Характеристика споживання та заощадження як функцій доходу. Гранична схильність до заощаджень та гранична схильність до споживання. Криві функції споживання і заощадження.
Споживання – це видатки на придбання товарів та послуг для задоволення потреб людей. Заощадження – частина використовуваного доходу, що не витрачається на споживання. Рівень використовуваного доходу, за якого не заощаджують і не витрачають попередніх заощаджень, наз. пороговим доходом.
Функція споживання – крива що відображає зв'язок між споживанням та доходом.
Функція заощадження – відображає зв'язок між використовуваним доходом і заощадженнями. Величину додаткового споживання, що його спричиняє одна додаткова одиниця доходу, наз. гранична схильність до споживання (MPC):
Гранична схильність до заощаджень (MPS) – величина додаткового заощадження, що його спричиняє одна додаткова одиниця доходу.
MPC+MPS=1;
Частку споживання у використовуваному доході наз. середньою схильністю до споживання (АРС). Відповідно частку заощаджень – АРS.
Поточна вартість майбутнього доходу – це та сума грошей сьогодні, яка створить указаний майбутній дохід за наявних % ставок. Зведення майб. доходу до поточного здійснюємо за допомогою дисконтування. Нарахування складного процента:
Припустимо,
ми поклали в банк 100грн. під 10% річних.
Через рік вклад зросте до 110грн, через
2 роки – до 121 (=110+110*0,1), через 3р. – 133,1,
через n років: 100(1+0,1)n.
Отже, майб вартість нинішнього вкладу:
FV=X(1+i)n;
Х – величина нинішнього вкладу; і - %
ставка; n – к-сть років, що відділяють
майб. пер. від нинішнього. Поточна
вартість, коли Х грн. доведеться сплатити
через n років за % ставкою і:
Чинники споживання і заощадження не пов’язані з поточним доходом:
- майбутній сподіваний дохід;
- прагнення підтримати однаковий рівень споживання упродовж усього життя (заощадження поточного доходу для споживання у майб. – вихід на пенсію тощо; завдяки заощадженням нагромаджується майно, багатство), ефект майна – коли більше багатство веде до більшого споживання (отримання спадщини);
- сподівання споживачів (щодо майб. цін, доходів, наявність товарів – очікування зростання цін веде до збільшення споживання сьогодні і до зменшення заощаджень);
- можливість переміщення майб. доходу для поточного споживання (позика), неможливість перемістити свій майб. дохід для розширення поточного споживання наз. позичковим обмеженням;
- зміни в оподаткуванні (тривалі підвищення податків зменшує і споживання і заощадження, а їхні функції переміщує донизу і навпаки);
- зростання держ. боргу (традиційний підхід – зниження податків, яке уряд фінансує збільшенням запозичень, збільшуватиме споживчі видатки; рікардівський – це не збільшує спож. видатків, бо держ. запозичення сьогодні підвищать податки у майб.)
Якщо зміна у спож./заощ. спричинена змінами у використовуваному доході, то її наз. зміною величини спож./заощ. (переміщення від одної точки до іншої по стабільній кривій). Якщо обсяг спож./заощ. змінився через чинники не пов’язані з доходом – зміна спож./заощ. (переміщення кривої вгору/вниз). Переважно функції спожив. і заощ. переміщуються у протилежних напрямках, лише підвищення податків переміщує обидві вниз.