5. Виробничі можливості. Крива виробничих можливостей. Обмеженість ресурсів, спадна віддача. Альтернативність використання ресурсів та проблема економічного вибору.

Потреби і виробництво – два полюси економіки, між якими розташована усе її розмаїття. Вони взаємодіють певним чином. По-перше, потреби і виробництво перебувають у суперечливій єдності, адже виробництво не встигає за потребами, не може задовольнити їх повністю і одразу. По-друге, реальні економічні потреби визначають структуру виробництва, його обсяг. По-третє, виробництво, формуючи частину економічних потреб, суттєво впливає на їх структуру. По-четверте, потреби завжди випереджають виробництво, оскільки економічні ресурси є обмеженими.

Обмеженість (рідкісність) ресурсів виробництва визначається різними обставинами – природними, економічними і соціальними. Природні причини полягають в обмеженості землі, її надр, вод, ґрунтів тощо.Економічні причини визначаються тим, що безмежний розвиток виробництва вимагає безмежного зростання кількості ресурсів.Соціальні причини зумовлюються проблемами чисельності населення, умовами і темпами його зростання, тривалості життя, підготовки робочої сили.

Неспівпадання потреб і можливостей їх задоволення внаслідок обмеженості ресурсів змушує всіх людей та суспільство у цілому визначатися, які потреби необхідно задовольнити в першу чергу, а які можна відкласти. Обмежені ресурси можна використати на задоволення різних потреб, тобто одні й ті ж фактори виробництва можна використати для творення різних життєвих благ, тобто виробничі ресурси є альтернативними. Це все і створює проблему економічного вибору.

Будь-яка людина здійснює економічний вибір, коли вирішує, на що витрачати свої обмежені ресурси. З економічним вибором пов’язано також доцільне і раціональне використання виробничих факторів. Правильний економічний вибір дозволить найповніше задовольнити потреби, а неправильний призведе до значних витрат ресурсів і зниження рівня задоволення потреб .Проблема економічного вибору та альтернативність ресурсів виробництва породжує інші проблеми – використання виробничих можливостей (економіки у цілому, галузі, окремого підприємства).Виробничі можливості визначаються такими чинниками:кількість і якість виробничих факторів; розподіл виробничих факторів та вдалість економічного вибору;засоби спадної віддачі ресурсів (спадної продуктивності);технологія та організація виробництва.

В економічній теорії розвиток будь-якого явища чи процесу розглядається з урахуванням фактора часу, тобто у короткостроковому та довгостроковому періодах.

К рива виробничих можливостей показує межу виробничих можливостей при застосуванні визначеної кількості обмежених ресурсів та їх незмінної якості. Із зростанням їх кількості (підвищенням якості) межа виробничих можливостей розширюється, а із скороченням кількості ресурсів (зниженням їх якості) вона звужується. Розширення і зростання людських потреб вимагає такого економічного вибору та ефективного господарювання за умов рідкісності ресурсів, щоб виробництво життєвих благ поступово розширювалося, тобто розширювалася межа виробничих можливостей.