13.Визначення та розрахунок бази оподаткування майновими податками.

Важливими податками в сучасних системах оподаткування виступа­ють майнові податки і збори. Вони встановлюються відносно майна, яке перебуває у власності того чи іншого платника. Перелік майна, що опода­тковується, визначається чинним податковим законодавством.

Характерним прикладом майнових податків і зборів в Україні є збір за першу реєстрацію транспортного засобу, податок за землю (за умови, що земля знаходиться у власності платника) та податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Такі платежі виступають значним джере­лом формування дохідної частини бюджетів, і як наслідок, джерелом фінансування економічних і соціальних програм розвитку регіонів.

Збором за першу реєстрацію оподатковуються наземні, водні та повітряні транспортні засоби. В процесі адміністрування збору за першу реєст­рацію транспортного засобу існують певні недоліки, які створюють перепони для повноти його надходження. Ці недоліки в основну стосуються обміну інформацією про наявність транспортних засобів у фізичних осіб між органами, які контролюють процес справляння збору.

Умовно транспортні засоби, шо підлягають оподаткуванню можна по­діли™ на три групи:

• наземні транспортні засоби (легкові та вантажні автомобілі, мото­цикли (мопеди), велосипед з двигуном, трактори колісні);

• водні транспортні засоби (яхти і судна парусні з допоміжним двигу­ном або без нього, човни моторні та катери);

• повітряні транспортні засоби (літаки і вертольоти).

Платниками збору за першу реєстрацію транспортного засобу висту­пають юридичні та фізичні особи, які здійснюють в Україні першу реєст­рацію транспортних засобів.

Об'єктом оподаткування є колісні транспортні засоби, судна, зареєст­ровані у державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України.

Іншими загально відомими податками, який виступає майновим є податок на землю. В Україні він справляється у вигляді плати за землю, яку розподілено на земельний податок та орендну плату за землю. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів, крім орендарів та інвесторів – учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок виступають, як юридичні так і фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути громадяни та юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави.

Відтак платниками плати за землю виступають власники земельних ділянок, а також користувачі землі, що знаходиться в державній або комунальній власності.

Іншим ефективним інструментом наповнення бюджету має стати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, справляння якого передбачене Податковим кодексом України з 1 липня 2012 р. оподаткування нерухомості як окремого виду справляння податків в Україні не було. В багатьох країнах податок на нерухомість входить до складу майнових податків.

Певним країнам притаманний єдиний податок на нерухомість. До таких країн відносять Великобританію, США в яких існує так звана система загального права. Що стосується окремих податків, які виступають складовими податку на нерухомість (земельний податок, податки на майно фізичних осіб і організацій), то їх справляння притаманне континентальній правовій системі.

На основі світового досвіду було розроблено механізм справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. В Податковому кодексі України цей податок віднесено до місцевих податків. Платниками цього податку є власники житлової нерухомості, а базою оподаткування виступає житлова площа.