2.2 Історико-культурні ресурси

Чернігівська область відноситься до регіонів України,які мають значний історико-культурний потенціал. В області знаходиться 5 історико-культурних заповідників, 19 музеїв з 9 відділами. В селі Мезин (Мізин) виявлено одну з найстаріших палеолітичних стоянок в Україні (XV тис.до н.е.) і городище VI-V тис. до н.е. В 1965 р. відкрито Мезинський музей, де представлено 41 тис. експонатів.

Рис.2 Історико-культурний потенціал. Міжрегіональні відмінності[15]

До Державного реєсту пам’яток культурної спадщини у Чернігівської області включено 2115 пам’яток,з них національного значення-1774 (археології-1723,історії-50, монументального мистецтва-1), місцевого значення-341 (археології-326, історії-14, монументального мистецтва-1). У 2014 році підготовлено та подано до Міністерства культури України для включення до реєстру ще 42 пам’ятки культурної спадщини[15]

Оскільки вагому частку рекреаційної діяльності займає дозвілля, то важливою складовою потенціалу історико-культурних ресурсів є забезпеченість населення бібліотечним фондом та кількістю професійних театрів.

За даними Головного управління статистики у Чернігівській області на кінець 2013 року нараховувалося 732 масових та універсальних бібліотек, у тому числі в міських поселеннях 119, у сільській місцевості 631 відповідно. За рівнем забезпеченості бібліотечним фондом регіон знаходиться на шостому місці.[4]

Найбільш популярними серед туристів та екскурсантів на території області є наступні туристичні об’єкти:

Н

Рис 3.Спасо-преображенський собор

аціональний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»- один ізголовних туристичних об'єктів Чернігівщини та України. До його складу входять 29 унікальних пам'яток архітектури та історії, 6 з яких домонгольського періоду і вважаються одними знайдавніших у Східній Європі. Ці пам'ятки включені до попереднього Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У складі заповідника: найдавніший храм Київської Русі — Спаський собор (поч. ХІ ст.); один з найбільших у Європі курганний некрополь (ІХ-Х ст.); визначна пам'ятка печеробудівництва — Антонієві печери (ХІ-ХVІІІ ст.); унікальна колекція іконопису (ХVІІ-XIX ст.) пам'ятки писемності і книгодрукування (ХVІІ-XIX ст.).

Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» в м.Батурин Бахмацького району включає безцінні пам’ятки історії, архітектури, культури, археології і природи: палацово-парковий ансамбль К.Розумовського (кін. XVIII ст. – поч. XIX ст.), Будинок генерально госудді В.Кочубея з парком (кін. XVII – поч. XVIII ст.), Музей археології Батурина, Воскресенську церкву усипальницю гетьмана К.Розумовського (кін. XVIII ст. – поч. XIX ст.), Миколо – Крупицький монастир, Цитадель Батуринської фортеці, Могилу П.І.Прокоповича – основоположника вітчизняної науки про бджільництво, винахідника рамкового вулика, інші.

Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» в с. Качанівка Ічнянського району створено на базі дворянської садиби кінцяХVІІІ – поч. ХХст.: архітектурний комплекс, начолі якого палац, парк з захоплюючими краєвидами, з найбільшим в парко-будівній практиці України водним плесом; меморіальн імісця, пов’язані з перебуванням в садибі відомих особистостей (галявина Шевченка, дуб Гоголя, альтанка Глінки, могила-курган Григорія Честахівського), «романтичні» руїни. Унікальність Качанівки полягає в тому, що на території України вона є чи неєдиною комплексно збереженою пам’яткою своєї епохи.

Новгород-Сіверський історико-культурниймузей-заповідник «Слово ополку Ігоревім» створеноу 1990 р, як перший державний заклад в Україні, що вивчає перлину давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім». Заповідник розташований на території Спасо-Преображенського чоловічого монастиря, саме з якого вирушив у похід «на землю половецьку за землю Руську» князь Ігор Святославович. Основу пам’яток заповідника складають: ансамбль різночасових споруд Спасо-Преображенського монастиря (ХІ –ХІХст.) з архітектурною домінантою – Спасо-Преображенським собором (кін. XVIIІст.). На Замковій горі розміщувався дитинець – резиденція новгород-сіверських князів ХІ-ХІІІст. Також музею-заповіднику передані такі архітектурні пам’ятки міста: Успенськийсобор (XVII-XVIII ст.), Миколаївська церва (XVIII ст.), Тріумфальна арка (XVIII ст.), Торгові ряди та склади (кін. XVIII ст.)

Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч» було створено у 2008 році. Музейний комплекс включає 7 об'єктів археології, архітектури, історії та культури Київської Русі та доби українського національного Відродження. Любеч – одне з найдавніших міст на території України, яке вперше згадується у писемних джерелах у 882 році.

Найцікавішими об’єктами музейного комплексує Замкова Гора, печери святого Антонія Печерського та Кам'яниця наказного гетьмана України Павла Полуботка.

м. Козелець відомий пам'ятками архітектури, пов’язаними з родиною Розумовських. Середних собор Різдва Богородиці, який можна сміливо назвати

одним з найгарніших храмів у стилі українського барокко (XVIII ст.). Також увагу туристів привертають будинок полкової канцелярії Київського полку (XVIII ст.), садиба Дараганів з кам'яницею (XVIII ст.).

м. Ніжин– одне з небагатьох населених пунктів України, в якому майже

повністю збереглась історична забудова центральної частини міста (XVII - ХІХст.).В Ніжині збереглося багато архітектурних пам'яток: Миколаївський собор (1668 p.); грецька Михайлівська (1731 p.), Троїцька (1733 р.), Преображенська (1748 р.), Покровська (1757 р.), Христовоздвиженська (1775 p.), грецька Всіхсвятська (1786 p.), Іоанна Богослова (XVIIICT.) церкви; Введенський собор (1788 p.). Серед пам'яток цивільного будівництва - купецький будинок (XVIII ст.) і приміщення ліцею вищих наук (1820 p.).

У Ніжині народився відомий мореплавець Ю.Ф. Лисянський (1773-1837), який у 1801-1806 pp. разом із І.Ф. Крузенштерном здійснив кругосвітню подорож.

Селище Седнів вперше згадується в 1068 р. як давньоруське місто-фортеця Сновськ і вважався однією з найукріпленіших фортець Київської Русі. В селищі з береглися залишки валів стародавнього городища, садиба чернігівського полковника Якова Лизогуба (XVII ст.), Воскресенська церква (кін. XVII ст.), дерев'яна церква святого Юра (Георгія) (XVII ст.), Кам'яниця Лизогубів (XVII ст.)

В Новгород-Сіверському збереглись також Михайлівська (1845 р.) і Предтеченська (1834 р.) церкви.

Серед пам'яток цивільної архітектури - тріумфальна арка з гербами 10 повітів, споруджена на честь приїзду Катерини II в 1787 р. До цього ж періоду відносяться торговельні ряди, що збереглися в центрі міста. Торговельні склади і будинок земства збудовані в XIX ст.

Остер - одне з найдавніших міст Придніпров'я, засноване Володимиром Моно-махом, що підтверджується літописним свідченням від 1098 р. Місто було закладене як фортеця для захисту руських земель від половецьких набігів. Давнє городище - "Городок Остерський" - є археологічною пам'яткою XI ст.

У південно-східній частині городища збереглася божниця Св. Михаїла, згадувана в літописі. Існує припущення, що вона зведена за Володимира Мономаха. В період князювання його сина Юрія Долгорукого вона була прикрашена фресками (звідси її назва - "Юр'єва божниця"). Пам'ятка частково збереглася.

В 1240 р. місто було спалене. На початку XIV ст. неподалік від нього, ближче до Десни, виросло нове поселення, яке дістало назву Остер.

Палац (1782-1787 pp.), побудований фельдмаршалом П. Румянцевим-Задунайським, частково зберігся в с Вишеньки.

У селищі Короп розташована єдина в Лівобережній Україні церква-фортеця - Ільїнська (XVIII ст.). Тут збереглись також Вознесенська церква (1764 р.) і садиба Дараганів (Ю.Ф. Дараган був козелецьким полковником).

У Коропі є меморіальний музей народовольця Миколи Кибальчича, що брав участь у підготовці замаху на Олександра II. Він також автор проекту першого у світі реактивного літального апарату.

