6. Механізм оподаткування доходів у вигляді заробітної плати

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподатку­вання визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єди­ного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбаче­них законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсій­ного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наяв­ності.

В загальному вигляді алгоритм визначення об'єкта оподаткування по­датком на доходи фізичних осіб можна подати формулою, яка має наступ­ний вигляд:

ООпдфо = (ЗП - ЄСВ - ПСП),

де: ООпдфо - об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб; ЗП - заробітна плата одержана протягом місяця; ЄСВ - єдиний соціаль­ний внесок; ПСП - податкова соціальна пільга.

Зміни, що відбулись з 1 січня 2004 року (прийняття Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»¹⁷) та з 1 січня 2011 року (прийнят­тя Податкового кодексу України) в оподаткуванні доходів фізичних осіб кардинально змінили не тільки правила визначення об'єкта оподаткуван­ня, розміру неоподатковуваного мінімуму та податкових вирахувань, а й підхід щодо встановлення та застосування ставок податку. Так, базова ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків від бази оподаткування. Натомість у разі якщо загальна сума отриманих платни­ком податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикра­тний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення.

7. Особливості розрахунку податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств

Податок нараховується платником самостійно за ставкою,21(16% з 2014) від податкової бази. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню , підлягає сплаті до бюджету в сумі зменшеній на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування.

Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими цим розділом, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.

Платники податку разом з відповідною податковою декларацією подають органу державної податкової служби перелік доходів та витрат платника податку в розрізі контрагентів - платників єдиного податку, до якого включаються операції, здійснені таким контрагентом.

Форма та порядок складання такого переліку доходів та витрат встановлюються у порядку, визначеному статтею 46 цього Кодексу.

Порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи.

Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податків, які здійснюють відповідні виплати.

Використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік;

Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім:

• виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 155 цього розділу, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року;

• у разі якщо особа ставиться на облік органом державної податкової служби як платник податку в середині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду;

Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим періодом вважається період, на який припадає дата такої ліквідації;

Платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому:

• до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку);

• сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування.

У разі якщо основні засоби використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, дохід (прибуток) від провадження якої звільняється від оподаткування, так і з іншою діяльністю.

Суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, спрямовуються на переоснащення матеріально-технічної бази, на повернення кредитів, використаних на вказані цілі, і сплату процентів за ними та/або поповнення власних обігових коштів.

Суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, здійснених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат.

У разі якщо суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, використані не за цільовим призначенням, такі кошти зараховуються до бюджету в першому кварталі наступного звітного року.