Висновки

Оборотні кошти складають значну частину ресурсів туристичних організацій, тому важлива роль відводиться поліпшенню їх використання. Однією з умов безперервності діяльності підприємства є постійне відновлення його матеріальної основи.

Проводячи аналіз оборотних активів, необхідно їх розрізняти по ролі в створенні продукту – оборотні кошти у сфері обігу і оборотні кошти у сфері виробництва. До оборотних коштів у сфері обігу відносяться активи, що обслуговують процес реалізації: готова продукція, товари, грошові кошти, товари відвантажені, дебітори. Оборотні кошти, що відносяться до сфери виробництва, включають виробничі запаси матеріальних цінностей і незавершене виробництво. Підприємства, якщо вони не здійснюють виробничу діяльність, мають оборотні активи тільки у сфері обігу.

Отже, оборотні кошти підприємства мають матеріально-речову та вартісну форми. У практиці планування і обліку господарської діяльності до складу оборотних фондів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення; видатки майбутніх періодів. Виробничі запаси становлять найбільшу за величиною частину оборотних фондів. До них відносяться запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива і пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентарю (реманенту) та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко спрацьовуються.

Структура оборотних фондів на підприємствах різних галузей має значні відмінності, зумовлені застосовуваними технологіями і формами організації виробництва, умовами забезпечення матеріальними ресурсами, цінами на них тощо. Зокрема, найбільшу частку в загальному обсязі оборотних фондів становлять: виробничі запаси – на електростанціях та підприємствах легкої промисловості (до 90%); незавершене виробництво – на підприємствах машинобудування (біля 40%, у зв’язку з великою тривалістю виробничого циклу); видатки майбутніх періодів – на підприємствах видобувної індустрії (40 – 50% і більше).

У системі заходів, направлених на підвищення ефективності роботи підприємства і зміцнення його фінансового стану, важливе місце займають питання раціонального використання оборотних коштів. Проблема покращення використання оборотних коштів стала ще актуальнішою в умовах формування ринкових відносин. Інтереси підприємств вимагають повної відповідальності за результати своєї виробничо-фінансової діяльності.

Оскільки фінансове становище підприємства знаходиться в прямій залежності від стану обо­ротних засобів і передбачає порівняння витрат з ре­зультатами господарської діяльності і відшкодуванням за­трат власними засобами, підприємства зацікавлені в раціональній організації оборотних коштів – організації їх руху з мінімально можливою сум­ою для здобуття найбільшого економічного ефекту.

Ефективність використання оборотних коштів хара­ктеризується системою економічних показників, перш за все оборотністю оборотних коштів.

Ефективність використання оборотних коштів залежить від багатьох чинників, які умовно можна розділити на зовнішні, такі, що роблять вплив незалежно від ін­тересів підприємства, і внутрішні, на які підприємство може і повинно активно впливати.

Прискорення звороту оборотних коштів дозволяє ви­свободити значні суми, і таким чином, збільшити обсяг виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а засоби, що вивільняються, використовувати у відповідності до потреб підприємства.