1.2.2 Документування бізнес-процесу програмного продукту на основі sadt-діаграм

Методологію IDEF0 можна вважати наступним етапом розвитку добре відомого графічного мови опису функціональних систем SADT (Structured Analysis and Design Teqnique). Історично, IDEF0, як стандарт, був розроблений в 1981 році департаментом Військово-Повітряних Сил США в рамках програми автоматизації промислових підприємств, яка носила позначення ICAM (Integrated Computer Aided Manufacturing).

У методі IDEF0 можна виділити такі складові, як концепція методу, графічна мова, процедура читання діаграми, метод побудови моделі, критерії оцінки якості та ін.

У структуру організаційної підтримки методу IDEFO входять:

• процедура збору даних (інтерв'ювання);

• метод групової роботи;

• форми документування моделі;

• процедури узгодження і затвердження моделі.

IDEF0-модель описує: що система робить, що вона виробляє, яка інформація використовується для управління, які ресурси та засоби застосовуються для виконання її функцій.

Одним з достоїнств IDEF0-моделей є те, що вони забезпечують можливість обміну інформацією про даному об'єкті мовою, зрозумілою не тільки аналітику і розробнику системи, а й фахівця-експерта в предметній області, користувачеві, керівнику (Д. Росс назвав техніку структурного аналізу мовою для передачі розуміння). В основі методу IDEF0 лежать такі концептуальні положення:

• графічне представлення моделі у вигляді ієрархії діаграм, забезпечує компактність подання інформації;

• максимальна виразність, тобто здатність найкращим чином забезпечити "понимаемость" моделі;

• строгість і точність представлення;

• покрокові процедури розробки моделі, її перегляду та об'єднання;

• відділення організації від функції виключення впливу організаційної структури на функціональну модель.

IDEFO-модель складається з ієрархічного ряду діаграм, які поступово відображають рівні все більш докладних описів функцій та їх інтерфейсів в межах системи. Діаграма, що знаходиться на вершині моделі, узагальнює всю розглянуту систему. Діаграми першого рівня представляють найважливіші підсистеми з їх взаємозв'язками, а діаграми самого нижнього рівня представляють деталізовані функції, за допомогою яких, власне, і працює система.

На рисунку Б.1 показана SADT-діаграма першого рівня програми «Есть решение!».

На діаграмі показано, що в якості вхідних даних для програми виступають тип задачі, яка буде вирішуватися, коефіцієнти матриці та вільні члени, що вводяться користувачем програми як вхідні параметри для автоматичного вирішення задач.

На виході з програми виконується функція виводу результату рішення в зручній для користувача формі.

Блок А1 є функціональним блоком збору вхідних параметрів, що будуть використовуватись програмою для обробки та видачі результату. Від цих даних залежить обрання програмою алгоритма для вирішення задачі, що введена користувачем. В якості вхідних параметрів виступають тип задачі, коефіцієнти матриці та вільні члени, в якості управлінської роботи – математичні правила, в якості механізма управління – користувач.

Блок А2 є функціональним блоком обробки інформації. Обробка здійснюється на основі вибору користувачем конкретного типу задачі над тими даними, що були введені в спеціально для цього призначені поля. В якості вхідних параметрів виступають параметри для обчислення, в якості управлінської роботи – математичні правила, в якості механізма управління – користувач.

Блок А3 є функціональним блоком формування результату. Після обробки даних результат вирішення задачі виводиться в спеціальне поле в зручній для користувача формі. В якості вхідних параметрів виступають дані для формування результату, в якості управлінської роботи – правила оформлення текстової інформації, згідно з якими виводиться результат, в якості механізма управління – користувач.