- •1 Загальна частина
- •1.1 Аналіз предметної області
- •1.1.1 Аналіз інформаційного забезпечення
- •1.1.2 Постановка задачі
- •1.1.3 Аналіз існуючих програмних продуктів
- •1.1.3.1 Тестувальна програма з інформатики «InfTest»
- •1.1.3.2 Навчальна програма «Тела вращения» («Rotation bodies»)
- •1.1.3.3 Навчальні онлайн – програми
- •1.1.4 Визначення основних термінів програмного продукту
- •1.2 Розробка sadt-діаграми
- •1.2.1 Виділення та опис бізнес-процесів програмного продукту
- •1.2.2 Документування бізнес-процесу програмного продукту на основі sadt-діаграм
- •1.3 Технічне завдання на розробку програмного продукту
- •1.3.1 Введення
- •1.3.2 Підстави для розробки
- •1.3.3 Призначення розробки
- •1.3.4 Вимоги до програми або програмного продукту
- •1.3.5 Вимоги до програмної документації
- •1.3.6 Техніко-економічні показники
- •1.3.7 Стадії і етапи розробки
- •1.3.8 Порядок контролю і приймання
- •1.4 Розробка засобів моделювання програмного продукту
- •1.4.1 Розробка логічної моделі
- •1.4.1.1 Діаграма прецедентів
- •1.4.1.2 Діаграма класів
- •1.4.1.3 Діаграма послідовності
- •1.4.1 Опис мови (середовища) програмування
- •1.4.1.1 Загальні відомості мови c#
- •1.4.2.2 Елементи мови c#
- •2 Спеціальна частина
- •2.1 Структура програмного продукту
- •2.2 Структура і функціональне призначення модулів програмного продукту
- •2.3 Елементи інтерфейсу програмного продукту
- •3 Економічний розділ
- •3.1 Розрахунок капітальних витрат на створення програмного продукту
- •3.2 Розрахунок річної економії поточних витрат
- •4 Розділ з охорони праці
- •4.1 Теоретична частина
- •4.1.1 Вимоги до освітлення
- •4.1.2 Вимоги до магнітних випромінювань
- •4.1.3 Організація робочого простору
- •4.1.4 Вимоги до електробезпеки
- •4.1.5 Вимоги до пожежної безпеки
- •4.1.6 Вимоги до режиму праці і відпочинку
- •4.2 Практична частина
- •4.2.1 Оцінка категорії важкості праці
- •4.2.2 Оздоровлення повітря робочої зони
- •4.2.3 Захист від шуму та вібрації
- •5 Результативний розділ
4.2 Практична частина
Проаналізуємо умови праці техніка-програміста. Робоче приміщення має наступні характеристики: довжина приміщення 9 м, ширина 4 м і висота 5 м. Отже, площа приміщення складає 36 м2, а об’єм – 180 м3.
Для забезпечення оптимальних умов праці необхідне дотримання відповідності наступних параметрів: параметрів мікроклімату (температури, вологості, якісного складу повітря) нормативним значенням, достатнє освітлення. Умови експлуатації обчислювальної техніки накладають ряд умов на параметри мікроклімату, оскільки перегрівши апаратуру може привести до виходу її з ладу.
Велике значення має оптимальне планування робочого місця і раціональний режим праці і відпочинку.
Для даного робочого місця і виробничого приміщення характеристика умов праці приведена в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Опис робочого місця
Параметри мікроклімату в теплий період року |
Загальне освітлення,Е, лк |
Тривалість зосередженого спостереже-ння, % |
|||||
Температура, °С |
Швидкість повітря, м/с |
Вологість повітря, % |
|||||
24 |
0,1 |
50 |
400 |
50 |
|||
Рівень шуму, дБ А |
Характеристика приміщень, м |
Кількість |
|||||
Довжина |
Ширина |
Висота |
Приміщень |
Робочих місць |
|||
54 |
9 |
4 |
5,0 |
3 |
9 |
||
4.2.1 Оцінка категорії важкості праці
Категорія важкості характеризує стан організму людини, яке формується впливом умов праці. Кожен виробничий елемент умов праці Хі на робочому місці отримує бальну оцінку від 1 до 6, якщо він впливає на працівника впродовж всього робочого часу. У тих випадках, коли він впливає на працівника не повний робочий день, а лише частково, елемент оцінюється його тривалістю.
Згідно індивідуального завдання температура повітря складає 24 °С, тоді відповідно таблиці 4.2 оцінка факторів умов праці складає 3 бали. Таким чином визначаємо бали для кожного іншого чинника. У таблиці 4.2 приведені бали для кожного чинника відповідно індивідуального завдання.
Таблиця 4.2 – Оцінки чинників важкості праці в балах
Чинник |
Коефіцієнт чинника |
Температура |
3 |
Швидкість повітря |
1 |
Вологість повітря |
1 |
Рівень шуму |
3 |
Загальна освітленість |
1 |
Тривалість зосередженого спостереження |
2 |
Інтегральну бальну оцінку важкості праці Іm1 на конкретному робочому місті можна визначити по формулі (4.1):
Іт1
= 10
, (4.1)
де Хоп – елемент умов праці, яка отримала найбільшу оцінку;
– середній бал всіх активних елементів
умов праці окрім того, що визначає Хоп,
який визначається по формулі (4.2):
–
сума
всіх елементів окрім того, що визначає
Хоп
(коефіцієнт чинника відповідно таблиці
4.1);
n – кількість врахованих елементів умов праці.
Елементом умов праці, яка отримала найбільшу оцінку, в даних умовах приймаємо температуру: Хоп = 3. Середній бал всіх активних елементів умов праці окрім того, що визначає Хоп за формулою (4.2):
Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо по формулі (4.1):
Іт1
= 10
= 41
Залежність категорії важкості праці від величини інтегральної бальної оцінки наведена в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 – Залежність категорії важкості праці від величини інтегральної бальної оцінки
Категорія важкості праці |
Діапазон інтегральної бальної оцінки |
І |
До 18 |
ІІ |
19 … 33 |
ІІІ |
34 … 45 |
ІV |
45,7 … 53,9 |
V |
54 … 59 |
VI |
Понад 59,1 |
Відповідно таблиці 4.3 приймаємо інтегральну бальну оцінку 41 балів, яка відповідає ІІІ категорії важкості праці.
Інтегральна бальна оцінка важкості роботи дає можливість визначити вплив умов роботи на працездатність людини. Для цього спочатку визначається рівень стомлення по формулі (4.3):
де Y – рівень стомлення, умовні одиниці;
15,6 і 0,64 – коефіцієнт регресії.
По формулі (4.3) отримаємо:
Працездатність людини визначається як величина протилежна стомленню по формулі (4.4):
де R – працездатність людини, умовні одиниці.
Розрахуємо працездатність по формулі (4.4):
