- •1 Загальна частина
- •1.1 Аналіз предметної області
- •1.1.1 Аналіз інформаційного забезпечення
- •1.1.2 Постановка задачі
- •1.1.3 Аналіз існуючих програмних продуктів
- •1.1.3.1 Тестувальна програма з інформатики «InfTest»
- •1.1.3.2 Навчальна програма «Тела вращения» («Rotation bodies»)
- •1.1.3.3 Навчальні онлайн – програми
- •1.1.4 Визначення основних термінів програмного продукту
- •1.2 Розробка sadt-діаграми
- •1.2.1 Виділення та опис бізнес-процесів програмного продукту
- •1.2.2 Документування бізнес-процесу програмного продукту на основі sadt-діаграм
- •1.3 Технічне завдання на розробку програмного продукту
- •1.3.1 Введення
- •1.3.2 Підстави для розробки
- •1.3.3 Призначення розробки
- •1.3.4 Вимоги до програми або програмного продукту
- •1.3.5 Вимоги до програмної документації
- •1.3.6 Техніко-економічні показники
- •1.3.7 Стадії і етапи розробки
- •1.3.8 Порядок контролю і приймання
- •1.4 Розробка засобів моделювання програмного продукту
- •1.4.1 Розробка логічної моделі
- •1.4.1.1 Діаграма прецедентів
- •1.4.1.2 Діаграма класів
- •1.4.1.3 Діаграма послідовності
- •1.4.1 Опис мови (середовища) програмування
- •1.4.1.1 Загальні відомості мови c#
- •1.4.2.2 Елементи мови c#
- •2 Спеціальна частина
- •2.1 Структура програмного продукту
- •2.2 Структура і функціональне призначення модулів програмного продукту
- •2.3 Елементи інтерфейсу програмного продукту
- •3 Економічний розділ
- •3.1 Розрахунок капітальних витрат на створення програмного продукту
- •3.2 Розрахунок річної економії поточних витрат
- •4 Розділ з охорони праці
- •4.1 Теоретична частина
- •4.1.1 Вимоги до освітлення
- •4.1.2 Вимоги до магнітних випромінювань
- •4.1.3 Організація робочого простору
- •4.1.4 Вимоги до електробезпеки
- •4.1.5 Вимоги до пожежної безпеки
- •4.1.6 Вимоги до режиму праці і відпочинку
- •4.2 Практична частина
- •4.2.1 Оцінка категорії важкості праці
- •4.2.2 Оздоровлення повітря робочої зони
- •4.2.3 Захист від шуму та вібрації
- •5 Результативний розділ
1.2.2 Документування бізнес-процесу програмного продукту на основі sadt-діаграм
Методологію IDEF0 можна вважати наступним етапом розвитку добре відомого графічного мови опису функціональних систем SADT (Structured Analysis and Design Teqnique). Історично, IDEF0, як стандарт, був розроблений в 1981 році департаментом Військово-Повітряних Сил США в рамках програми автоматизації промислових підприємств, яка носила позначення ICAM (Integrated Computer Aided Manufacturing).
У методі IDEF0 можна виділити такі складові, як концепція методу, графічна мова, процедура читання діаграми, метод побудови моделі, критерії оцінки якості та ін.
У структуру організаційної підтримки методу IDEFO входять:
процедура збору даних (інтерв'ювання);
метод групової роботи;
форми документування моделі;
процедури узгодження і затвердження моделі.
IDEF0-модель описує: що система робить, що вона виробляє, яка інформація використовується для управління, які ресурси та засоби застосовуються для виконання її функцій.
Одним з достоїнств IDEF0-моделей є те, що вони забезпечують можливість обміну інформацією про даному об'єкті мовою, зрозумілою не тільки аналітику і розробнику системи, а й фахівця-експерта в предметній області, користувачеві, керівнику (Д. Росс назвав техніку структурного аналізу мовою для передачі розуміння). В основі методу IDEF0 лежать такі концептуальні положення:
графічне представлення моделі у вигляді ієрархії діаграм, забезпечує компактність подання інформації;
максимальна виразність, тобто здатність найкращим чином забезпечити "понимаемость" моделі;
строгість і точність представлення;
покрокові процедури розробки моделі, її перегляду та об'єднання;
відділення організації від функції виключення впливу організаційної структури на функціональну модель.
IDEFO-модель складається з ієрархічного ряду діаграм, які поступово відображають рівні все більш докладних описів функцій та їх інтерфейсів в межах системи. Діаграма, що знаходиться на вершині моделі, узагальнює всю розглянуту систему. Діаграми першого рівня представляють найважливіші підсистеми з їх взаємозв'язками, а діаграми самого нижнього рівня представляють деталізовані функції, за допомогою яких, власне, і працює система.
На рисунку Б.1 показана SADT-діаграма першого рівня програми «Есть решение!».
На діаграмі показано, що в якості вхідних даних для програми виступають тип задачі, яка буде вирішуватися, коефіцієнти матриці та вільні члени, що вводяться користувачем програми як вхідні параметри для автоматичного вирішення задач.
На виході з програми виконується функція виводу результату рішення в зручній для користувача формі.
Блок А1 є функціональним блоком збору вхідних параметрів, що будуть використовуватись програмою для обробки та видачі результату. Від цих даних залежить обрання програмою алгоритма для вирішення задачі, що введена користувачем. В якості вхідних параметрів виступають тип задачі, коефіцієнти матриці та вільні члени, в якості управлінської роботи – математичні правила, в якості механізма управління – користувач.
Блок А2 є функціональним блоком обробки інформації. Обробка здійснюється на основі вибору користувачем конкретного типу задачі над тими даними, що були введені в спеціально для цього призначені поля. В якості вхідних параметрів виступають параметри для обчислення, в якості управлінської роботи – математичні правила, в якості механізма управління – користувач.
Блок А3 є функціональним блоком формування результату. Після обробки даних результат вирішення задачі виводиться в спеціальне поле в зручній для користувача формі. В якості вхідних параметрів виступають дані для формування результату, в якості управлінської роботи – правила оформлення текстової інформації, згідно з якими виводиться результат, в якості механізма управління – користувач.
