Захист від випромінювань

• Захист часом(обмеження перебування)

• Захист відстанню

• Зменшення потужності випромінювання в джерелі

• Екранування джерел випромінювання

• Застосування ЗІЗ ( халати, комбінезони)

До технічних заходів та засобів захисту від іонізуючого випромінювання належать: застосування автоматизованого устаткування з дистанційним керуванням; використання витяжних шаф, камер, боксів, що оснащені спеціальними маніпуляторами, які копіюють рухи рук людини; встановлення захисних екранів.

Санітарно-гігієнічні заходи передбачають: забезпечення чистоти приміщень, включаючи щоденне вологе прибирання; улаштування припливно-витяжної вентиляції з щонайменше п'ятиразовим повітрообміном; дотримання норм особистої гігієни, застосування засобів індивідуального захисту. До лікувально-профілактичних заходів належать: попередній та періодичні медогляди осіб, які працюють з радіоактивними речовинами; встановлення раціональних режимів праці та відпочинку; використання радіопротекторів - хімічних речовин, що підвищують стійкість організму до іонізуючого опромінення.

Слід відзначити, що організм беззахисний у полі випромінювання. Існують механізми пострадіаційного відновлення живих структур. Тому до певних меж опромінення не викликає шкідливих змін у біологічних тканинах. Якщо допустимі границі перевищені, то необхідна підтримка організму (посилене харчування, вітаміни, фізична культура, сауна тощо). При змінах у кровотворенні застосовують переливання крові. При дозах, що загрожують життю (600 – 1000 бер) використовують пересадку кісткового мозку. При внутрішньому переопроміненні для поглинання або зв’язування радіонуклідів у сполуки, що перешкоджають їх відкладанню в органах людини, вводять сорбенти або речовини, які утворюють комплекси. До технічних засобів захисту від іонізуючих випромінювань відносяться екрани різних конструкцій. У якості ЗІЗ застосовують халати, комбінезони, плівковий одяг, рукавиці, пневматичні костюми, респіратори, протигази. Для захисту очей застосовуються окуляри. Весь персонал повинен мати індивідуальні дозиметри.

Статична електрика

Під впливом іонного випромінювання змінюється баланс іонного складу повітря, що призводить до несприятливого впливу на розумову і фізичну діяльність.

Для захисту від статичної електрики :

• встановлюють нейтралізатори статичної електрики

• підтримують вологість повітря не менше 50% шляхом зволоження

• протирають екран і робоче місце антистатичними серветками

• кілька разів на день миють руки і обличчя водою.

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Дія електричного струму на організм людини

.

Найбільш поширені електричні травми – це опіки (60-65% від всіх видів травм).

1. Термічна (опіки, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів,серця, мозку) веде до руйнування тканин і аж до обвуглення.

2. Електролітична дія проявляється в електролізі ( розкладанні) рідин, в тому числі крові, що веде до зміни їх фізико-хімічного складу і органів вцілому.

3. Біологічна дія проявляється в подразненні та збудженні живих тканин організму, що веде до судомного скорочення м’язів, до зупинки дихання, розриву тканин і органів, вивихів кінцівок.

4. Механічна дія – розшарування тканин і , навіть, розриві частин тіла.

Ця різноманітність дій електричного струму може призвести до двох видів ураження: до електричних травм та електричних ударів.

Електричні травми являють собою чітко виражені місцеві пошкодження тканин організму, викликані дією електричного струму або електричної дуги. У більшості випадків електротравми виліковні, але іноді при важких опіках травми можуть призвести до загибелі людини.

Розрізняють такі електричні травми: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електрофтальмія та механічні пошкодження

Електричні травми виліковуються, працездатність відновлюється повністю чи частково.

Залежно від умов виникнення розрізняють види опіків:

• Струмовий (контактний) при проходженні через тіло значних струмів (>1А), при користуванні електроустановками відносно невеликої напруги (не вище 1-2 кВ). Це ураження на місцях входу , виходу і на шляхах електричного струму.

• Дуговий – зумовлений дією електричної дуги , яка створює високу температуру під час коротких замикань (може сягати 4000-15 000⁰ С) і супроводжується ультрафіолетовим та інфрачервоним випромінюванням.

Від дії струму утворюються опіки 1 і 2 ступеня, від дії дуги -1, 2, 3 ступені.

Опік від змішаної дії струму і дуги – 4 ступеня.

1 ступінь – почервоніння шкіри

2 ступінь – утворення пухирців

3 ступінь – омертвіння товщі шкіри

4 ступінь – обвуглення тканини, вигорання аж до кісток.