Сосницький літературно-меморіальний музей О.П.Довженка в смт Сосниця знайомить з життєвим та творчим шляхом Довженка-митця. Меморіальна садиба включає в себе батьківську хату під солом'яною стріхою, клуню, погребню, колодязь з журавлем, ворота. Окрасою музею є також монументальна бронзова скульптура «Юний Сашко».

Історико-меморіальний музей Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь» створений на території відродженої садиби Білозерських-Кулішів на хуторі Мотронівка Борзнянського району. Увагу відвідувачів привертають відтворені будівлі, ставок, сад, впорядкована територія, монументальні скульптури, могили подружжя.

Ч ернігівський обласний історичний музей ім. В.Тарновського є одним з найстаріших в Україні. Він створений у 1896 р. на основі приватних колекцій любителів старо-житностей, меценатів. У фондах музею зібрано понад 150 тисяч пам'яток матеріальної і духовної культури, що відноситься до різних періодів історії Чернігівщини. Музей міститься в колишньому будинку губернатора.

Землі Чернігівщини - джерело творчого натхнення для представників цілої плеяди культурної і наукової еліти. Тут народився відомий мореплавець Ю. Лисянський, розпочала свою театральну кар'єру Марія Заньковецька. На берегах Десни, у Сосниці, народився і провів дитячі роки видатний кінорежисер О. Довженко.Значний внесок у розвиток вітчизняної науки і культури зробили уродженці Чернігівщини: історик і письменник О.М. Бодянський, винахідник - М.І. Кибальчич, скульптор - І.П. Мартос, письменники - В.М. Забіла, І.А. Кочерга, П.Г. Тичина, Олекса Десняк, композитори - Г.Г. Верьовка, Л.М.Ревуцький. Понад 300 полотен і малюнків створено на Чернігівщині Т.Г.Шевченком. Тут бував український філософ і поет Г.С. Сковорода, жили і працювали письменники Л.І. Глібов, М.М. Коцюбинський, Марко Вовчок, В.І. Самійленко, М.А. Вербицький.

З цим краєм пов'язані різні періоди життя конструктора космічних ракет С.П. Корольова, академіка О.О. Богомольця, російського історика М.С.Державіна, М.В. Гоголя, Є.П. Гребінки. Тут бували О.С. Пушкін, О.С. Грибоєдов, Адам Міцкевич, Л.М. Толстой, М. Горький, М.І. Глінка, П.І.Чайковський.[12]

Також важливе значення має меморіальний комплекс «Пам’яті Героїв Крут» створено на місці бою збройних формувань Української Народної Республіки з військами Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки 29 січня 1918 р. Він є філією Національного військово-історичного музею України. Директор філії – Данилевський Олексій Вікторович.

У складі меморіалу:1) Пам’ятний курган із хрестом, який нагорнуто у 1997 р., офіційне відкриття відбулося у 1998 р. з ініціативи Всеукраїнського об’єднання ветеранів. 2) У серпні 2006 р. споруджено під патронатом Президента України і урочисто відкрито монумент у вигляді колони, увінчаної бронзовим тризубом, яка символізує одну з колон головного корпусу Київського університету імені святого Володимира. Автор монументу: Народний художник України Анатолій Гайдамака. 3) У жовтні 2008 р. під патронатом Президента України від монументу через дорогу відтворено залізничний перон початку XX ст., який символізує відправлення потягів до бою на захист УНР. З обох боків перону на коліях розташовані 7 вагонів і залізнична платформа з гарматою (остання ставить за мету відтворити саморобний бронепоїзд, з якого командир сотні 1-го Українського козацького полку імені гетьмана Б. Хмельницького сотник Семен Лощенко обстрілював наступаючі радянські війська). Праворуч від перону знаходяться: платформа з гарматою і три зали-вагони музейної експозиції, ліворуч – чотири вагони (зал-вагон експозиції, три вагони адміністрації). Зали-вагони – понад 300 м² експозиційної площі, понад 300 музейних експонатів і матеріалів. У січні 2010 р. меморіал поповнився ще паровозом, «штабним» вагоном, двома теплушками і залізничними платформами з гарматами.