Аналіз фінансової стійкості пат «Житомирський маслозавод»

№	Показник	Значення 2014 рік	Нормативне значення
1	2	3	4
1.	Коефіцієнт автономії	0,82	>0,5
2.	Коефіцієнт фінансової залежності	1,2	<2,0
3.	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,2	>0,5
4.	Коефіцієнт фінансової стійкості	5,01	>1
5.	Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	0,58	<0,5
6.	Коефіцієнт довгострокових зобов’язань	0,83	<0,2
7.	Коефіцієнт поточних зобов’язань	0,062	>0,5
8.	Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	0,23	<1,0

Таким чином проаналізувавши данні таблиці можна сказати, що коефіцієнти автономії, фінансової залежності, фінансової стійкості, концентрації залученого капіталу, поточних зобов’язань, співвідношення залученого і власного капіталу задовольняють нормативне значення. Виключенням становить коефіцієнт маневреності власного капіталу, який є меншим від нормативного значення на 0,3.Фінансові ресурси підприємства формуються за рахунок надходжень від реалізації продукції, робіт послуг, а також доходів від інших видів діяльності, не заборонених чинним законодавством. Підприємство самостійно визначає структуру джерел фінансування, вирішує питання розподілу й використання фінансів, керуючись Статутом і чинним законодавством. З доходів одержаних акціонерним товариством, відшкодовуються матеріальні витрати, витрати на оплату праці, плату процентів за кредит, страхових внесків, податків, платежів в бюджет. Прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства, використовується в його власних інтересах - для створення дольового, страхового, тощо фондів на розвиток підприємства.

2.3. Використання адміністративних методів менеджменту на підприємстві

Умовою тривалої успішної діяльності підприємства є його цілеспрямований керований розвиток, який відбувається за допомогою відповідних способів розвидку. Спосіб розвитку підприємства – це організована послідовність дій, наслідком виконання яких є позитивні зміни в діяльності підприємства, що забезпечує цільвий контрольований перехід підприємства з поточного стану до майбутнього, більш досконалого, якісно нового, який характеризується зміцненням потенціалу підприємства, набуттям нових можливостей, здатністю вирішувати принципово нові завдання або застосувати нові способи вирішення існуючих завдань. Зміни в економічних умовах господарювання, пов’язані з ринковою трансфррмацією економіки, визначила необіднвсть удосконалення всієї системи управління розвитком підприємства виробничо-господарською діяльністю. Сучасний стан і процеси розвитку виробничо-господарською діяльністю показують, що цей сегмент ринкової економіки має позитивні перспективи. Необхідно іх використовувати, що вимагає ефективного розвитку підприємства виробничо-господарською діяльністю.

На підприємстві «Житомирський маслозавод» передбачаються адміністративні методи управління, що ставлять перед собою завдання виробничого контролю:

1. Встановлення комплексу основних заходів щодо забезпечення безпеки праці та виробництва з урахуванням рівня виробничої небезпеки об'єктів;

2. Напрямок та вдосконалення нормативної бази та механізму матеріально-технічного забезпечення, заходів, спрямованих на недопущення аварій та інцидентів;

3. Розробка заходів, спрямованих на своєчасне виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів з метою запобігання аварій та інцидентів та недопущення їх впливу на працюючих;

4. Координація робіт, спрямованих на попередження аварій, інцидентів і забезпечення готовності до їх локалізації та ліквідації наслідків;

5. Контроль за своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних оглядів технічних пристроїв, застосовуваних на виробничих об'єктах, ремонтом і перевіркою контрольних засобів вимірювань;

6. Контроль за дотриманням вимог промислової безпеки, встановлених правилами та іншими нормативними документами.

Адміністративні методи управління – це система способів і прийомів організаційно-розпорядчої дії, яка використовується для організації і координації об’єктів управління з метою виконання поставлених завдань[17].

Сферою застосування адміністративних методів є ситуації, які мають трактуватися лише однозначно, а не оцінюватися на предмет можливості вибору альтернативного варіанту дій, як це характерно для економічних методів. Адміністративні методи забезпечують чіткий розподіл обов'язків в апараті управління, додержання правових норм і повноважень у вирішенні питань господарської діяльності, а також застосування заходів примусу і дис­циплінарної відповідальності. Вони тісно пов'язані з іншими методами. Так, виконання пла­нових завдань забезпечується організаційно-розпоряд­чим впливом апарату управління на колективи людей.

Формування цілеспрямованого впливу на трудові колективи та їх окремих членів безпосередньо пов’язане з мотивацією, тобто використанням факторів, які визначають поведінку людини в колективі в процесі виробництва. Звідси випливає дуже важлива вимога до методів управління: методи управління повинні мати свою мотиваційну характеристику, що визначає напрям їх дії. Ця характеристика показує мотиви, які визначають поведінку людей і на які орієнтована відповідна група методів.

Ефективність застосування методів управління в основному залежить від рівня кваліфікації керівних кадрів, що зумовлює потребу систематичної і цілеспрямованої підготовки та повсякденного використання всіх зазначених напрямів впливу на колектив і окремих людей.

Таким чином, впливом на безпосередні інтереси об’єкта управління створюється механізм його орієнтації на найбільш ефективний режим роботи без повсякденного і безпосереднього втручання зверху.

РОЗДІЛ 3. Шляхи удосконалення використання адміністративних методів у ПАТ «Житомирський маслозавод»