Електричні мітки – знаки струму , чітко окреслені плями сірого чи блідо-жовтого кольору на шкірі з заглибленням в центрі. Можуть бути у вигляді ран, бородавок, крововиливів чи мозолів. Електричні мітки виникають тільки від дії струму ,як омертвіння шкіри. Проходять безболісно.

Металізація шкіри – проникнення в верхні шари шкіри найдрібніших часточок металу, який розплавився під дією електричної дуги.

Електрофтальмія – запалення зовнішніх оболонок очей внаслідок потужного потоку УФ променів. Можливе при наявності електричної дуги ( короткому замиканні). Наслідок - протягом кількох днів не можливо дивитись на світло, можлива втрата зору.

Механічні пошкодження – під дією струму розриви шкіри кровоносних судин, нервів тканин, вивихи суглобів, переломи костей.

Електричні удари – це реакція організму на дію електричного струму, тобто – це збудження живих клітин організму струмом, який протікає через нього і супроводжується судомним скороченням м’язів тіла.

Електричний удар може призвести до зупинки роботи легенів і серця. При цьому може не бути зовнішніх ушкоджень.

Є 4 ступені ударів:

І ст. – судомне скорочення м’язів без втрати свідомості ( без порушень серцебиття і дихання)

ІІ ст. судомне скорочення з втратою свідомості без порушень дихання і серцебиття (допомога – нашатир, вода)

ІІІ ст. втрата свідомості і порушення серцебиття і дихання ( допомога – штучне дихання)

IV ст. – клінічна смерть – короткочасний перехід від життя до смерті ( в молодих людей – 5-7 хв., в дітей і старших людей > 7 хв.)

Причини смерті від дії електричного струму при електричному ударі можуть бути:

• Припинення роботи серця – фібриляція серця ( хаотичні неодночасні скорочення волокон серця, в такому стані серце не в змозі перекачувати кров.( допомога – непрямий масаж серця і штучне дихання. Щоб не допустити гіпоксії).

• Припинення дихання Припинення дихання може бути викликане прямою або рефлекторною дією струму на м’язи грудної клітки, що беруть участь у процесі дихання. За тривалої дії струму настає, так звана асфіксія (ядуха) – хворобливий стан в результаті нестачі кисню та надлишку діоксиду карбону в організмі. Під час асфіксії втрачається свідомість, чутливість, рефлекси, потім припиняється дихання і, насамкінець, зупиняється серце – настає клінічна смерть.

• Електричний шок – нервово – рефлекторна реакція ( глибокий розлад кровообігу, дихання, обміну речовин)

Є три фази шоку:

• Короткочасне збудження (піднімається тиск, реакція на біль)

• Фаза гальмування ( від кількох десятків хв. до кількох діб) – виснаження, згасання

Фаза, коли може настати повне одужання як результат своєчасного лікувального втручання або загибель організму через повне згасання життєво важливих функцій.

ЕЛЕКТРИЧНИЙ ОПІР ЛЮДИНИ

Це змінна величина, що залежить від стану шкіри, фізіологічних чинників, параметрів електричного кола і стану навколишнього середовища.

Опір різних частин і тканин тіла не однаковий: шкіра, кістки, жирова тканина, сухожилля і хрящі мають великий опір, а м’язи, кров, лімфа – малий опір. Найменший опір у спинномозкової рідини.

При розрахунках приймають, що опір людини – 1000 Ом.

ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НАСЛІДКИ УРАЖЕННЯ ЛЮДИНИ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ:

• Величина сили струму, А та напруги, В

За силою струму та величиною ураження струм поділяють на:

а ) відчутний - 0,5-1,5 мА при змінному струмі;

- 5-7 мА при постійному

б ) невідпускаючий викликає судоми м’язів рук, що затискають провідник, які подолати людина не може. Порогове (найменше) значення невідпускаючого струму 10-15 мА при змінному струмі. Невідпускаючих значень струмів при постійному струмі немає, бо людина може самостійно розчіпити руку, але відчує больові скорочення м’язів, як при змінному струмі тих самих значень. Найбільше значення при постійному струмі – 50-80 мА.

в ) фібриляцій ний струм – викликає при проходженні фібриляцію серця.

При змінному струмі порогове значення фібриляційного струму – 100мА;

при постійному – 300 мА.

При проходженні струму більше 1 секунди, як правило, настає смерть.

Струм > 5А, як змінний, так і постійний, викликає негайну зупинку серця, минаючи стан фібриляції.

• Тривалість проходження струму – чим більша тривалість , тим більша ймовірність тяжкого наслідку. При попаданні в Т-фазу серцевого циклу. Яка триває 0,15 – 0,2 с – смертельне ураження.

• Шлях струму – якщо на шляху струму є життєво важливі органи: серце, легені,головний мозок, то небезпека ураження зростає. Петель, по яких йде струм близько 15, найбільш поширена – «рука-рука» чи «рука-ноги», найбільш небезпечна – «права рука – ноги» чи «голова-руки, ноги».

