МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра міжнародного туризму

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економіка туризму»

На тему: «СТРУКТУРА ОБОРОТНИХ КОШТІВ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА»

Студентки3 курсу МТУ-112 групи

напряму підготовки 6.140103 Туризм

Семенова К.А.

Керівник старший викладач

Корнієнко О.М.

Національна шкала _____________________

Кількість балів: ______ Оцінка:ECTS _____

Члени комісії _________ _______________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

_________ _______________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

_________ _______________

^{(підпис) (прізвище та ініціали)}

м. Запоріжжя

2015 рік

ЗМІСТ

ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА 1.1.Сутність і структура оборотних коштів 1.2.Джерела формування оборотних коштів підприємства РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ПРОМЕНАД» 2.1.Загальна характеристика підприємства 2.2. Аналіз ефективності використання оборотних коштів на туристичному підприємстві РОЗДІЛ3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИСНОВКИ ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

3 6 6 15 23 23 25 29 36 38

ВСТУП

В умовах ринкових відносин оборотні кошти здобувають особливо важливе значення. Адже вони являють собою частину продуктивного капіталу, що переносить свою вартість на знов створений продукт повністю і повертається до підприємця в грошовій формі наприкінці кожного кругообігу капіталу. Таким чином, оборотні кошти являються важливим критерієм у визначенні прибутку підприємства.

Також, оборотні кошти є – важливою частиною майна підприємства. Для забезпечення безперебійного процесу виробництва поряд з основними виробничими фондами необхідні предмети праці, матеріальні ресурси. Предмети праці разом із засобами праці беруть участь у створенні продукту праці, його вартості.

Наявність у підприємства достатніх оборотних коштів оптимальної структури – необхідна передумова для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки. Тому на підприємстві повинне проводитися нормування оборотних коштів, завданням якого є створення умов, що забезпечують безперебійність виробничо-господарської діяльності фірми. Важливо також уміти правильно керувати оборотними коштами, розробляти і впроваджувати заходи, що сприяють зниженню матеріалоємності продукції і прискоренню оборотності оборотних коштів. У результаті прискорення оборотності оборотних коштів відбувається їхнє вивільнення, що дає цілий ряд позитивних ефектів.

У перехідний до ринку період найважливішими чинниками стабілізації економічної ситуації в Україні слід вважати як прискорення оборотності оборотних коштів, так і оптимізацію співвідношень між всіма їх структурними складовими.

Актуальність вирішення цієї проблеми на сучасному етапі економічного розвитку зумовлена необхідністю та можливістю на основі підвищення ефективності використання оборотних коштів збільшувати ту їх частину, яка спрямовується на розширення виробництва в процесі його структурної перебудови.

Оборотні кошти це сума коштів, які підприємство авансує в оборотний капітал з метою забезпечення безперебійного виробництва продукції та отримання прибутку. Такі кошти використовуються для фінансування поточної виробничої діяльності. Крім виробничої сфери оборотні кошти функціонують також у сфері обігу у вигляді коштів у розрахунках, коштів, що знаходяться на рахунках в банках та в касах підприємств, а також у цінних паперах.

На відміну від основних засобів, які неодноразово беруть участь у процесі виробництва, оборотні кошти функціонують тільки в одному виробничому циклі та одразу і повністю переносять свою вартість на створений продукт. При цьому оборотні кошти підприємства поділяються на власні та запозичені. Саме власні оборотні кошти повинні бути і достатніми як мінімум для задоволення потреб підприємства у виробничих запасах, незавершеному виробництві, а також у засобах для витрат майбутніх періодів. Джерелом поповнення власних оборотних коштів має бути чистий прибуток як результат ефективної фінансової діяльності підприємства. За умови недостатніх обсягів власних оборотних коштів здійснюється залучення фінансових ресурсів на їх формування у вигляді кредитів банків, комерційних кредитів, державних кредитів тощо.

Роль оборотних коштів для забезпечення безперебійної та стабільної виробничої, фінансової діяльності підприємства не лише залишається домінуючою, а й підвищується в умовах перехідного періоду в зв’язку з обмеженням наявності власних грошових коштів. Тому заслуговують на особливу увагу аналітичні дослідження, що стосуються забезпечення оборотними коштами підприємств. Це створить умови для відпрацювання заходів загальнодержавного значення для поліпшення їх кількісних та якісних характеристик.

Метою даної роботи є систематизація та поглиблення теоретичних знань, розгляд ефективності роботи оборотних коштів туристичної фірми та запропонувати потрібні заходи на перспективу.

