Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
gotovy_derzhavny_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.98 Mб
Скачать

6. Економічні системи: поняття, структурні характеристики, типологічні ознаки. Цивілізаційний, формаційний, технологічний підхід до аналізу економічних систем.

Економічна система - це певним чином впорядкована система взаємозв’язків між виробниками і споживачами матеріальних благ і ресурсів. Функціонування економічної системи здійснюється через діяльність її суб’єктів. Суб’єктами виступають фірми, підприємства, домашні господарства, держава. Функціонування економ. с-ми забезпечує виробництво, розподіл, обмін і споживання життєвих благ.

З точки зору формаційного підходу розглядають дві протилежні економічні системи: капіталістичну і комуністичну.

Чистий капіталізм характеризується приватною власністю на ресурси і використанням системи ринків для координації економічної діяльності та управління нею. У такій системі поводження кожного її учасника мотивується його особистими, егоїстичними інтересами. Кожна економічна одиниця намагається максимізувати свій дохід на основі індивідуального прийняття рішень. Той факт, що товари і послуги виробляються, а ресурси пропонуються в умовах конкуренції, означає, що існує багато самостійно діючих покупців і продавців кожного продукту і ресурсу. У результаті економічна влада широко розосереджена.Комуністична економіка характеризується суспільною власністю практично на всі матеріальні ресурси, централізованим прийняттям рішень та їх реалізацією через директивне планування, інструкції і команди. Підприємства є державною власністю і здійснюють виробництво на основі централізованих планових показників. Ринок робочої сили відсутній. Виробничі і фінансові ресурси розподіляються централізовано між галузями і підприємствами. Змішані системи. У реальній дійсності сучасні економічні системи розміщуються десь між цими крайнощами. Зараз немає ні чистого капіталізму, ні чистого комунізму (соціалізму).Цивілізаційний підхід Систематизуючим елементом цивілізаційного методу є розвиток продуктивних сил і такої їх складової, як технологічний спосіб виробництва. Він являє собою знаряддя праці в поєднанні з матеріалами, технологіями, енергією, інформатикою та організацією виробництва. за цивілізаційним підходом ми можемо виділити три типи економічних систем: аграрну, або традиційну; індустріальну; постіндустріальнутрадиційній економіці панівним було сільське господарство та натуральний характер виробництва. За індустріальної економіки панівною є промисловість, а загальною формою організації виробництва є товарне виробництво. За постіндустріальної економічної системи основою є нематеріальне виробництво, інформація і знання. Очевидно, за цього типу економіки починається поступове відмирання товарно-грошових і ринкових відносин.

Технологічний підхід Розвиток і вдосконалення засобів в-цтва породжують нові технології та нову організацію в-цтва, нові системи управління. Це зумовлює виникнення нових виробничих відносин, оскільки змінюються їх складові: соціально-; техніко-; організаційно-економічні відносини. Загальний економічний закон відповідності. За ним усі структурні елементи економічних відносин за якісними параметрами і співвідношеннями між собою мають відповідати адекватному рівню розвитку і характеру продуктивних сил. Цей закон має враховуватись як при формаційному так і при цивілізаційному підходах до вивчення типів економічних систем, закономірності їх розвитку.

7. Історичні типи організації виробництва: характеристика натурального та товарного господарства. Передумови переходу від натурального до товарного господарства. Товарне виробництво як основа ринкової економіки.

Суспільство знає два основних типи організації економіки: натуральне господарство і товарне господарство.

Натуральне господарство, за якого продукти праці як результат виробництва використовувались для задоволення особистих потреб безпосередніх виробників і членів їх родин, тобто для використання в межах господарської одиниці – роду, племені, патріархальної сім'ї, общини тощо як різновидів. В основному натуральну форму господарювання мали й великі маєтки традиційного типу.

Натуральне господарство характеризувалося: суспільним поділом праці в зародковому стані, замкнутістю організаційно-економічних зв'язків, роз'єднаністю, відірваністю господарюючих суб'єктів один від одного, примітивною технікою та технологією виробництва, малопродуктивною ручною працею.Тому прогрес у розвитку продуктивних сил і суспільства був дуже повільним.

Усі зв'язки натурального господарства обумовлені лише особливостями процесу праці та виконання тих чи інших операцій у тісних межах окремих господарських одиниць. При цьому робоча сила позбавлена мобільності, вона виробниче та територіальне закріплена. В натуральному господарстві виробничі відносини виявляються в нематеріалізованому вигляді як прямі відносини між учасниками створення благ. Продукти праці розподіляються безпосередньо. Вони без участі ринку надходять в особисте й виробниче споживання.

Товарне виробництво — це така форма організації суспіль­ного господарства, за якою продукти виробляються еконо­мічно відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку. При цьому продукти праці, якими вони обмінюються, стають товарами. Отже, основою виникнення товарного виробництва й обміну є суспільний поділ праці. Саме він приводить до необхідності обміну продуктів праці певних виробників на необхідні для них інші про­дукти. Перший суспільний поділ праці (відокремлення скотарства від землеробства) зробив можливим регулярний обмін між общи­нами, другий (відокремлення ремесла від землеробства й скотар­ства) зумовив зародження товарного виробництва, а третій (від­окремлення торгівлі) сприяв завершенню формування товарного господарства. Поділ праці в суспільстві лише тоді стає основою формування товарного виробництва й обміну продуктів через ринок, коли від­бувається відокремлення виробників як самостійних власників за­собів виробництва. Якщо суспільний поділ праці потребує обміну взагалі, то економічна відокремленість виробників — еквівалентно­го, товарного обміну. Крім того, приватна власність існує у формі приватної трудової та приватної нетрудової. Причиною товарного виробництва з боку відносин власності є за сучасних умов наявність й інших форм власності. Тому для того, щоб не перелічувати при з'ясуванні причин виникнення товарного виробництва усі форми власності, у науковий обіг ввели узагальнююче поняття — "економічна відособленість товаровиробників ". Саме ця умова перетворює будь-який обмін на товарний, а натуральну форму виробництва на товарну. Обмін між різними власниками не може бути нетоварним.Якщо підсумувати найважливіші причини виникнення товарного виробництва, то можна дати узагальнююче визначення його сутності.Якщо на особисте споживання спрямовувались всі виготовлені продукти, таке виробництво було натуральним.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]