Вимоги до евакуаційних виходів

Виходи вважаються евакуаційними якщо вони ведуть:

• з приміщень 1 поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестебуль, та сходову клітку;

• з приміщень будь-якого поверху(крім 1) в коридори, що ведуть на сходову клітку, через сходову клітку, з якої можна потрапити назовні чи через вистебуль, відділений від прилеглого приміщення перегородкою з дверима

• з приміщення в сусіднє приміщення через вищевказані виходи.

Вимоги до евакуаційних виходів :

1. коли в приміщенні знаходиться більше ніж 15 людей, двері мають відчинятись в напрямку виходу з будівлі

2. допускається відкривання дверей всередину у випадку перебування не більше 15 людей

3. принаявності людей в приміщенні двері евакуаційних виходівможуть закриватись тільки на внутрішні затвори, які легко відкриваються.

4. Мінімальна ширина шляхів евакуації не менше 1 м , дверей - не менше 0,8 м

5. На шляхах евакуації має бути евакуаційне освітлення

6. Кількість евакуаційних виходів з будівлі має бути не меншою, ніж кількість її виходів з кожного її поверху

7. Не нормується напрям відкривання дверей для складських приміщень площею до 200 м кв. за умови відсутності постійних робочих місць.

ПРИЧИНИ ПОЖЕЖ В ПРИМІЩЕННЯХ З КТ

1. Незадовільний стан електроустаткування та обладнання.

2. Коротке замикання через неправильний монтаж та експлуатацію обладнання, а також через старіння ізоляції.

3. Струмові перевантаження.

4. Збільшення місцевих перехідних опорів через окислення контактів або нещільність електричних з’єднань.

5. Порушення правил експлуатації приладів, опалення.

6. Порушення пожежної безпеки.

ПОРЯДОК ДІЙ У ВИПАДКУ ПОЖЕЖІ

1. При виявленні пожежі необхідно негайно повідомити про це телефоном чи іншим способом (зателефонувавши 101, назвати адресу об’єкта, що горить, кількість поверхів, місце виникнення пожежі в приміщенні, назвати своє прізвище)

2. вжити по можливості заходи щодо евакуації людей, локалізації пожежі та збереження матеріальних цінностей.

3. повідомити керівника чи іншу уповноважену особу про обставини та причини пожежі

4. принеобхідності викликати аварійно-рятувальну службу.

ШКІДЛИВІ ТА НЕБЕЗПЕЧНІ ЧИННИКИ В РОБОТІ МЕНЕДЖЕРА

Робота економіста менеджера відноситься до розумової праці і відзначається участю в трудовому процесі центральної нервової системи та органів чуття (напруженість органів чуття зростає в 5-10 разів). Основними функціями працівників даної професії є сприйняття та переробка інформації за участю комп’ютерної техніки.

Тому роботу економіста-менеджера можна трактувати як роботу користувача КТ.

Робота користувача КТ виконується в одноманітній позі в умовах обмеженої загальної активності при рухливості кисті рук, великій напруженості зорових функцій та нервово-емоційному напруженні під впливом негативних чинників.

Всі негативні чинники впливу можна поділити на 3 групи:

• фізичні ( невідповідна вологість повітря, підвищений рівень електромагнітних випромінювань, підвищений рівень шуму і т. д.)

• хімічні

1. смоли та органічні речовини, що використовують як протипожежні засоби, необхідні для монітора і плат ( діоксин, фуран)

2. озон, що утворюється при дії електричних зарядів на кисень в роботі лазерних принтерів.

Ці речовини мають канцерогенну дію.

• психофізіологічні чинники

1. нервово-психологічне перевантаження

2. розумове перевантаження

3. перенапруження очей, уваги, монотонність праці, емоційне перевантаження, інтелектуальне перевантаження, необхідність обробки великої кількості інформації за одиницю часу.

Ця група найбільш небезпечна , оскільки з стану нервово-психологічного перевантаження складно виходити.

ХАРАКТЕРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТА ЇХ ПРИЧИНИ ПРИ КОРИСТУВАННІ КОМП’ЮТЕРНОЮ ТЕХНІКОЮ

Розумова праця вимагає напруження уваги, активізації пізнавальних функцій – мислення, пам'яті, уваги.

При інтенсивній і довготривалій роботі наступає втома і перевтома, що переростає в хронічну перевтому, при цьому :

• знижується працездатність і погіршується її якість і продуктивність

• знижується опір організму до інфекцій

• зростає ймовірність захворювання серцево-судинної системи

• збільшується кількість помилок

Характерні захворювання :

• порушення зору (комп’ютерний зоровий синдром)

• кістково-м’язові порушення

• порушення , пов’язані з стрессовою ситуацією та нервово-емоційним навантаженням

• захворювання органів дихання

Причини захворювань:

1. Порушення зору. Значне зорове навантаження призводить до астенопії– біль в очах, дискомфорт, пелена перед очима, подвоєння, відчуття «піску в очах» .

