22. Механізм розрахунку та порядок сплати земельного податку.

Базою оподаткування є:

1) нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

2) площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

• для ріллі, сіножатей та пасовищ − 0,1;

• для багаторічних насаджень − 0,03.

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому КМУ.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою ПКУ.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

23. Фіксований сільськогосподарський податок: умови переходу, порядок нарахування та сплати.

Платниками податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Обов’язкові умови переходу на фіксований податок:

• кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином - платником податку, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти;

• валовий доход такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119 тис. грн.).

Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 гривень.

У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. У такому випадку платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50 відсотків від суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу та повідомити про це податковий орган, який зобов'язаний внести відповідні зміни до патенту .

Переваги системи оподаткування на фіксованому податку :

- Низька фіксована ставка податку від 20 до 100 грн. щомісячно плюс 50% за кожну найману особу

- Облік доходів і витрат можна вести в довільній формі (для визначення обсягу доходу). Книгу за ф.№10 вести не обов’язково.

- Використовувати РРО (реєстратори розрахункових операцій) не обов’язково (крім торгівлі підакцизними товарами).

- Не сплачується податок з доходів фізичних осіб - 15% (ПДФО) за себе підприємцем.

- Не сплачується фіксований пенсійний внесок за себе підприємцем.

Недоліки :

- Якщо немає доходу, то ФП все рівно сплачувати в т.ч. й за працівн.

- Працювати на ФП заборонено, якщо валовий дохід за попередні 12 календарних місяці перевищує 119 тис.грн. або якщо у трудових відносинах перебуває більше 5 осіб.

- Продавати товар можна тільки на територію ринку, сплачуючи збір.

- Не можна торгувати лікеро-горілчаними, тютюновими виробами та деякою іншою продукцією, забороненою до продажу на ринку.

Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби.

Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:а) у I кварталі – 10 відсотків;

б) у II кварталі – 10 відсотків;в) у III кварталі – 50 відсотків;г) у IV кварталі – 30 відсотків.