• Частота і рід струму - постійний струм в 4-5 разів безпечніший за змінний (з частотою 50 Гц)

• Індивідуальні властивості людини (молоді і здорові мають більший опір тіла)

• Чинник уваги підвищує опір тіла

Розрізняють однофазний (між одною фазою і землею) і двофазний дотик людини до частин електроустановок( між двома фазами електромережі). Двофазний дотик є найнебезпечнішим, тому що в цьому разі напруга дотику максимальна і дорівнює напрузі мережі, а струм, що протікає через людину, не залежить від схеми мережі і має найбільшу величину.

ПОНЯТТЯ КРОКОВОЇ НАПРУГИ

При замиканні струму на землю, людина може опинитись в зоні розтікання струму, замикання струму в грунт під напругою, яка називається кроковою напругою. Напруга кроку – це різниця потенціалів. Виходити з неї треба маленькими кроками або стрибком одночасно двома ногами. Чим більший крок, тим більша напруга.

Крокова напруга у разі віддалення від місця падіння на землю провода , що є під напругою, на відстані більшій за 20 м, практично спадає до нуля.

У разі попадання людини під крокову напругу струм протікає по шляху «нога-нога» при цьому можливе судомне скорочення м’язів ніг, людина може впасти на землю, що спричиняє збільшення різниці потенціалів і небезпечніший шлях струму.

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРИ НОРМАЛЬНМУ РЕЖИМІ РОБОТИ ЕЛЕКТРОУСТАНОВКИ

• Ізоляція струмопровідних частин (перевіряють не рідше 1 разу на рік)

• Використання малих напруг

• Електричне розділення мережі

• Огороджувальні пристрої

• Запобіжна сигналізація

• Блокування

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРИ АВАРІЙНОМУ РЕЖИМІ РОБОТИ ЕЛЕКТРОУСТАНОВКИ

• Захисне заземлення

• Занулення

• Вирівнювання потенціалів

• Захисне вимкнення

Захисним заземленням називається навмисний електричний контакт із землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою при замиканні на корпус та через інші причини. Завдання захисного заземлення − усунення небезпеки ураження струмом у випадку доторкання до корпусу та інших струмоведучих металевих частин електроустановки, що опинилися під напругою. Захисне заземлення застосовують у трифазних мережах з ізольованою нейтраллю. Принцип дії захисного заземлення – зменшення напруги між корпусом, що опинився під напругою, та землею до безпечного значення. У якості провідників заземлення дозволяється використовувати різні металеві конструкції: ферми, шахти ліфтів, підйомників, сталеві труби електропроводок, відкрито прокладені стаціонарні трубопроводи різного призначення (крім трубопроводів горючих та вибухонебезпечних газів, каналізації і центрального опалення).

Зануленням називається навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою внаслідок замикання на корпус та через інші причини. Завдання занулення – усунення небезпеки ураження струмом у випадку контакту з корпусом та іншими неструмоведучими металевими частинами електроустановки, що опинилися під напругою внаслідок замикання на корпус. Вирішується це завдання швидким вимкненням пошкодженої електроустановки із мережі. Принцип дії занулення – перетворення замикання на корпус в однофазне коротке замикання (тобто замикання між фазними та нульовими проводами) з метою викликати більший струм, здатний забезпечити спрацьовування захисту і цим самим автоматично вимкнути пошкоджену установку із мережі живлення. Таким захистом можуть бути плавкі запобіжники, магнітні пускачі з тепловим захистом, контактори у поєднанні з тепловими реле, автомати, що здійснюють захист одночасно від струмів короткого замикання та від перевантаження.

Захисне вимкнення – швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки при виникненні у ній небезпеки ураження струмом. При застосуванні цього виду захисту безпека забезпечується швидкодіючим (0,1−0,2 с ) вимкнення аварійної ділянки або мереж у однофазному замиканні на землю або на елементи електрообладнання, нормально ізольовані від землі, а також при доторканні людини до частин, що перебувають під напругою.

ЗА РІВНЕМ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ ПРИМІЩЕННЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА:

• Приміщення з підвищеною небезпекою

• Особливо небезпечні приміщення

• Приміщення з достатньою безпекою

До приміщень з підвищеною небезпекою відносять такі, в яких наявна одна з ознак:

1. Підвищена вологість повітря до 75-100%

2. Висока температура – понад 35^оС

3. Електропровідна підлога

4. Наявність електропровідного пилу

5. Заземлення елементів

Особливо небезпечні ті, в яких наявні не менше, ніж дві ознаки, а також:

• Висока вологість – близько 100%

• Наявність хімічно-агресивного середовища