ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України

від 05 червня 2013 року № 683)

Форма № Н-6.01

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Адміністративного та конституційного права»

Курсова робота

з дисципліни «Історія держави і права України»

на тему: «Особливості форми держави у Київській Русі »

Студентки 1 курсу 1 групи

напряму підготовки 6.030501 «Транспортне право»

Вельбівець О.О.

Керівник: Панфьорова М.А.

Національна шкала _____________

Кількість балів: ________________

Оцінка: ECTS _________________

Члени комісії _____________ Панфьорова М.А.

(підпис)

м. Київ - 2015 рік

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….3

Розділ І. Загальна характеристика форми держави………………………………..7

Розділ ІІ. Передумови виникнення Київської Русі як держави………………….14

2.1. Передумови виникнення………………………………………………..14

2.2. Теорії виникнення Київської Русі……………………………………...16

2.3. Основні етапи становлення і розвитку Давньоруської держави……..17

2.4. Період становлення Київської Русі……………………………………19

2.5. Період розквіту Київської Русі ………………………………...……...20

Розділ ІІІ. Елементи форми держави в Київській Русі…………………………..21

3.1. Форми правління………………………………......................................21

3.2. Форми політичного режиму………………………………….…...……23

3.3. Форми державного устрою…………………………………..…………24

Висновки…………………………………………………………………………….30

Список використаних джерел……………………………………………………..33

ВСТУП

У IX ст. в результаті тривалого внутрішнього розвитку східно­слов'янських племен, збагаченого впливами сусідніх народів, склалася одна з найбільших держав середньовічної Європи - Русь. Роль її історичного ядра відігравало Середнє Подніпров'я, де традиції політичного життя сягали ще скіфо-античних часів. У зв'язку з тим, що центром нової держави впродовж багатьох століть був Київ, в історичній літературі вона дістала назву Київської Русі. Широко вживаються також назви Давньоруська держава, Київська Держава, Давня Русь.

Існування відносно єдиної Київської держави охоплює період з IX по 30-ті роки XII ст. Політична форма - ранньофеодальна монархія з елементами федералізму. В ЗО- х рр. XII ст. вона вступила в період феодальної роздробленості, який характеризувався дальшим розвитком продуктивних сил і виробничих відносин, кристалізацією окремих князівств. Видозм­інюючи свою феодальну структуру, Русь проіснувала до 40-х рр. XIII ст. і впала під ударами монголо-татарських завойовників. Саме цей хронологічний період (IX -XIII ст.) і охоплює курсова робота.

Оригінальним історичним джерелом є "Києво-Печерський патерик", в основі якого лежить листування єпископа Володи-мирського Симона, колишнього ченця Печорського монастиря з ченцем того ж монастиря Полікарпом. "Патерик" містить замальовки київського життя.

Важливим писемним джерелом з історії Київської Русі є "Руська Правда"-звіт юридичних законоположень, чинних на території всієї держави. В статтях "Руської Правди" містяться цікаві дані, що мають безпосереднє відношення до досліджуваної теми. Це матеріали про розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі, грошовий обіг.

Вивчення питань соціально-економічного розвитку Русі неможливе без залучення археологічних джерел. Їх незнання або ігнорування, що, на жаль, також має місце, призводить до значних дослідницьких втрат. Нерідко в історичних працях повторюються висновки, висловлені ще в XIX ст., але давно вже спростовані археологією.

Широка картина політичного розвитку Київської держави IX-XIII ст. знайшла своє відображення в працях істориків кінця XIX -початку XX ст. - В:Й.Ключевського, С.М.Соловйова, М.Костомарова.

Велику увагу приділяв Київській Русі в своїй творчості М.С. Грушевський. Опрацювавши широке коло писемних і археологі­чних джерел, він показав всю суперечливість історичного розвою Київської Русі. Ним проаналізоване політичне, культурне та релігійне життя Русі.Чимала увага зосереджена вченим на соціально-економічних проблемах розвитку Давньоруської держави. Про це,зокрема, свідчать як популярна "Ілюстрована історія України", так і багатотомна "Історія України-Руси" й "Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя". Упродовж Х-ХІІІ ст., стверджує М.Грушевський, досягли високого рівня розвитку економіка, культура, право, виплекані Києвом, але сам державний організм поступово занепадав. Історик, на відміну від більшості дослідників, навіть часи Ярослава Мудрого відніс до періоду розкладу Київської держави. Процес цей продовжився аж до монголо-татарської навали, мав свої застої і перерви, коли окремим князям вдавалося відновлювати давню державну систему. Переломним моментом в існуванні Київської Русі М.С.Грушевський вважав 1109 р. (взяття Києва військами Андрія Боголюбського), а фіналом - монголо-татарську навалу.

Дискусії з приводу державно-політичного, соціально-економічного та культурного розвитку Русі продовжуються і в наш час. У працях Б.Д.Грекова, С.В.Юшкова, А.М.Наносова, Д.С.Лихачова, М.М.Тихомирова, Б.О.Рибакова, І.Я. Фроянова та інших істориків спільним є твердження про феодальну сутність розвитку Русі. Що стосується державного устрою, економічного та культурного розвитку, то тут думки істориків розійшлися. Б.Д.Греков у роботі "Київська Русь" пов'язав розклад Київської Русі в XII ст. з економічним запустінням Середнього Подніпров'я. Залучення археологічного матеріалу дало можливість автору детально охарактеризувати стан сільського господарства та техніку землеробства стародавньої Русі, суспільні відносини та категорії залежного населення. Широко використаний і матеріал з політичної історії Київської Русі, висвітлено структуру політичного ладу, класову боротьбу, взаємозв'язки Київської Русі з іншими державами.

Соціально-економічній природі Київської Русі присвячені роботи С.В. Юшкова. Досліджуючи економічний розвиток Киї­вської Русі, автор стверджує, що причиною занепаду Київської Русі був як економічний фактор, так і князівські міжусобиці та зовнішня небезпека - половецькі орди.

Наявна література дала можливість поставити за мету курсової роботи - розкрити особливості соціально-економічного розвит­ку Київської Русі в ІХ-ХІІІ ст.

Для досягнення цієї мети я прагну: дослідити причини утворення Київської Русі; розглянути форму державного устрою, політичного режиму.