- •Задача 29
- •Таким чином,землі сільськогосподарського призначення відносяться до земель використання за основним цільовим призначенням.
- •Тож у законі чітко встановлений власник на надра України.
- •У нашому випадку строк був на 3 роки,отже це є короткостроковим користуванням.
- •Як уже зазначалося,глина не є корисними копалинами місцевого значення,тому при її вибобутку потрібно мати спеціальний дозвіл на користування надрами.
- •Тож,з питанням про можливість укладення договору оренди стосовного даного обєкта ми вирішили. Тепер розглянемо питання самого договору оренди.
- •Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
- •Тож,проаналізувавши зазначені норми законодавства,ми можемо сказати,що даний договір може бути розірваний.
- •Зу "Про оплату за землю"
- •Тож,з цього випливає,що орендар повинен платити податок за користування землею.
- •Стаття 47. Порушення права державної власності на надра
Таким чином,землі сільськогосподарського призначення відносяться до земель використання за основним цільовим призначенням.
В умові задачі зазначалося,що договір оренди укладався стосовно кар'єру площею 12 га, який знаходився на землях сільськогосподарського призначення,тож дамо визначення земель сільськогосподарського призначення.
Відповідно до ст.22 Земельного кодексу України
1. Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
2. До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
3. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;
б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;
ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
5. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.
Відповідно до ст.79 Земельного кодексу України
Земельна ділянка як об'єкт права власності
1. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
2. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
3. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
З умови задачі відомо,що Цегельний завод уклав із сільськогосподарським ТОВ "Зоря" договір оренди кар'єру площею 12 га, який знаходився на землях сільськогосподарського призначення, строком на 3 роки для видобутку глини як корисних копалин місцевого значення
Проте у законодавстві чітко зазначені межі права власності на земельну ділянку.
Відповідно до п.г ст.90 Земельного кодексу України
1. Власники земельних ділянок мають право:
г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
Відповідно до ст.6 ЗУ "Про надра"
Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Віповідно до ПКУМ від 12.12.1994 року "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення"
ПЕРЕЛІК корисних копалин місцевого значення
Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів
Вапняк Гіпс Гажа Сапропель
Сировина для будівельного вапна та гіпсу
Гіпс Вапняк Крейда
Сировина піщано-гравійна
Пісок
Сировина цегельно-черепична
Суглинок Супісок
Інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення
Тож з цього випліває,що глина не є корисними копалинами місцевого значення.
Тепер дамо визначення,що таке надра.
Відповідно до ст.1 ЗУ " Про надра"
Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Стаття 4. Власність на надра
Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.
Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
