24. Формування основ національного та наукового світогляду. Поняття про світогляд та його основні риси. Етапи формування основ світогляду.

Світогляд - не просто знання, а деяке інтегральне духовне утворення, оскільки: він повинен надавати людині не стільки поглиблені знання про закони тих чи інших сфер реальності, а знання разом із оцінкою, відношенням, людським ставленням до явищ дійсності; предмет світогляду — відношення «людина — світ» постає майже неозорим, безмежним і тому до певної міри невизначеним. Звідси і випливає те, що світогляд ніби синтезує цілу низку інтелектуальних утворень, таких як знання, бажання, інтуїцію, віру, надію, життєві мотиви, мету.Структурними елементами світогляду постають: погляди, переконання, принципи, ідеали, цінності, вірування, життєві норми та стереотипи.

Науковий світогляд — цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності й до самої себе.

Для наукового світогляду характерні такі риси:

-                     правильно пояснює минуле і сучасне (малює наукову картину світу відповідно до досягнень науки. Наукова картина світу — це система уявлень про найзагальніші закони будови й розвитку Всесвіту та його окремих частин. Вона певною мірою стає елементом світогляду кожної людини, адже кожен хоче скласти певне уявлення про те, «звідки взявся світ», «як з'явилося життя на Землі»);

-                     дозволяє передбачати хід розвитку подій і явищ суспільства і природи (На основі наукових знань про тенденції розвитку явищ природи можна передбачати їх у майбутньому (так, астрономи визначають наступне затемнення Сонця, вчені-геофізики — землетруси);

-                     має гуманістичний характер.

Науковий світогляд виявляється у поведінці людини і визначається оптимальним засвоєнням понять, законів, теорій, готовністю обстоювати свої ідеали, погляди, переконаністю у щоденній поведінці та діяльності.

Особливості формування наукового  світогляду у молодших школярів:

-                     навіюваність;

-                     обмеження знань;

-                     малий життєвий досвід;

-                     відсутність переконань;

Для молодшого школяра шестирічного віку, який нещодавно був дошкільником, формами пізнання світу є оповідання, казки, танці, пісні, обряди, що імітують певні сфери життя. Із метою формування цілісного світогляду молодших школярів необхідно створювати такі умови: вивчати різні види мистецтва в їх синкретичній єдності; залучати дітей до вивчення світу казки через читання, театралізацію, гру; учити створювати власні літературні твори на основі прочитаного, власного досвіду, сприйняття природи тощо; вивчати мистецтво танцю, вчити передавати музику та інформацію через рух.           

Формування національного світогляду – важливий компонент у розбудові Української держави, що відіграє велику роль у збереженні її мови, духовності, незалежності. Елементи матеріальної і духовної культури українського народу є тими національними цінностями, які становлять ядро виховання і освіти. Народні виховні традиції завжди ґрунтувалися на гуманізації та моральності. Всі надбання українського народу збережені у його творчості, що завжди викликала захоплення в багатьох дослідників етнокультури.

Процес становлення світогляду проходить три етапи:  Перший етап — це формування системи цінностей, що виражають природу суспільства. На цьому етапі необхідно виховувати і закріплювати у свідомості школярів позитивні цінності, гальмувати систему негативних цінностей в їх свідомості, долати їх і переорієнтувати на позитивні цінності; Другий етап — поступове обґрунтування сформованої системи цінностей на рівні світоглядних ідей і уявлень усі зростаючій ступеня узагальненості; Третій етап — перехід знань у переконання, виникнення системи поглядів, які виступають орієнтиром і інструментом діяльності. Формування світогляду носить багаторівневий характер. Оцінка рівня сформованості світогляду передбачає врахування наступних характеристик: оптимальне засвоєння найважливіших законів, понять, теорій науки, що розкривають сутність процесів розвитку природи, суспільства та мислення; стійке, усвідомлене особистісне ставлення до досліджуваного матеріалу, його світоглядною змісту; готовність особистості до боротьби за ідеали, суспільно-політичні, моральні та естетичні цінності суспільства; прагнення відстоювати погляди й переконання; прояв переконаності у повсякденній діяльності та поведінці; облік і аналіз випадків неадекватних власним поглядам і переконанням.