У роботі поставлені такі завдання:

• дослідити теоретичні засадифункціонування оборотних коштів в діяльності підприємства;

• здійснити аналіз ефективності використання оборотних коштів на туристичному підприємстві;

• розглянути шляхипідвищення ефективності використання оборотних коштів туристичного підприємства.

Об’єктом курсової роботи є теоретичні засади економіки туристичного підприємства.

Предметом дослідження є оборотні кошти туристичного підприємства ПрАТ «Запоріжтурист», які беруть участь у безперебійному виробництві.

Методи дослідження: у курсовій роботі використовувались методи опису, порівняння, теоретичного та системного аналізу, спостереження.

Структурно курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних посилань.

Загальний обсяг роботи 41 сторінка друкованого тексту. Курсова робота містить 2 рисунка, 3 формули, 1 таблицю, 38літературних джерел.

Розділ 1. Поняття оборотних коштів туристичного підприємства

1. Сутність і структура оборотних коштів

Для здійснення власної фінансово-господарської діяльності підприємство повинне мати у своєму розпорядженні відповідні виробничі фонди. За характером своєї участі у процесі виробництва вони поділяються на основні і оборотні. В основі такого поділу лежить відмінність у русі вартості засобів праці і предметів праці.

Матеріальною основою виробництва є виробничі фонди у вигляді засобів і предметів праці. У процесі функціонування вони по-різному переносять свою вартість на вартість готового продукту [5].

Кожне комерційне підприємство має в розпорядженні грошові кошти, які авансуються для утворення виробничих оборотних фондів і фондів обігу. У комерційних торгово-посередницьких організацій переважаюча частина цієї вартості є джерелом утворення фондів обігу (товарних запасів, вкладень в розрахунки, залишків грошових коштів). Набагато менша за неї – та частина оборотних коштів, яка використовується ними як джерело виробничих оборотних фондів (допоміжні матеріали, інвентар, запасні частини, спецодяг і ін.).

Оборотні кошти складають значну частину ресурсів туристичних організацій, тому важлива роль відводиться поліпшенню їх використання. Однією з умов безперервності діяльності підприємства є постійне відновлення його матеріальної основи [21].

Проводячи аналіз оборотних активів, необхідно їх розрізняти по ролі в створенні продукту – оборотні кошти у сфері обігу і оборотні кошти у сфері виробництва. До оборотних коштів у сфері обігу відносяться активи, що обслуговують процес реалізації: готова продукція, товари, грошові кошти, товари відвантажені, дебітори. Оборотні кошти, що відносяться до сфери виробництва, включають виробничі запаси матеріальних цінностей і незавершене виробництво. Підприємства, якщо вони не здійснюють виробничу діяльність, мають оборотні активи тільки у сфері обігу.

В процесі аналізу вивчають стан і динаміку оборотних коштів, їх розмір, структуру, причини зміни, ефективність використання, джерела формування. Якщо по окремих видах оборотних активів встановлені нормативи, то аналіз проводять і в зіставленні з ними [3]. До проведення аналізу необхідно оборотні кошти привести до певного вигляду. Зокрема, при зміні цін і тарифів слід визначити оборотні активи в зіставній оцінці (використовуючи індексний метод перерахунку) і зміряти вплив інфляційних чинників на їх розмір. Склад оборотних коштів представлено на рис. 1.1.

Рис. 1.1 – Склад оборотних коштів

В процесі руху оборотні кошти здійснюють кругообіг, який починається з їх авансування в грошовій формі, – на утворення матеріальних запасів і інші цілі, завершується вивільненням при реалізації товару. Оборотні кошти послідовно переходять з грошової форми в товарну, в розрахунки, і, нарешті, знову в гроші, що поступають від продажу товару. Що авансуються комерційними підприємствами і організаціями оборотні кошти використовуються для придбання товарів, тари, малоцінних і швидкозношуваних предметів, на витрати, пов’язані з покупкою, транспортуванням, зберіганням і реалізацією товарів. Виділення засобів для утворення оборотних виробничих фондів і фондів обігу дозволяє розглядати оборотні кошти як самостійний об’єкт планування і обліку [16]. Величина оборотних коштів підприємства повинна бути, перш за все, достатній для забезпечення безперебійності процесів кругообігу грошових, матеріальних коштів і всієї діяльності підприємства. Це вимагає наявність достатніх об'ємів оборотних коштів на всіх стадіях виробництва і реалізації. Розмір оборотних коштів повинен підтримуватися на мінімально необхідному рівні, що витікає з вимог режиму економії.

