2.Порядок визначення об'єкта та бази оподаткування податком на додану вартість

Податковим законодавством України визначено перелік операцій, що висупають об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а також операції, які не є об'єктом оподаткування податком. Отже, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;

ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту;

в) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або

реекспорту.

г) з метою оподаткування ПДВ до експорту також прирівнюється по­стачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, мит- ного складу або спеціальної митної зони;

д) з метою оподаткування ПДВ до імпорту також прирівнюється по­стання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безми- тної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони для їх подаль- шого вільного обігу на території України;

е)постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до Податко­вого кодексу України під звичайною ціною розуміють ціну товарів (робіт, послуг), визначену сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вва­жається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків:

а) бартерних операцій;

б) операцій з пов'язаними особами;

в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режи­ми оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибу­ток, або не є платником податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;

г) в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Визначення звичайної ціни у випадках, встановлених Податковим ко­дексом України, здійснюється за одним з методів:

а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);

б) ціни перепродажу;

в) «витрати плюс»;

г) розподілення прибутку;

ґ) чистого прибутку.

При визначенні звичайної ціни згідно з зазначеними методами, вико­ристовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до Податкового кодексу України, з урахуван­ням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вар­тість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виро­бниками суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікар­ських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (кон­трактної") вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріаль­них і нематеріальних активів, що передаються платнику податку іичіикі- редньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсації ю вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені пода­тки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуван­ням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Особливі умови визначення бази оподаткування податком на додану вартість встановлено щодо здійснення суб'єктом господарювання діяль­ності з поставки вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податку. При здійсненні такої діяль­ності базою оподаткування виступає комісійна винагорода такого платни­ка податку.

Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного податку, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг). Визна­чена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отриман­ня послуг.