Біогеографія

1. Біосфера як середовище життя.

Біосфера − оболонка Землі, в якій існує життя. Цей термін вперше запропонував австрійський геолог Едвард Зюсс у 1873 році. Цілісне вчення про біосферу було створене видатним вітчизняним ученим В.І.Вернадським.

До складу біосфери входять такі частини геосфери:

- нижня частина атмосфери − від поверхні Землі до озонової оболонки, тобто до висоти близько 25…30 км. Атмосфера складається із суміші газів (азот − 78%, кисень − 21%, аргон − 0,93%, діоксид вуглецю − 0,03%, інші гази − менше 0,005% за об’ємом) та колоїдних домішок (пил, краплі води, кристали тощо);

- вся гідросфера − водна оболонка, яка покриває 2/3 поверхні планети (її найбільша глибина − у Маріанській впадині в Тихому океані – 11030 м). Більше 40% води міститься в земних надрах (у літосфері). Об’єм гідросфери складає близько 137∙107км3, а хімічний склад наближається в середньому до складу морської води. Із загальної маси води близько 98% знаходиться в океанах і морях, 2% її загальної кількості складають прісні води;

- верхня частина літосфери − верхня “тверда” оболонка Землі, яку складають земна кора та верхня частина мантії Землі. Товща літосфери становить 50…200 км, у тому числі земної кори − до 75 км на континентах і 10 км під дном океану. Між літосферою, гідросферою і атмосферою постійно відбувається речовинний і енергетичний взаємообмін, проявом якого є, зокрема, землетруси і виверження вулканів.

Усі ці сфери є складовими середовища, у якому існують всі живі організми планети. Ці організми, у свою чергу, не лише існують у біосфері, а й є її творцями. За В.І.Вернадським, жива речовина − це біогеохімічний фактор планетарного масштабу, під дією якого відбуваються перерозподіл, міграція і розсіювання хімічних елементів.

Отже, біосфера − це частина земної кори, атмосфери і гідросфери, склад, структура та енергетика в істотних рисах зумовлені минулою і сучасною діяльністю живих організмів. Біосфера існує з часу виникнення життя на Землі. Її структура неоднорідна в біогеохімічному плані, що є наслідком різноманітних речовинно-енергетичних кругообігів, спричинених діяльністю живих істот. В біосфері відбувається перетворення сонячної енергії та нагромадження її в органічній речовині.

2. Біогеографія України.

Територія України лежить в Палеоарктичній області, в основному в Північній підобласті, лише південний берег Криму - в Середземноморській. Клімат України - помірно-континентальний, в Криму - субтропічний.

Рослинність різноманітна за видовим складом, територію можна по­ділити на зони:

І - зона мішаних лісів

ІІ - зона лісостепу

ІІІ - зона степу

ІV - гірські території: Українські Карпати та Кримські гори.

І зона - Українське Полісся. В минулому Поліська низовина була пов­ністю вкрита лісами. Територія досить заболочена, переважають соснові, дубово-соснові та, в меншій мірі, грабово-дубово-соснові ліси. На місці вирубаних лісів утворюються луки. Болота - оліготрофні (верхові), мезотроф­ні та сотрофні (низинні).

ІІ зона - характерні грабово-дубові та дубові ліси на Правобережжі та дубово-липово-кленові на Лівобережжі.

ІІІ зона - тягнеться до передгір’я Криму. Раніше степи були різно­травно-типчаково-ковильні, на узбережжі - ковильні.

Карпатські та Кримські гори вкриті лісами різних типів, альпійські та субальпійські луки, степи, пустощі. Рослинність сильно змінена людиною. Вцілому біогеографічне розділення України співпадає з природно-ландшафтними зонами.

Фауна хребетних України – результат змішування лісових форм (30%), лісостепових (40%) та степових, лукопольових і синантропних видів (30%). Багато видів стали рідкісними і занесені до Червоної книги:

прісноводні риби – 18 видів – 18%:

амфібії – 6 – 35%

плазуни – 8 – 25%

птахи – 61 -18%

ссавці – 37 – 36%

З хребетних та безхребетних Житомирщини до Червоної книги занесено 58 видів тварин, що свідчить про необхідність бережливого ставлення до природи. Природа України неповторна, ми повинні гордитися її красою, а для цього її охороняти.