- •Додаткові похибки.
- •Вимірювання тиску. Основні визначення. Одиниці тиску.
- •Одиниці вимірювання тиску
- •По роду вимірюваної величини:
- •По принципу дії:
- •Деформаційні прилади.
- •Манометри з трубкоподібною пружиною (трубкою Бурдона).
- •Мембранні прилади.
- •Електричні перетворювачі тиску.
- •Тензорезисторні перетворювачі тиску.
- •Перетворювачі “Сапфир – 22”.
- •Пневматичні прилади для вимірювання тиску і різниці тисків з уніфікованим вихідним сигналом.
- •Методи захисту електричних приладів при застосуванні їх у пожежо- та вибухонебезпечних умовах.
- •Правила монтажу приладів для вимірювання тиску.
- •Вимірювання температури. Основні визначення. Температурні шкали.
- •Класифікація контактних методів.
- •Класифікація безконтактних методів.
- •Рідинно-скляні термометри (рст).
- •Біметалеві термометри. Ділатометричні термометри.
- •Манометричні термометри.
- •Нормування метрологічних характеристик термометрів опору (то).
- •Конструкція чутливих елементів то.
- •Конструкція то.
- •Перевірка то.
- •Вимірювальні прилади для роботи з то.
- •Потенціометричний метод вимірювання опору.
- •Диференційний метод вимірювання опору.
- •Типи приладів (то).
- •Термоелектричний метод вимірювання температури. Термоелектричні термометри.
- •Метрологічні характеристики термопар.
- •Видовжувальні провідники.
- •Конструкція термопари.
- •Типи термопар:
- •Прилади для роботи з термоелектричними термометрами.
- •Вимірювання витрати та кількостей рідин, газів і пари.
- •Прилади для вимірювання витрати речовин (витратоміри). Методи вимірювання витрати:
- •Методи змінного перепаду тиску. Теоретичні основи методу.
- •Методи швидкісного (динамічного) напору.
- •Витратоміри постійного перепаду тиску.
- •Метод змінного рівня.
- •Індукційні (магніто-індукційні, електромагнітні) витратоміри.
- •Ультразвукові витратоміри.
- •Теплові і калориметричні витратоміри.
- •Лічильники.
- •Швидкісні (тахометричні) лічильники.
- •Коріолісові витратоміри.
- •Вимірювання рівня рідин і сипких матеріалів.
- •Рівнеміри прямого відліку або вказівні скла.
- •Електричні рівнеміри. Ємнісні рівнеміри.
- •Кондуктометричні рівнеміри.
- •Ультразвукові рівнеміри.
Методи швидкісного (динамічного) напору.
Метод базується на залежності динамічного тиску (напору) від швидкості вимірюваного середовища. З допомогою методу можна міряти витрату в трубопроводах різної форми, великого діаметру (до кількох метрів).
Недолік: дуже малий перепад тиску (при швидкості 1 м/с – 1 мм).
Витратоміри постійного перепаду тиску.
Метод базується на залежності вертикального переміщення тіл обтікання (поплавців) під дією витрати, зміні площі прхідного твору приладу при постійному перепаді тиску по обидва боки тіл обтікання. В стані рівноваги висота на якій встановлюється тіло обтікання залежить від витрати.
Прилади: ротаметри поплавцеві і поршневі витратоміри – реалізують метод.
Переваги методу: шкала майже рівномірна; придатні для вимірювання малих і мікро витрат (наприклад, 0 – 3 л/год); малі втрати тиску; велике відношення Qmax/Qmin (10:1).
Недоліки: чутливість до забруднення; застосовується на малі та середні витрати; потребують градуювання.
Область застосування: малотонажні технології, харчові технології, допоміжні пристрої в різних системах (наприклад, система газового аналізу), індикатори витрати.
Метод змінного рівня.
Базується на залежності рівня рідини від витрати при вільному її витіканні через отвір у дні або боковій стінці. Метод придатний лише для рідин і застосовується для вимірювання витрати особливо хімічно-активних рідин, пульп, пульсуючих потоків, шламів, змішаних рідин із газом без надлишкового тиску. Прилад складається із приймальної ємності з отвором для витікання і рівнеміра. Отвір може бути круглий в дні, або боковій стінці, або профільований отвір у боковій стінці.
Індукційні (магніто-індукційні, електромагнітні) витратоміри.
Принцип дії базується на вимірюванні ЕРС, яка наводиться потоком провідної рідини у магнітному полі, тобто, метод придатний для вимірювання витрати провідних рідин (розчини солей, лугів, кислот; розплави солей, металів). Непровідні – не можна.
Ультразвукові витратоміри.
Метод базується на зміщенні ультразвукових коливань під дією рухомого середовища, час проходження ультразвукових коливань за і проти потоку буде різним і різниця цих часів буде пропорційною до швидкості потоку. Застосовуються ультразвукові коливання в діапазоні частот від 20 кГц до 10 МГц.
Переваги методу: повна без контактність вимірювання; висока точність вимірювання об’ємної витрати за рахунок усереднення швидкості потоку; широкий діапазон діаметрів трубопроводу, можуть мати діаметр до 4 м; велике відношення Qmax/Qmin (100:1), малі втрати тиску (практично не має).
Недолік: погано працюють з рідинами, в яких є дисперсні частинки (забруднення), якщо є газова фаза; якщо розмір частинок співпадають з довжиною хвилі – витратомір не придатний.
Теплові і калориметричні витратоміри.
Метод базується на нагріванні потоку рідини або газу від джерела тепла і вимірюванні різниці температур до і після місця нагріву, яка буде залежати від витрати. Іноді підтримують постійну різницю температур і змінюють потужність нагріву, яка буде залежати від витрати. Метод застосовується для мікро, малих і рідше середніх витрат. Це найпоширеніший метод в технологіях виготовлення електронних компонентів методом епітаксії (осадження).
Переваги: прилади міряють масову витрату; велике відношення Qmax/Qmin (10:1); висока точність вимірювання (0.5 – 1 %); якщо є градуювальна таблиця – легко перерахувати покази на будь який елемент.
Недоліки: лише на малі витрати; велика інерційність; непридатний для забруднених середовищ.
