Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
12.Excel_.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
512.51 Кб
Скачать

Використання вбудованих функцій

Excel містить більше ніж 400 вбудованих функцій. Функція має ім'я і список аргументів у круглих дужках. Аргументами можуть бути числові та текстові константи, клітини, діапазони клітин.

Деякі функції доступні лише тоді, коли відкрита відповідна настройка.

Для відкриття настройки слід виконати команду Сервис/Настройки і у діалоговому вікні Настройки вказати настройки, які треба відкрити. Програма Excel містить математичні, статистичні, тригонометричні та інші функції. З допомогою функцій можна також здійснювати фінансові розрахунки, обчислення з використанням дат і часу, сортування даних, логічні операції. Використовуючи функції, можна працювати з текстом і посилатися на визначені комірки та їхні інтервали.

Для зручності роботи функції в Excel розбиті по категоріях: функції управління базами даних і списками, функції дати і часу, інженерні функції, фінансові, логічні, функції перегляду і посилань. Крім того, присутні наступні категорії функцій: статистичні, текстові і математичні.

За допомогою текстових функцій є можливість обробляти текст, а саме: вибирати символи, знаходити потрібні, записувати символи в строго визначене місце тексту тощо.

За допомогою функцій дати і часу можна розв’язувати практично будь-які задачі, пов'язані з урахуванням календарних дат або часу (наприклад, визначити вік працівника, обчислити стаж його роботи або визначити число робочих днів за будь-який проміжок часу).

Логічні функції використовуються при створенні складних формул, що у залежності від виконання тих або інших умов будуть виконувати різні види обробки даних.

В Excel широко представлені математичні функції. Зокрема, крім дій з числами можна виконувати різні операції з матрицями, а саме: додавати, множити, транспонувати, а також знаходити матрицю, обернену вихідній.

У розпорядженні користувача також знаходиться бібліотека статистичних функцій, за допомогою якої можна здійснювати статистичне моделювання. Крім того, науковці можуть використовувати у своїх дослідженнях елементи факторного і регресійного аналізу.

Ввести функції у формулу можна вручну або з використанням майстра функцій.

Для роботи з майстром функцій слід натиснути кнопку Мастер функций панелі інструментів Стандартная або виконати команду Вставка/Функции. При цьому відкривається діалогове вікно Мастер функций шаг 1 из 2, у якому можна вибрати категорію функцій.

При виборі категорії в полі Функции виводиться список функцій даної категорії. У цьому списку можна вибрати потрібну функцію. У рядку стану виводиться короткий опис функції.

Після вибору функції слід натиснути кнопку Далее, у результаті чого відкриється вікно діалогу Мастер функций шаг 2 из 2, у якому можна вказати аргументи функції. У полі Значение виводиться значення функції при вказаних аргументах.

Після натискування кнопки Готово формула вставляється в активну клітину.

Задання функцій

Аргументи функції вказуються після її назви в круглих дужках. Дужки вводяться з клавіатури. Адреси діапазону клітин, вміст яких повинен використовуватися як аргументи функції, вставляються в результаті виділення діапазону за допомогою миші.

На формули з функціями не накладаються обмеження, як на інші формули, їх можна копіювати звичайним чином, з огляду на тип посилання (відносне чи абсолютне). Допускається використання посилань на діапазони з інших аркушів і книг, як аргументи.

Аргументами функції можуть бути адреси як суміжних, так і несуміжних діапазонів. Адреса суміжного діапазону складається з адреси першої й останньої клітин, розділених двокрапкою. Адреси несуміжних клітин розділяються крапкою з комою. Обидва символи поділу вставляються у формулу автоматично при вказуванні діапазону клітин за допомогою миші.

Функція може служити аргументом іншої функції. Такі функції називаються вкладеними.

У процесі роботи з функціями варто використовувати рядок формул. У цьому випадку аргументи встановлюються в діалоговому вікні, що виключає появу помилок, імовірність виникнення яких має місце при уведенні функції з клавіатури. У випадку помилкового введення функції з клавіатури (наприклад, користувач забув вказати обов'язковий аргумент, кількість закритих дужок не відповідає кількості відкритих і т.д.) з'являється повідомлення про помилку.