2. Методи науково-педагогічних досліджень у практиці вчителя початкових класів. Класифікація та характеристика видів дослідження, птруктурні компоненти дослідження їх функції.

Методи педагогічних досліджень – це шляхи, способи, з допомогою яких педагоги здобувають знання про процеси і результати виховання, навчання, освіти, розвитку, формування особистості. Існує багато методів накопичення знань. Серед них виділимо традиційні (емпіричні) і нові (експериментальні, теоретичні). Традиційними називаються методи, що дісталися сучасній педагогіці у спадок від дослідників, що стояли біля витоків педагогічної науки. Це методи, якими користувалися свого часу Платон і Квінтіліан, Коменський і Песталоцці, вони застосовуються в науці і понині. До традиційних методів відносяться спостереження, вивчення досвіду, першоджерел, аналіз шкільної документації, вивчення продуктів учнівської творчості, бесіди. Спостереження – найбільш доступний і поширений метод вивчення педагогічної практики. Під науковим наглядом розуміється спеціально організоване сприйняття досліджуваного об'єкта, процесу або явища в природних умовах. Наукове спостереження суттєво відрізняється від повсякденного, життєвого. Головні відмінності його в тому, що: 1) визначаються завдання, виділяються об'єкти, розробляється схема спостереження; 2) результати обов'язково фіксуються; 3) отримані дані обробляються, зіставляються з уже відомими, перевіряються з допомогою інших методів. Для більшої ефективності спостереження повинно бути тривалим, систематичним, різнобічним, об'єктивним і масовим. Вивчення досвіду – ще один здавна застосовується метод педагогічного дослідження. Він означає організовану пізнавальну діяльність, спрямовану на встановлення історичних зв'язків виховання, вичленування загального, сталого в навчально-виховних системах. З його допомогою аналізуються шляхи вирішення конкретних проблем, виводяться виважені висновки про доцільність їх застосування в нових історичних умовах. Тому даний метод називають ще історичною, він тісно змикається з методом вивчення першоджерел, званим також архівним. Вивчення передового досвіду творчо працюючих педагогічних колективів або окремих вчителів також має місце.

Науково-педагогічні дослідження передбачають аналіз шкільної документації, що відображає навчально-виховний процес. Джерела інформації – класні журнали, книги протоколів нарад і засідань, розкладу навчальних занять, правила внутрішнього розпорядку, календарні та поурочні плани вчителів, конспекти і стенограми уроків Вивчення документації дає, наприклад, цінні статистичні дані для встановлення зв'язку між станом здоров'я та успішністю, якістю розкладів і працездатністю учнів. Вивчення продуктів учнівської творчості – домашніх і класних робіт з навчальних предметів, творів, рефератів, звітів, результатів естетичної і технічної творчості – про що скаже досвідченому досліднику. Великий інтерес надають так звані продукти вільного часу, хобі-заняття. Індивідуальні особливості учнів, їх нахили та інтереси, відношення до справи і своїх обов'язків, старанність, старанність, мотиви діяльності – лише невеликий перелік виховних аспектів, де можна з успіхом застосовувати цей метод. Він, як і інші, вимагає ретельного планування, коректного використання, вмілого поєднання з спостереженнями і бесідами. До традиційних методів педагогічних досліджень відносяться бесіди. З їх допомогою вчителя з'ясовують почуття і наміри, оцінки і позиції своїх учнів. Але бесіди-дуже складний і не завжди надійний метод. Тому він застосовується найчастіше як додатковий-для одержання необхідних роз'яснень і уточнень із приводу того, що залишилося неясним при спостереженні або використанні інших методів.

До нових методів педагогічних досліджень відносять педагогічний експеримент, тестування, анкетування, вивчення групової диференціації та ін. Педагогічний експеримент – це науково поставлений досвід перетворення педагогічного процесу в точно враховуваних умовах. На відміну від методів, лише реєструють те, що вже існує, експеримент у педагогіці носить творчий характер. З його допомогою пробивають дорогу нові прийоми, методи, форми, системи навчально-виховної діяльності. Педагогічний експеримент може охоплювати групу учнів, клас, школу, кілька шкіл або регіонів. Дослідження можуть бути довготривалими або короткочасними залежно від теми і мети. Проведені педагогами різноманітні експерименти. В залежності від мети розрізняють: 1) констатуючий експеримент, при якому вивчаються наявні педагогічні явища: 2) перевірковий, уточнювальний експеримент, коли перевіряється нове припущення (гіпотеза); 3) творчий, перетворюючий, формуючий експеримент, в процесі якого конструюються нові педагогічні явища.За місцем проведення розрізняють природний і лабораторний педагогічні експерименти.

Як для наукових, так і для практичних цілей в сучасній педагогіці широко застосовується тестування – цілеспрямоване, однакове для всіх обстеження, що проводиться в строго контрольованих умовах, що дозволяє об'єктивно вимірювати характеристики і результати навчання, виховання, розвитку учнів, визначати параметри педагогічного процесу. Від інших методів обстеження воно відрізняється точністю, простотою, доступністю, можливістю автоматизації. Вчителі початкової школи використовують тести успішності, тести елементарних умінь (читання, письмо, найпростіші арифметичні операції), а також різні тести для діагностики досягнутого рівня навченості і розвитку шкільної зрілості, ступінь засвоєння знань, умінь з навчальних предметів і т. д. Процеси виховання, освіти, навчання мають колективний характер. Найбільш часто застосовувані методи їх вивчення – масові опитування учасників даних процесів, проведені за певним планом. Вони можуть бути усними (інтерв'ю) або письмовим (анкетування). Анкетування – метод масового збору інформації за допомогою спеціально розроблених опитувальників, званих анкетами. У педагогічній практиці широко застосовуються різні їх типи: відкриті, які вимагають самостійного конструювання відповіді, і закриті, у яких учням приходиться вибирати один з готових відповідей; іменні, потребуючі вказувати прізвища, анонімні, обходящиеся без неї; повні та спрощені·, пропедевтические і контрольні і т. д. Широко застосовується метод вивчення групової диференціації (соціометричний метод), що дозволяє аналізувати внутриклассные відносини. Школярів просять відповісти на запитання типу: «З ким би ти хотів... (піти в туристичний похід, сидіти за однією партою, грати в одній команді тощо)». На кожне питання дається три вибору: «Напиши спочатку прізвище того, з ким би ти найбільше хотів бути разом; потім напиши прізвище того, з ким би ти хотів бути, якщо з першим цього не вийде, і, нарешті, третю прізвище – у відповідності з тими ж умовами». В результаті в одних учнів – найбільше число виборів, у інших – менша. З'являється можливість обгрунтовано судити про місце, роль, статус, позиції кожного учня в класі.