Закінчивши один кругообіг, оборотні кошти вступають в новий, тим самим здійснюється їх безперервний оборот. Саме постійний рух оборотних коштів є основою безперебійного процесу обігу. Аналіз кругообігу фондів підприємств показує, що вартість, що авансується, не тільки послідовно приймає різні форми, але і постійно в певних розмірах перебуває в цих формах. Іншими словами, вартість, що авансується, на кожен даний момент кругообігу різними частинами одночасно знаходиться в грошовій, продуктивній, товарній формах [38].

Кругообіг фондів підприємств може здійснюватися тільки за наявності певної авансованої вартості в грошовій формі. Вступаючи в кругообіг, вона вже не покидає його, послідовно міняючи свої функціональні форми. Вказана вартість в грошовій формі є оборотними коштами підприємства.

Оборотні кошти виступають, перш за все, як вартісна категорія. Вони в буквальному розумінні не є матеріальними цінностями, оскільки з них не можна проводити готову продукцію. На відміну від товарно-матеріальних цінностей оборотні кошти не витрачаються, не споживаються, а авансуються, повертаючись після закінчення одного кругообігу і вступаючи в наступний.

Момент авансування є однією з істотних і відмітних рис оборотних коштів, оскільки він грає важливу роль у встановленні їх економічних меж. Тимчасовим критерієм для авансування оборотних коштів повинні бути не квартальний або річний об’єм фондів, а один кругообіг, після якого вони відшкодовуються і вступають в наступний [24].

Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи підприємства багато в чому залежать від його забезпеченості оборотними коштами. Зайве відвернення засобів в запаси, що перевищують дійсну потребу, приводить до омертвляння ресурсів, неефективного їх використання.

Оскільки оборотні кошти включають як матеріальні, так і грошові ресурси, від їх організації і ефективності використання залежить фінансова стійкість підприємства.

Потреба кожної туристичної організації в оборотних коштах визначається з урахуванням умов і особливостей її діяльності. У зв’язку з особливостями формування, планування, призначення і використання оборотних коштів прийнято розмежовувати їх на нормованих і ненормованих.

До категорії нормованих відносяться оборотні кошти, що є плановим джерелом, – для освіти у торгових організацій різних видів нормованих запасів, і витрат, і складові певну суму власних оборотних коштів. По кожному виду нормованих запасів (витрат) встановлюється норматив, під яким розуміється мінімальна, постійна величина запасу (витрат), необхідна для безперебійної діяльності підприємства або організації. Нормативи вводяться по кожному різновиду матеріалів – в натуральних одиницях [11].

Туристичні організації до складу нормованих оборотних коштів традиційно включають товарно-матеріальні запаси, що знаходяться на складах і в дорозі, залишки допоміжних матеріалів, малоцінного інвентарю і інше, а також деякі види витрат (витрати майбутніх періодів, наприклад). Величина нормованих оборотних коштів розраховується в цілому по підприємству. Загальна сума нормативу по всіх видах нормованих запасів і витрат є сукупним нормативом власних оборотних коштів фірми.

Нормативи запасів (витрат) і нормативи власних оборотних коштів встановлюються по окремих видах запасів і витрат відповідно до їх угрупування, прийнятого в бухгалтерському обліку. Дані бухгалтерського балансу дозволяють визначити фактичну величину запасів (витрат) і їх відхилення від нормативів. Норматив встановлюється для конкретного підприємства і розраховується виключно в цілях економного використання фінансових і матеріальних ресурсів [9].

Слід розрізняти норматив запасів, який визначає незнижувані, планові залишки товарно-матеріальних цінностей, і норматив власних оборотних коштів, що характеризує величину засобів, призначених для утворення нормативного запасу. Вказану відмінність необхідно мати на увазі, не дивлячись на те, що у багатьох випадках нормативи власних оборотних коштів встановлюються у розмірі відповідних нормативів запасів. Це виявляється в неоднаковій величині нормативів товарного запасу і власних засобів для утворення товарного запасу. Ці запаси утворюються у туристичних організацій за рахунок власних і позикових засобів [12]. Наприклад, якщо норматив по товарах встановлений в сумі 1 млн. грн., то при частці власних засобів – 45%, їх норматив складе, відповідно, 450 тис. грн.

