти. У Державному стандарті початкової загальної освіти компетентнісний підхід трактують як діяльнісний.

Як зазначають науковці, впровадження інноваційних технологій, насамперед особистісно орієнтованого, диференційного, розвивального навчання, є підґрунтям до компетентнісного підходу й ефективним чинником поліпшення якості освіти.

Таким чином, компетентнісний підхід на перше місце ставить не поінформованість, а вміння на основі знань розв’язувати методичні проблеми, які виникають у різних навчальних ситуаціях. Щоб навчитися цього, необхідно змінити технологію навчального процесу: замість методу «запам’ятай і повтори» треба використовувати метод пошуку, проектування, розв’язання педагогічних ситуацій.

Отже, специфіка компетентнісного навчання полягає в тому, щоб засвоювалися не готові знання, кимось запропоновані, а ці знання здобувалися, щоб учень сам формулював поняття, необхідні для розв’язання завдання.

За визначеннямО. Пометун, компетентнісний підхід–це «спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових (базових) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу є сформованість загальної компетентності людини як сукупності ключових компетентностей, інтегрованої характеристики особистості»