1 410 000, Українською - 271 000.

З багатьох поглядів Україна перебуває в значно гіршому ста­новищі, ніж навіть інші неросійські республіки.

Питома вага техніко-інформаційних матеріалів, що видаються мовою республік ¹³⁴

Республіки	План на 1960 р. в друк. арк.	У тому числі мовою республік	%
Литовська	1174	1057	90
Естонська	300	228	76
Таджицька	126	88	70
Латвійська	600	300	50
Туркменська	64	32	50
Азербайджанська	386	124	32
Вірменська	186	55	ЗО
Киргизька	333	67	20
Українська	510	102	20

¹³⁴ «Вопросьі организации и методики научно-технической информации и про­паганди по материалам Семинара работников научно-технической информации и пропаганди; Москва, 16 мая - 11 июня 1960 г.», Москва, 1960, с. 7.

Як бачимо, Україна за виданням техніко-інформаційних мате­ріалів рідною мовою стоїть на останньому місці. В перерахунку на душу населення відставання її ще більш разюче. У Литовській РСР, населення якої менше в десять з чимось разів, цих мате­ріалів видається в десять з чимось разів більше, тобто на душу населення в сто з чимось разів більше!

А ось дані про підручники. Для початкових та середніх шкіл

1960 року було видано 229,9 млн примірників, з них мовами не­російських народів - 65,9 млн прим., або 28,7 %, в той час як І питома вага неросійських народів у всьому населенні СРСР те­

пер - 45,4 %. Для вищих шкіл було видано 1960 року 27,9 млн прим., з них мовами неросійських народів тільки 2,1 млн прим., або 7,5 %. Як бачимо, диспропорція колосальна.

Дають привід до роздумів і дані про співвідношення спеціа­лістів народного господарства та студентів за національностями у вузах СРСР та УРСР ¹³⁵.

На 1 грудня 1960 року по всьому Союзу налічувалося 3 545 234 спеціалісти з вищою освітою, що працювали в народному гос­подарстві. З них українців 517 729, або 16,6 %, що майже на 18 % нижче за питому вагу української людності в СРСР. Росіян -

2 070 333, або 58,4 %, що на 7 % вище за питому вагу росіян в СРСР. В обрахунку на 10 000 населення кожної національності: українці дають 139 спеціалістів з вищою освітою, росіяни - 182.

Як бачимо, невідповідність велика і, як бачимо, не випадкова. Ця невідповідність створилася не лише внаслідок спадщини фак­тичної нерівності, але і в наш час збільшується внаслідок того, що підготовка кадрів української національності зростає повільніше (порівняно до 1941 року - в 4 рази, росіян - в 4,2 рази) ¹³⁶. В 1939 році число осіб, що мали вищу освіту, було в Україні в обрахунку на 1 000 населення вище (7) за середній всесоюзний рівень (6), а в 1959 році воно вже нижче (17) за всесоюзний рівень (18) і за РРФСР (19) ^,37.

У вузах УРСР на початок 1960-1961 навчального року було 417 748 студентів. З них українців - 260 945, або 62,5 %, що на­багато нижче за відсоток українського населення в УРСР (76,8 %). Росіян в українських вузах - 125 464, або ЗО %, що набагато вище питомої ваги російського населення в УРСР (16,9 %). Українців у

¹³⁵ Див. статистичні збірники: «Вьісшее образование в СССР; статистический сборник», М., 1961, 255 с.; «Народное хозяйство СССР в 1962 году; статистиче­ский ежегодник», Москва, 1963, 736 с.

¹³⁶ «Вьісшее образование в СССР...», табл. 23, с. 69.

¹³⁷ Там само, с. 30-31.

145

Н Т Е Р Н А ЦІОНАЛІЗМ ¹

ІВАН Д З ЮБА

146

вузах РРФСР - 67 793 із загальної кількості 1 496 097, або 4,5 %, що майже дорівнює відсоткові українського населення на терито­рії РРФСР (3-4 %) ¹³⁸. Отже, як бачимо, гарна, необхідна, потріб­на річ - обмін кадрами і студентами - в даному разі поставлена неправильно і не на користь українському населенню, яке опи­няється в значному програші. По УРСР в обрахунку на 1000 укра­їнського населення припадає 8 студентів, на 1000 російського населення - 18, тобто удвічі більше.

До певної міри це можна пояснити тим, що у вузах України вчиться і багато росіян з РРФСР,- але тільки до певної міри. Бо і по всьому СРСР співвідношення не на користь українців, а саме: на 100 000 українського населення - 481, на 100 000 російського населення - 732 студенти. За офіційними даними в 1927-1928 році питома вага росіян-студентів у СРСР дорівнювала 56,1 % і була вища за питому вагу росіян у Союзі на 3,2 %. У 1957-1958 році відповідно 62,3 % і 7,4 %. Студентів-українців 1927-1928 ро­ку було 14,6 %, 1957-1958 року, незважаючи на приєднання за­хідних областей України - 13,8 %; в 1960-1961 році - 13,4 % (при питомій вазі українського населення 17,8 %) ¹³⁹. Статистичний збірник «Народное хозяйство СССР в 1963 г.» дає на 1962—