4.1.4 Вимоги до електробезпеки

При роботі з ПК застосовують апарати та обладнання, в яких використовується електроенергія, тому питання електробезпеки є актуальним. При експлуатації обладнання потрібно дотримуватися вимог і правил “правила охорони обчислювальних машин”, “Правила техніки і безпеки при експлуатації електроустановок”, затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 10 лютого 1999 року №21.

Потрібно завжди пам’ятати, що однією з особливостей електричного струму є те, що частини устаткування найчастіше нерухомі, і людина думає , що воно не принесе ніякої шкоди тому, що нерухоме устаткування не мають високої температури, видимого випромінення, тому аналізатори не фіксують небезпеку, що насправді існує.

Для того, щоб зменшити кількість винєкнення нєсчасних випадків уражєних електричним струмом потрібно провести основні заходи:

Для забезпечення безпеки єлєктроспоживачів варто застосовувати до 42 В: у приміщеннях з підвищеною небезпекою-36В, в особливо небезпечних-12В. Потрібно завжди пам’ятати, що небезпечного електроструму не існує, навіть при ураженні 12В, якщо напруга діє на безпосередньо важливі нервові вузли, керування якими в організмі людини здійснюється електричними сигналами дуже малих напруг.

При порушенні ізоляційного провода може призвести до летальних випадків, тому контроль ізоляції є необхідним заходом, що попереджує небезпеку ураження електричним струмом.

Усі електроприлади які знаходяться в приміщенні згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 повинні бути заземленні за допомогою нульового захисного провідника. Використання нульового робочого як нульового захисного провідника забороняється. Усі елєктроприймачі які використовуються в приміщенні, повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з’єднань і електроризеток заводського виготовлення.

При здійснені трудової діяльності в приміщенні виникає також електростатистичне поле, воно виникає за рахунок тертя: килими, ліноліуми, лаковані покриття, одяг із синтетичної тканини, взуття. Також джерелом електростатичного поля є відеотермінали (ВДТ). Напруженість електростатистичного поля залежно від типу ВДТ коливається від 8 до 75 кВ/м. Відповідно до ГОСТ12.1.045-84”ССБТ.

Для досягнення зниження електрики та її небезпечних проявів здійснюються такі заходи:

• застосуванням електропровідності поверхні шляхом підтримки у приміщенні з ВДТ відносної вологості на рівні 40-60 %;

• застосуванням іонізації повітря нейтралізаторами статистичної електрики;

• застосуванням у приміщенні з ВДТ підлоги з анти статистичними лінолеумом і проведенням вологого прибирання;

• періодично при вимкненому комп’ютері протирати ледве змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою пил з поверхонь апаратури.

4.1.5 Вимоги до пожежної безпеки

Оскільки пожежа являє собою процес неконтрольованого горіння, то контроль за процесами, які сприяють умовам її виникнення, є основним інструментом запобігання пожежі.

На території підприємства це досягається попередженням створення горючого середовища та утворення в ньому джерел загоряння. Система запобігання пожежі має забезпечувати контроль горючого середовища, речовин і матеріалів, джерел теплової енергії та їхньої взаємодії з горючими речовинами та матеріалами.

Оцінка пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів передбачає визначення комплексу показників, вибір яких залежить від агрегатного стану речовини (матеріалу) та умов їхнього використання. Номенклатура показників та їхнє визначення й застосування для характеристики вибухопожежонебезпеки речовин і матеріалів приймається за ГОСТ 12.1.044-89. Дані про пожежонебезпечні властивості мають подаватися для всіх речовин, матеріалів, сумішей тощо, які застосовуються на виробничому об'єкті, з урахуванням особливостей і параметрів технологічних процесів. При відсутності таких параметрів їх визначають дослідним шляхом на установках, які пройшли атестацію на право отримання експериментальних даних, або за допомогою стандартизованих розрахункових методів.

Аналіз пожежної небезпеки технологічних процесів включає:

• оцінку пожежної небезпеки речовин і матеріалів, які використовуються в технологічному процесі;

• вивчення технологічного процесу з метою визначити обладнання, ділянки або місця зосередження горючих матеріалів або можливого утворення парогазових горючих сумішей;

• визначення можливості утворення в горючому середовищі джерел загоряння;

• моделювання різноманітних варіантів аварій, шляхів розповсюдження пожежі та вибір проектної аварії;

• розрахунок категорії приміщень, будівель, установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою;

• визначення складу систем попередження пожежі та протипожежного захисту технологічних процесів;

• розробку заходів підвищення пожежної безпеки технологічних процесів і окремих їхніх ділянок.

До заходів зниження наслідків пожежі належать:

• обмеження розтікання горючих рідин;

• зменшення інтенсивності випаровування горючих рідин;

• аварійний злив горючих рідин у аварійні ємності;

• установлення вогнеперешкоджувачів;

• обмеження маси небезпечних речовин при зберіганні та в технологічних апаратах;

• водяне зрошення технологічних апаратів;

• винесення пожежонебезпечного обладнання до ізольованих приміщень;

• установлення в технологічному обладнанні швидкодіючих відмикаючих пристроїв;

• обмеження розповсюдження пожежі за допомогою протипожежних відстаней і перешкод;

• застосування вогнезахисних фарб та покриттів;

• захист технологічних процесів, обладнання та окремих приміщень установками пожежогасіння;

• застосування пожежної сигналізації;

• навчання персоналу способам ліквідації аварій та діям у разі пожежі;

• створення умов для найшвидшого введення в дію підрозділів пожежної охорони шляхом улаштування під'їзних шляхів, пожежних водоймищ та зовнішнього протипожежного водогону.