3 Економічний розділ

3.1 Розрахунок капітальних витрат на створення програмного продукту

Капітальні витрати «К» на створення програмного виробу (ПВ) мають одноразовий характері розраховуються за формулою (3.1):

К = К1 + К2 + К3 ,

(3.1)

де К₁ – витрати на обладнання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, грн.;

К₂ – витрати на ліцензійні програмні продукти, грн.;

К₃ – витрати на створення програмного продукту, грн.

Примітка: Транспортно-заготівельні витрати прийняти 1– 5 % від вартості обладнання.

Розрахунок витрат на створення ПВ – К3 розраховуються за формулою (3.2):

К3 = З1 + З2 + З3 ,

(3.2)

де З1– витрати праці програмістів-розробників, грн.;

З2– витрати комп'ютерного часу, грн.;

З3– непрямі (накладні) витрати, грн.

Витрати праці програмістів-розробників «З1» розраховуються за формулою (3.3):

,

(3.3)

де N_k – кількість розробників k-й професії, чол;

r_k – годинна зарплата розробника k-й професії, грн.;

T_k – трудомісткість розробки для k-го розробника (кількість витраченого розробником часу), годин;

К_зар – коефіцієнт нарахувань на фонд заробітної плати, (1,2 – 1,45).

Годинна зарплата розробника «rk» визначається за формулою (3.4):

,

(3.4)

де М_к – місячна зарплата-го розробника, грн.;

F_k^мес – місячний фонд часу його роботи, год.

Трудомісткість розробки включає час виконання робіт, представлених в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Трудомісткість робіт

Стадії розробки	Етапи робіт	Зміст робіт
1	2	3
Технічне завдання 11.05.15 – 17.05.15	Обґрунтування необхідності розробки програми	Програма «Есть решение!» призначена для спрощення навчання багатьом студентам цієї країни. Дана програма дозволяє швидко, а головне ефективно, навчитися розв’язувати системи лінійних рівнянь різними найпопулярнішими методами та виконувати операції над матрицями. Це досягається завдяки простому та зрозумілому інтерфейсу програми, через який користувач обирає тип задачі, яку йому необхідно вирішити, потім вводить параметри для обчислення та через один клік миші отримує готове покрокове рішення задачі, яке можна потім зберегти на жорсткий диск або змінний носій у вигляді документу. Також користувач може скористатися довідковою інформацією, що міститься у програмі, та більш детально ознайомитися з певним методом вирішення задач.
	Науково-дослідні роботи
	Розробка і затвердження технічного завдання
Ескізний проект 18.05.15 – 24.05.15	Розробка ескізного проекту	В якості вхідних даних виступають тип задачі, яка буде вирішуватися, коефіцієнти матриці та вільні члени, що вводяться користувачем програми як вхідні параметри для автоматичного вирішення задач.
	Затвердження ескізного проекту
Технічний проект 25.05.15 – 31.05.15	Розробка технічного проекту	Для форми представлення вхідних і вихідних даних були створені модулі, що надають можливість користувачеві в зручній формі вводити дані та отримувати результат після їх обробки
	Затвердження технічного проекту

Продовження таблиці 3.1

1	2	3
Робочий проект 01.06.15 – 07.06.15	Розробка програми	У ході розробки даного програмного продукту були проведений ряд тестувань, в ході якого були знайдені помилки в роботі системи. Після усунення цих помилок був проведений повторний тест, який не виявив ніяких помилок.
	Розробка програмної документації
	Випробування програми
Впровадження 08.06.15 – 10.06.15	Підготовка і передача програми	Для надання інформації щодо використання програми було створено керівництво користувача, в якому детально описуються принципи та особливості роботи з програмою «Есть решение!»

Розрахунок трудомісткість розробки «T_k» для кожного розробника здійснюється за формулою (3.5):

Tk= t1k + t2k + t3k + t4k + t5k ,

(3.5)

де t_1k, t_2k, t_3k, t_4k, t_5k – час, витрачений на кожному етапі розробки k-м розробником, год.

Трудомісткість розробки включає час виконання робіт, представлених в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Загальна тривалість етапів роботи

Етапи робіт	Трудомісткість, годин
Технічне завдання	49
Ескізний проект	89
Технічний проект	79
Робочий проект	119
Впровадження	59
Разом:	395

Витрати комп'ютерного часу «З₂» розраховуються за формулою (3.6):

З2 = Ск·F0 ,

(3.6)

де С_к – собівартість комп'ютерного години, грн.;

F₀ – витрати комп'ютерного часу на розробку програми, год.

Собівартість комп'ютерного години «СК» розраховується за формулою (3.7):

СК= СА + СЭ + СТО ,

(3.7)

де С_А – амортизаційні відрахування, грн.;

С_Е – енерговитрати, грн.;

С_ТО – витрати на техобслуговування, грн.

Амортизаційні відрахування «СА» розраховуються за формулою (3..8):

СА = = СiNАi/ Fгоді ,

(3.8)

де Сі – балансова вартість i-го обладнання, яке використовується для створення ПК, грн.;

N_А – річна норма амортизації i-го устаткування, частки;

F_год – річний фонд часу роботи i-го устаткування, год.

Енерговитрати «С_Э» розраховуються за формулою (3.9):

СЭ= РЭ·СкВт ,

(3.9)

де Р_Э – витрата електроенергії, споживаної комп'ютером;

С_кВт – вартість 1 кВт/ч електроенергії, грн.

Витрати на технічне обслуговування «С_ТО» розраховуються за формулою (3.10):

СТО= rТО·,

(3.10)

де г_ТО – годинна зарплата працівника обслуговуючого устаткування, грн.;

λ – періодичність обслуговування.

Періодичність обслуговування «λ» розраховується за формулою (3.11):

,

(3.11)

де N_то – кількість разів обслуговування обладнання в місяць;

F_мес – місячний фонд часу роботи устаткування, год.

Непрямі витрати «З₃» визначаються за формулою (3.12):

З3 = С1 + С2 + С3 ,

(3.12)

де С₁ – витрати на утримання приміщень, грн.;

С₂ – витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень, грн.;

C₃ – інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо)

За формулою (3.5) визначаємо розрахунок трудомісткість розробки:

T_k=49+89+79+119+59=395

За формулою (3.4) визначаємо годинну зарплата розробника:

= 2456 / 23 8 = 13,35

За формулою (3.3) визначаємо витрати праці програмістів-розробників:

З₁ = 1 13,35 395 1,3 = 6855,23

За формулою (3.11) визначаємо періодичність обслуговування:

= 1 / (8 23) = 0,005

За формулою (3.10) визначаємо витрати на технічне обслуговування:

С_ТО = 12,75 0,005 = 0,064

За формулою (3.9) визначаємо енерговитрати:

С_Э = 1,075 0,41 = 0,44

За формулою (3.8) визначаємо амортизаційні відрахування:

С_А = (5350 0,55) / (23 8 12) = 1,33

За формулою (3.7) визначаємо собівартість комп'ютерного часу:

С_К = 1,33 + 0,44 + 0,064 = 1,834

За формулою (3.6) визначаємо витрати комп'ютерного часу:

З₂ = 1,834 395 = 724,43

За формулою (3.12) визначаємо непрямі витрати:

З₃ = 1716,48 + 171,65 + 6420 = 8308,13

За формулою (3.2) визначаємо розрахунок витрат на створення ПВ:

К₃ = 6855,23 + 724,43 + 8308,13 = 15887,79

За формулою (3.1) визначаємо капітальні витрати «К» на створення програмного виробу:

К = (5350 + 107) + 1832 + 15887,79 = 23176,79