Похідні фінансові інструменти

У ході звичайної діяльності Банк використовує похідні фінансові інструменти, включаючи форварди, свопи та опціони на валютних ринках. Похідні інструменти первісно визнаються за справедливою вартістю на датуукладання відповідного контракту, після чого вони переоцінюються за справедливою вартістю. Всі похідні інструменти відображаються як активи, якщо їх справедлива вартість має додатне значення, та як зобов’язання, якщо їх справедлива вартість має від’ємне значення. Зміни справедливої вартості похіднихінструментів визнаються негайно у прибутку або збитку.

Похідні фінансові інструменти, вбудовані в інші фінансові інструменти, обліковуються окремо та відображаються за справедливою вартістю, якщо їх економічні характеристики та ризики не мають тісногозв’язку з ризиками та характеристиками основного договору, а самі основні договори не призначені дляторгівлі і не визнаються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку чи збитку.

Векселі

Придбані векселі включаються до складу інвестиційних цінних паперів, наявних для продажу, або до складу заборгованості кредитних установ чи кредитів клієнтам, в залежності від цілей та умов їх придбання, та визнаються відповідно до облікової політики, яка застосовується до цих категорій активів.

Залучені кошти

Випущені фінансові інструменти або їх компоненти класифікуються як зобов’язання, причому сутність договірних домовленостей передбачає, що Банк має зобов’язання надати кошти чи інший фінансовий актив власнику, чи виконати зобов’язання у спосіб, відмінний від обміну фіксованої суми коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних дольових інструментів. Такі інструменти включаютьзаборгованість перед Національним банком України, кредитними установами, заборгованість перед клієнтами,випущені боргові цінні папери власного боргу та субординований борг.

Після первісного визнання залучені кошти надалі відображаються за амортизованою вартістю звикористанням методу ефективної ставки відсотка. Прибутки та збитки відображаються у звіті про прибутки тазбитки, коли визнання зобов’язань припиняється, а також у процесі амортизації.В разі придбання Банком своєї власної заборгованості, така заборгованість виключається зі звіту профінансовий стан, а різниця між балансовою вартістю зобов’язання та сумою сплачених коштів відображаєтьсяу звіті про прибутки та збитки.

Оренда

I. Фінансова оренда – Банк як орендар

Банк визнає договори фінансової оренди в складі активів та зобов’язань у звіті про фінансовий стан на датупочатку строку оренди в сумі, що дорівнює справедливій вартості орендованого майна, або за поточноювартістю мінімальних орендних платежів, якщо ця сума є нижчою за справедливу вартість. При обчисленніпоточної вартості мінімальних орендних платежів в якості коефіцієнта дисконтування застосовуєтьсявнутрішня ставка процента за договором оренди, якщо її можливо визначити; в інших випадкахзастосовується процентна ставка по залучених коштах Банку. Початкові прямі витрати включаються довартості орендованого активу. Орендні платежі розподіляються на витрати з фінансування та погашеннязобов’язання. Витрати на фінансування відносяться на звітні періоди протягом строку оренди таким чином,щоб забезпечити відображення витрат за постійною періодичною процентною ставкою, що нараховується назалишок зобов’язань у кожному звітному періоді. Витрати, що безпосередньо відносяться до діяльностіорендаря за договором фінансової оренди, відображаються в складі орендованих активів.