До ненормованих оборотних коштів відносяться вкладення в незавершені розрахунки (вартість відвантажених товарів – до надходження виручки від покупців), заборгованість покупців і інших дебіторів, а також залишки грошових коштів на розрахунковому рахунку і в касі. По даних видах вкладень засобів нормативи не встановлюються, і планові джерела для кожної госпрозрахункової організації не передбачаються. Суми в незавершених розрахунках (товари відвантажені) не нормуються, оскільки їх величина схильна до систематичних змін. Власні оборотні кошти для цих вкладень не виділяються. Проте, суми в незавершених розрахунках по суті не відрізняються від інших нормованих засобів, оскільки ці вкладення, в основному, обумовлені нормальними умовами роботи підприємств. Джерелом цих засобів є кредит [25].

При описі таких ненормованих вкладень як залишки грошових коштів слід зазначити, що за існуючих сучасних умов здійснення банківських операцій залишки засобів на розрахункових рахівницях не можуть бути повною мірою віднесені до фондів обігу, що утворюються за рахунок оборотних коштів. Це обумовлено тим, що на розрахункових рахівницях можуть знаходитися суми прибутку, що поступили до її перерахування за призначенням, інші перехідні суми. Засоби, що підлягають витрачанню, а не авансуванню, не відносяться до оборотних коштів. Зміни величини перерахованих видів ненормованих оборотних коштів, зокрема їх збільшення, не треба розглядати як негативне явище. Так, зростання вкладень в незавершені розрахунки (товари відвантажені), якщо він обумовлений збільшенням тривалості документообігу, у зв’язку із зміною дальності розташування покупця, представляється обґрунтованим [30]. В рівній мірі збільшення залишку на розрахунковому рахунку в банку, викликане зростанням прибули, також не може розцінюватися як негативне явище.

Разом з тим збільшення залишку дебіторської заборгованості, пов’язане з невчасною оплатою розрахункових документів покупцями, представляється негативним фактом і вимагає вживання заходів по зниженню.

Переважаюча частина вкладень нормованих оборотних коштів туристичних організацій доводиться на товарні запаси. Основну частину нормативу товарних запасів складають залишки товарів на складах. Крім того, у складі нормативу по товарних запасах враховуються залишки товарів тих, що знаходяться в дорозі, а у ряді випадків і неоформлені відвантаження.

Залишки товарів в дорозі утворюються у зв’язку з тим, що у ряді випадків оплата розрахункових документів за товари, що набувають, передує надходженню сплачених товарів на склади комерційних організацій. На час цього випередження оборотні кошти вкладаються в залишки товарів, що знаходяться в дорозі. Не оформлення відвантаження вимагають вкладення оборотних коштів у розмірі вартості відвантажених (відпущених) товарів, вже вибулих з складу, але по яких розрахункові документи ще не здані в банк.

Для розрахунку нормативу товарних запасів використовуються дані про планований об’єм реалізації з урахуванням того, що товарний запас повинен бути достатнім для успішного виконання плану. У розрахунку нормативу товарних запасів береться до уваги тільки реалізація через склади (без реалізації транзитом) [34].

Норматив товарних запасів на кінець планованого року розраховується, виходячи з даних IV кварталу поточного року. При цьому потреба в оборотних коштах обчислюється, виходячи з об’єму товарообігу за собівартістю, тобто складського обороту – в цінах покупки з додаванням транспортних витрат.

При розрахунку нормативу по товарах використовуються дані про планований об’єм обороту, але за вирахуванням з нього суми стягуваних націнок. До отриманого результату додається планована сума транспортних витрат. Таке коректування дозволяє визначити необхідну суму коштів, що авансується на утворення товарного запасу [33].

Іншим показником, використовуваним в розрахунку нормативу товарних запасів, є норма запасу (у днях).

Поточна частина сукупної норми матеріального запасу залежить від частоти або інтервалу постачань відповідного виду матеріалів. Оскільки по різних видах матеріалів інтервали між суміжними постачаннями неоднакові, норми запасів встановлюються диференційовано – по кожному виду (групі) матеріальних ресурсів. Враховуючи безперервне чергування постачань різних матеріалів, як норма поточного запасу приймається половина середньої тривалості періоду між постачаннями.

Разом з нормою поточного запасу розраховується страховий запас, який необхідний для безперебійного постачання споживачів при можливих затримках чергових постачань. При необхідності передбачається норма підготовчого запасу [13].

У випадках, коли норма запасів по окремих групах матеріалів не розраховується (у зв’язку з великою трудомісткістю такої роботи при широкій номенклатурі), як норма запасів приймається фактична її величина за попередній рік. Виходячи з норм запасів, по окремих групах матеріалів визначається середньозважена норма запасів по сукупних матеріальних залишках, що знаходяться на складах організації.

