Правила безпеки освітлювального обладнання в галузі телекомунікаційних систем і мереж

Освітлення підземних оглядових споруд:

-використовують електросвітильники з напругою живлення до 12 В;

- при роботі необхідно мати при собі акумуляторні ліхтарі;

-в колекторах та тех. підвалах можна застосовувати електричні світильники.

Обладнання абонентських пунктів:

-Освітлення можна здійснювати від напруги 220В;

-спільне встановлення кабелів освітлення і телефонної мережі забороняється;

-абонентські телефонні кабелі напругою 60 В і кабель освітлення таксофонної кабіни напругою не більше 42 В можуть перебувати в одній металевій трубі, прокладеній під землею. За умови улаштування захисту;

-кабелі освітлення кабіни повинні мати ізоляцію, розраховану не менше, ніж на 1000В змінного струму.

Освітлення приміщень вводу кабелів:

• Допустиме застосування переносних світильників напругою не більше 12В чи ручних ліхтарів;

• Світильникти і акумулятори мають бути вибухобезпечні;

• Світильникти забороняється розміщувати над кабельрострами та консолями;

• Переносні електросвітильники слід під’єднувати до будинкової мережі, до щитка живлення кабельної машини, до акумулятора.

У ремонтних майстернях при паяльних роботах:

• Настільні світильники повинні мати рухомі непрозорі рефлектори;

• Можна використовувати світильники з металевим корпусом напругою 42 В за умови їх заземлення;

• Для електросвітильників під час паяння слід встановлювати розетки з напругою 42 В змінного струму.

Освітлення приміщень з комп’ютерною технікою

В приміщеннях , де при роботі використовують комп’ютерну техніку ( КТ) передбачене природне та штучне освітлення. Природне освітлення повинно здійснюватись через вікна, орієнтовані на північ чи на північний схід. Світло має падати збоку (лівого). Нормоване значення КПО – 1,5 . Робоче місце слід розташовувати так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла.Вікна обладнують жалюзями, заслонами чи козирками.

При двохсторонньому природному освітленні глибина приміщення не повинна перевищувати 15 м, при односторонньому – 6-7 м. Вікно не повинно знаходитись в полі зору людини – це не доцільно, а позаду – не раціонально.

Штучне освітлення має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення, а вразі необхідності – комбінованого з місцевим.

Нормована освітленість на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк, а освітленість екрану не більше – 300лк.

Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не менше 40%. Для цього встановлюють антиблікові сітки, фільтри для екрана.

При штучному освітленні встановлюють люмінесцентні лампи типу ЛБ з дзеркальними гратами.

При штучному освітленні встановлюють світильники :

• Прямого світла - П( 80 % світла попадає)

• Переважно прямого -Н ( 60- 80%)

• Переважно відбитого -В

Очищають скло вікон та світильники не рідше, ніж 2 рази на рік.

Для загального освітлення застосовують світильники з розсіювачами та дзеркальними екранними сітками чи віддзверкалювачами. Застосування світильників без розсіювачів чи екранних сіток заборонено.

ГІГІЄНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА НОРМУВАННЯ ШУМУ. ЗАХИСТ ВІД ШУМУ

Шум – це сукупність різних за висотою і тоном звуків, що знаходяться у хаотичному поєднанні.

Джерелами шуму на підприємствах є: механічне обладнання, вентиляційні системи, комп’ютерна техніка, холодильне обладнання тощо.

Шум створює шкідливу дію на фізіологічні функції людини: знижує гостроту слуху, змінює кров’яний тиск, , послаблює увагу, і може призвести до захворювання. В умовах підвищеного шуму ( 80-90 Дб) працівник затрачає всередньому на 20% більше фізичних і нервово – психічних зусиль, ніж при нормальному шумі.

Спеціалістами доведено, що для 30% людей шум є причиною передчасного старіння.

Людина сприймає вухом коливання частотою 16- 20 000 Гц. Коливання частотою нижче 16 Гц - називається інфразвуком, а частотою більше 20 000Гц – ультразвуком. Високочастотні звуки є найбільш несприятливі для людини.

Хоча їх і не чути, але вони впливають на організм людини.