Причини : при роботі немає фаз розслаблення, зорова система пристосована до сприйняття в відбитому світлі, а не до роботи з дисплеями, де кольори не відповідають природнім. Розроблена спеціальна система, яка попереджає про втому очей і нагадує про перерву ( Anti-EyeStrain )

2. Кістково-м’язові порушення. Робота в одноманітній позі викликає напруження м’язів кисті рук, спини. Це веде до болю в кістках, скутості, судом, оніміння та тремтіння рук. Неправильна поза веде до пошкоджень хребта, остеохондрозу і сколіозу.

3. Порушення, пов’язані з стресовою ситуацією та нервово-емоційним навантаженням . Можуть призвести до розладу центральної нервової системи.

Причини : монотонність роботи, порушення при втраті незбереженої інформації.

Ці причини викликають збудження , відчуття неспокою, що призводить до неадекватності поведінки.

4. Захворювання органів дихання. Переважно алергічного характеру

( привиділенні шкідливих речовин, при наявності електростатичного поля відбувається налипання пилу, що несе алергічну реакцію, аж до астматичного компоненту).

ЗАХОДИ ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ЗДОРОВ’Я КОРИСТУВАЧІВ КТ

Технічні:

- вдосконалення КТ

- застосування захисних засобів( екранів, нейтралізаторів ЕМВ)

Ергономічні:

- правильнее розміщення робочого місця

- вибір ергономічнообгрунтованого положення виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини

- раціональне компонування обладнання на робочому місці

- врахування характеру та особливостей трудової діяльності

Медичні заходи:

- медичні огляди ( попередні та періодичні – 1 раз на 2 роки)

- раціональне та профілактичне харчування

- виконання профілактичних та психологічних вправ

Організаційні:

- дотримання режиму праці та відпочинку

Робота за КТ не повинна перевищувати 4 години за 8 годинногоробочого дня.

За 4 години кількість опрацьованих знаків не повинна перевищувати 30 000.

Через кожну годину необхідно робити перерву на 5-10 хвилин, а через 2 години на 15 хвилин.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРИМІЩЕНЬ, ОБЛАДНАНИХ КОМП’ЮТЕРНОЮ ТЕХНІКОЮ

Вимоги узгоджені ДНАОП 0.00-1.31-10 «Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ», ДСанПіН 3.3.2.-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ».

Приміщення з КТ не припустимо розташовувати в підвалах і цокольних поверхах.

Робочі місцяповинні:

- розміщуватись в окремих приміщеннях ( не цокольних і не підвальних)

- площа на 1 робоче місце неменше 6 м кв.

- об’єм приміщення – не менше, ніж 20 м куб.

- робочі місця повинні розміщуватись на відстані не менше , ніж 1м від вікон.

- віддаль між бічними поверхнями КТ має бути не меншою , ніж 1,2 м

- віддаль між тильною стороною одного ПК і екраном іншого – не менша, ніж 2,5 м

- прохід між рядами – не менше, ніж 1 м

- не рідше 1 разу на квартал слід очищувати від пилу обладнання

ЕРГОНОМІКА РОБОЧОГО МІСЦЯ, ОБЛАДНАНОГО КТ

Основний параметр, що впливає на зручність роботи – це висота столу. Оптимальна висота – 72,5 см., ширина столу не менше - 70 см, висота простору під столом – 60 см.

Стілець:

• розмір сидіння 40 х 40

• кут нахилу від 15° до 5°

• висота сидіння 40-55 см

• висота спинки 60 см

• важлива наявність підлокотників

Монітор повинен бути розміщений нижче рівня очей. Віддаль від монітора до очей прямопропорційна розміру монітора по діагоналі.

Клавіатуру слід розміщувати на віддалі 10-30 см від краю стола, кут нахилу від 15° до 5°.

« Мишка» добирається під розмір долоні.

Формули для розв’язування задач:

1.Для розрахунку природного освітлення

Розраховуємо площу вікон:

S_o = e_n*S_п*K_з*ɳ_в*K_буд/ԏ₀*r₁*100, м²

Де S_o –площа світлових отворів,

e_{n –} нормоване значення КПО,

S_{п –} площа приміщення,

K_з –коефіцієнт запасу,

ɳ_в – світлова характеристика вікна,

K_буд – коефіцієнт, який враховує затінювання вікон протилежними будинками,

ԏ₀ – загальний коефіцієнт світло проникнення,

r₁ – коефіцієнт світло пропускання матеріалу

Знаходимо кількість вікон:

n= S_o/ S_в,

де S_в – площа одного вікна.

2.Розрахунок штучного освітлення:

Метод коефіцієнта використання світлового потоку

Розраховуємо загальний світловий потік:

Ф_з = Е_н*S_п*К_з*Z_min *100 / ɳ ,

Де Е_н- нормоване значення освітленості,

S_п - площа приміщення,

К_з- коефіцієнт запасу,

Z_min- коефіцієнт мінімальної освітленості,

ɳ - коефіцієнт використання світлового потоку

Знаходимо кількість ламп:

n= Ф_з/ Ф_л,

де Ф_л– світловий потік однієї лампи

Метод питомої потужності:

Р= Р_п*S_п,

Де Р_п- питома потужність освітлення, Вт/м²,

S_{п –} площа приміщення

Знаходимо кількість ламп:

n= Р_п/ Р_л,

де Р_л- потужність однієї лампи ( вказана в маркуванні лампи)