У необхідних випадках до розрахованої норми запасів додається норма (у днях) по товарах, що знаходяться в дорозі, і по неоформленим відвантаженням. Такі норми встановлюються в цілому по сукупному залишку товарно-матеріальних цінностей, а не по окремих групах.

Багато торгових організацій проводять оплату розрахункових документів за товари, що набувають, раніше, ніж вони поступають. При цьому утворюються вкладення засобів в залишки товарів в дорозі. Для таких вкладень підприємствам необхідні оборотні кошти, які передбачаються у складі норми запасу товарів, яка визначається у розмірі середньодобового випередження термінів оплати розрахункових документів, – порівняно з термінами надходження товарів на склад підприємства [2].

Для встановлення норми по вкладеннях в неоформлені відвантаження потрібно визначити середньозважену тривалість між відпусткою товарно-матеріальних цінностей і наданням розрахункових документів в банк. Закономірними є відхилення фактичних залишків від встановленого нормативу запасів. Це означає, що якщо за одну окремо узяту дату виявляється відхилення залишку від нормативу, то не слід робити поспішних виводів про стан запасів. Для обґрунтування оцінки їх стану в порівнянні з нормативом слід використовувати дані про фактичну середню величину запасів за станом на декілька звітних дат і виявити їх відхилення від нормативу.

Норматив по малоцінним та предметам, що швидко зношуються, призначений для утворення необхідних запасів інвентарю, інструментів, пристосувань і спецодягу. При встановленні нормативу по вказаних цінностях зазвичай виходять з їх середніх фактичних залишків в минулому періоді, за винятком зайвих і непотрібних. Враховуючи, що малоцінні і предмети, що швидко зношуються, знаходяться на складі, або в експлуатації, норматив визначається у розмірі їх сукупної величини. При цьому береться до уваги, що при передачі малоцінних і швидкозношуючихся предметів зі складу в експлуатацію частина їх вартості (в більшості випадків – 50%) відноситься до витрат. Норматив по таких предметах встановлюється, виходячи з фактичних залишків, – за вирахуванням зносу [17].

При визначенні нормативу по даному виду запасів може бути враховане збільшення потреби в малоцінних і швидкозношуючихся предметах у зв’язку із зростанням реалізації. У такому разі обчислюється норма оборотних коштів по малоцінних і швидкозношуючихся предметах в минулому році в гривнях. Ця норма умножається на планований об’єм в майбутньому році.

Нормативи по інших нормованих активах, зокрема по допоміжних матеріалах, запасних частинах (для власних потреб), паливі, встановлюються, як правило, в такому ж порядку як по малоцінних і швидкозношуваних. Джерелом покриття потреби підприємства в оборотних коштах можуть служити не тільки власні, але і прирівняні до них засоби (так звані «стійкі пасиви»). Ці засоби не належать даній організації, але постійно знаходяться в її обороті. Це, головним чином, частина заборгованості по оплаті праці і по виплатах по соціальному страхуванню [4]. Якщо терміни видачі заробітної плати встановлені 5-го і 20-го числа кожного місяця, то мінімальна сума заборгованості на день чергової виплати складе в даному прикладі 5-денний фонд заробітної плати.

Джерелом формування наднормативних товарних запасів служить кредит. Виняток становлять випадки, коли утворення таких запасів викликане недоліками в діяльності комерційних організацій (наприклад, невиконання плану постачань в результаті виробництва або завезення товарів, не потрібних споживачам).

Нормативні запаси інших матеріальних цінностей (тари, допоміжних, ремонтно-технічних і інших матеріалів) і витрати майбутніх періодів покриваються тільки власними оборотними засобам [38].

При збільшенні нормативів по запасах комерційною організацією передбачаються необхідні засоби для приросту нормативів. Зазвичай такий приріст забезпечується з прибутку і за рахунок збільшення сум стійких пасивів. Використання прибули як основне джерело приросту нормативів підвищує зацікавленість комерційних організацій у виконанні плану по цьому показнику.

Прискоренню оборотності оборотних коштів сприяє управління запасами матеріальних цінностей. Велике значення для управління запасами має показник їх планової величини. Якщо утворюються підвищені (в порівнянні з планом) залишки, то приймаються заходи до їх зниження до рівня, передбаченого планом. При цьому можуть здійснюватися різні заходи, включаючи обмеження закупівлі, виробництва відповідних товарів або матеріалів, накопичених понад планову величину [15].