Звук , як фізичне явище характеризується такими показниками:

• Рівнем звукового тиску ,Дб

• Частотою, Гц

• Інтенсивністю, Вт/м²

• Тривалістю дії,с

Рівень тиску шуму визначається в децибелах (Дб). Рівні звукового тиску нормуються в октавних смугах частот. Частотний діапазон чутності органа слуху людини розподілений на 9 октав (31.5, 63…8000) . Допустимі межі тиску в різних умовах становить від 45 до 80 Дб. Тиск шуму понад 140 Дб викликає так званий больовий поріг – це максимальна сила звуку , яку людина ледве витримує( Р=2*10²Па, І=10²Вт/м²). Ще відоме поняття порогу чутливості – це мінімальна величина звукового тиску і інтенсивності, яка ледь відчувається органами слуху людини (писк комара) – при частоті 1000 Гц –мінімальне значення звукового тиску – Р=2*10^-5 Па, а мін . інтенсивність – І=10^-12 Вт/м².

Шуми класифікують за частотою :

- низькочастотні

- високочастотні.

За характером спектра шуми поділяють на:

- широкосмужні

- тональні.

За часовими характеристиками:

- постійні

- непостійні.

Постійні шуми – шуми , рівень звуку яких за 8-годинний робочий день змінюється в часі не більше 5 Дб. Непостійні – змінюються за 8 год більше, ніж на 5 Дб.

Непостійні шуми поділяють на :

- мінливі (рівень шуму неперервно змінюється в часі більше, ніж на 5 Дб)

-переривчасті (рівень шуму змінюється ступінчасто на 5 Дб і більшепри довжині інтервалів , коли рівень залишається сталим 1с і більше)

- імпульсні (складається з 1 або декількох звукових сигналів, кожен з яких тривалістю менше 1 с, причому рівні шуму відрізняються не менше, ніж на 7 Дб).

Рівень шуму на робочих місцях слід контролювати не менше, ніж один раз в рік шумоміром, що імітує чутливість органа слуху до шуму різної гучності.

Нормою виробничого шуму є рівень звуку до 80 ДБ. Рівні звукового тиску ультразвуку не повинні перевищувати рівні ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму ультразвуку та інфразвуку», ГОСТом 12.1.003- 83 «Шум. Загальні вимоги безпеки»,ВСП 601-84 «Норми допустимого шума на предприятиях святи»

Ультразвук широко застосовують у технологічних процесах ТК (промивання деталей, зварювання мініатюрних вузлів тощо) з частотою до 22000Гц.

Допустимі рівні ультразвуку в місцях контакту частин тіла оператора з робочими органами машин не повинні перевищувати 110 дБ.

За умови сумарної дії ультразвуку від 1 до4 годин за зміну нормативне значення допускається збільшувати на 6 дБ, у разі впливу від ¼ до 1 години – на 12 дБ, від 5 до 15 хв-на 18 Б, від 1 до 5 хв – на 24 дБ.

Захист від ультразвуку, який діє через повітряне середовище, досягається звукоізоляцією установок або розміщенням їх в окремій звукоізольованій кабіні.

Захист від ультразвуку за контактної його дії ,полягає в усуненні безпосередньої дії працівників з інструментами, рідиною або деталями, що обробляються.

Для порівняння: шум в аудиторії не повинен перевищувати 55Дб, на вулиці-70Дб. Допустимий рівень шуму на вулиці вдень – 50 Дб, вночі- 40Дб; в квартирі вдень – 40Дб, вночі- 30Дб. Забороняється навіть недовготривале перебування в зонах з рівнем звукового тиску більше 135 Дб. До 135 дБ можна знаходитись тільки використовуючи засоби індивідуального захисту. Рівень шуму – 110 Дб викликає шумове сп’яніння, а потім починають руйнуватись органи людини, зокрема слуховий апарат.Щум155 Дб викликає опіки, 180Дб- смерть.

Захист від шуму:

1. Боротьба з шумом в джерелі виникнення.

2. Зниження рівня шуму звукопоглинанням та звукоізоляцією.

3. Зниження шуму акустичною обробкою приміщень.

4. Заходи індивідуального захисту.